Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідачі: Вашківецька міська рада Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_5,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Вижницька державна нотаріальна контора Чернівецької області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_6, на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області у складі судді

Пилипюка І. В. від 11 березня 2016 року та рішення апеляційного суду Чернівецької області у складі колегії суддів: Половінкіної Н. Ю., Винту Ю. М., Перепелюк Л. М. від 08 червня 2016 року,

У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 та просив визнати поважними причини пропущення ним строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити йому додатковий строк, достатній для прийняття спадщини.

У лютому 2016 року, ОСОБА_4 в порядку статті 31 ЦПК України (в редакції 2004 року) змінивши предмет позову, заявив позовні вимоги до Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_5, третя особа - Вижницька державна нотаріальна контора Чернівецької області, про визнання рішення органу місцевого самоврядування, свідоцтва про право власності, свідоцтва про право на спадщину, договору недійсними.

Позовна заява, з урахуванням уточнень, мотивована тим, що внаслідок смерті батька - ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилась спадщина.

ОСОБА_4 вчинив дії щодо прийняття спадщини шляхом направлення 29 квітня 2008 року до Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області заяву про прийняття спадщини.

Вважав, що набув право власності на 1/2 частину спадщини.

Мати ОСОБА_4 - ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Постановою державного нотаріуса Вижницької державної нотаріальної контори Чернівецької області Олійник Ю. М. від 28 травня 2015 року № 507/02-31 відмовлено ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом за відсутності на момент смерті ОСОБА_8 належного їй майна.

Рішенням виконавчого комітету Вашківської міської ради Вижницького району Чернівецької області від 15 травня 2008 року № 100 оформлено право власності померлого ОСОБА_7 на житловий будинок АДРЕСА_1 взамін договору про надання в безстрокове користування земельною ділянкою під будівництво індивідуального жилого будинку від 30 березня 1961 року та видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 померлому ОСОБА_7

За таких обставин ОСОБА_4 просив визнати рішення виконавчого комітету Вашківської міської ради Вижницького району Чернівецької області від

15 травня 2008 року № 100 про оформлення права власності ОСОБА_7 на житловий будинок АДРЕСА_1 взамін договору про надання в безстрокове користування земельною ділянкою під будівництво індивідуального жилого будинку від 30 березня 1961 року, свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1, видане ОСОБА_7

25 червня 2008 року на житловий будинок АДРЕСА_1, рішення державного комунального підприємства "Вижницьке районне бюро технічної інвентаризації" від 25 червня 2008 року про реєстрацію права власності ОСОБА_7 на нерухоме майно житловий будинок АДРЕСА_1 за реєстровим № 126, свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_8 державним нотаріусом Вижницької державної нотаріальної контори Чернівецької області ОСОБА_11 13 лютого 2009 року, зареєстроване в реєстрі за № 399 на житловий будинок АДРЕСА_1, рішення державного комунального підприємства "Вижницьке районне бюро технічної інвентаризації" від 22 березня 2009 року про реєстрацію права власності ОСОБА_8 на нерухоме майно житловий будинок АДРЕСА_1 за реєстровим № 126, свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_8 державним нотаріусом Вижницької державної нотаріальної контори Чернівецької області Войціховською А. В. 13 лютого 2009 року, зареєстроване в реєстрі за № 401 на земельну ділянку, розташовану в місті Вашківці Вижницького району Чернівецької області кадастровий номер НОМЕР_2, земельну ділянку, розташовану в місті Вашківці Вижницького району Чернівецької області кадастровий номер НОМЕР_3, договір довічного утримання укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Штефюк Н. В. від 18 вересня 2009 року, зареєстрований в реєстрі за № 4118, рішення державного комунального підприємства "Вижницьке районне бюро технічної інвентаризації" від 22 вересня 2009 року про реєстрацію права власності ОСОБА_5 на нерухоме майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 за реєстровим № 126, заповіт ОСОБА_8 посвідчений секретарем виконавчого комітету Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області Марянчук Н. В. 30 липня 2009 року, зареєстрований в реєстрі за № 92, недійсними та скасувати їх. Визнати право власності на житловий будинок

АДРЕСА_1, земельну ділянку, розташовану в місті Вашківці Вижницького району Чернівецької області кадастровий номер НОМЕР_2, земельну ділянку, розташовану в місті Вашківці Вижницького району Чернівецької області кадастровий номер НОМЕР_3.

Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 березня 2016 року позовну заяву ОСОБА_4 до Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_5 третя особа - Вижницька державна нотаріальна контора Чернівецької області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання недійсними та скасування рішення міської ради, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та рішення про його реєстрацію, свідоцтв про право на спадщину за законом та рішення про їх реєстрацію, договору довічного утримання та рішення про його реєстрацію, заповіту та визнання права власності на спадкове майно, в частині позовних вимог про визначення додаткового строку для прийняття спадщини залишено без розгляду.

Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 березня 2016 року позовну заяву ОСОБА_4 до Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_5 третя особа - Вижницька державна нотаріальна контора Чернівецької області, про визнання недійсними та скасування рішення міської ради, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та рішення про його реєстрацію, свідоцтв про право на спадщину за законом та рішення про їх реєстрацію, договору довічного утримання та рішення про його реєстрацію, заповіту та визнання права власності на спадкове майно, в частині позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно залишено без розгляду.

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 березня 2016 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_5 третя особа - Вижницька державна нотаріальна контора Чернівецької області про визнання недійсними та скасування рішення міської ради, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та рішення про його реєстрацію, свідоцтв про право на спадщину за законом та рішення про їх реєстрацію,договору довічного утримання та рішення про його реєстрацію та заповіту відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_4 в силу приписів частин першої та другої статті 1269, частини першої статті 1272 ЦК є таким, що не прийняв спадщину, яка відкрилась внаслідок смерті батька - ОСОБА_7

Водночас суд першої інстанції, пославшись на положення підпункту 10 пункту "б" статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пункту 6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 (z0157-02)

, дійшов висновку про дотримання вимог законодавства при прийнятті рішення виконавчого комітету Вашківської міської ради Вижницького району Чернівецької області від 15 травня 2008 року № 100 про оформлення права власності ОСОБА_7 на житловий будинок АДРЕСА_1 взамін договору про надання в безстрокове користування земельною ділянкою під будівництво індивідуального жилого будинку від 30 березня 1961 року.

Крім того, суд першої інстанції вважав, що відсутні підстави для визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1, видане ОСОБА_7 25 червня 2008 року, рішення державного комунального підприємства "Вижницьке районне бюро технічної інвентаризації" від 25 червня 2008 року про реєстрацію права власності ОСОБА_7 на нерухоме майно, свідоцтва про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_8 державним нотаріусом Вижницької державної нотаріальної контори Чернівецької області Войціховською А. В. 13 лютого 2009 року, зареєстроване в реєстрі за № 399, рішення державного комунального підприємства "Вижницьке районне бюро технічної інвентаризації" від 22 березня 2009 року про реєстрацію права власності ОСОБА_8 на нерухоме майно, свідоцтва про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_8 державним нотаріусом Вижницької державної нотаріальної контори Чернівецької області Войціховською А. В. 13 лютого 2009 року, зареєстроване в реєстрі за № 401, договору довічного утримання укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_5, посвідченого приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Штефюк Н. В. 18 вересня 2009 року зареєстрованого в реєстрі за № 4118, рішення державного комунального підприємства "Вижницьке районне бюро технічної інвентаризації" від 22 вересня 2009 року про реєстрацію права власності ОСОБА_5 на нерухоме майно, заповіту ОСОБА_8, посвідченого секретарем виконавчого комітету Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області Марянчук Н. В. 30 липня 2009 року, зареєстрованого в реєстрі за № 92, недійсними та скасування.

Разом з тим суд першої інстанції дійшов висновку про сплив позовної давності.

Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 08 червня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.

Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 березня 2016 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області,

ОСОБА_5, третя особа - Вижницька державна нотаріальна контора Чернівецької області, про визнання рішення органу місцевого самоврядування, свідоцтва про право власності, свідоцтва про право на спадщину, договору довічного утримання, заповіту, реєстрації права власності недійсними та скасування за спливом позовної давності скасовано.

В решті рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 березня 2016 року залишено без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції в скасованій частині мотивоване тим, що відмова в задоволенні позовних вимог за безпідставністю та за спливом позовної давності є самостійними підставами і застосовуються окремо одна від одної.

В іншій частині суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої про безпідставність заявлених позовних вимог.

20 липня 2016 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 подала касаційну скаргу.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 просить скасувати рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 березня 2016 року та рішення апеляційного суду Чернівецької області від 08 червня 2016 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_4 подав заяву до Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області 29 квітня 2008 року, за змістом якої ОСОБА_4, посилаючись на важкий стан здоровя, просив передати нотаріусу його заяву про прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_7 Тобто заяву про прийняття спадщини ним подано вчасно, отже спадщину після смерті його батька в 2008 році, яка складалася із 1/2 частини спірного домоволодіння він прийняв.

Суд першої інстанції необґрунтовано прийшов до висновку, що договір про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності від

30 березня 1961 року, посвідчений нотаріусом Вашківецької нотаріальної контори 28 березня 1961 року за реєстровим № 296, зареєстрований Чернівецьким бюро технічної інвентаризації 11 січня 1963 року, не відносився до правовстановлюючих документів, передбачених у додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, та на час його укладення підтверджував право особистої власності ОСОБА_7 на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1.

Також вказує, що приймаючи рішення від 15 травня 2008 року № 100 виконавчий комітет Вашківської міської ради Вижницького району Чернівецької області допустив порушення вимог закону, оскільки за відсутності документів, які б підтверджували право власності на майно спадкодавця, не вправі був вирішувати про оформлення права власності на спірний будинок на померлу особу.

Відповідач незаконно оформив та видав і свідоцтво про право власності на спірний будинок на ім'я померлого батька - ОСОБА_7 З врахуванням рішення виконавчого комітету Вашківської міської ради Вижницького району Чернівецької області від 15 травня 2008 року № 100, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, серії НОМЕР_1 від 25 червня 2008 року є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті та видані на особу після її смерті.

21 листопада 2016 року ОСОБА_5 подав заперечення на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 відхилити, рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 березня 2016 року та рішення апеляційного суду Чернівецької області від 08 червня 2016 року залишити без змін.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядається спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

03 січня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Судами встановлено, що внаслідок смерті ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина.

Згідно довідки виконавчого комітету Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області від 02 грудня 2008 року № 2244 ОСОБА_7 зареєстрований у будинку АДРЕСА_1.

ОСОБА_4 на час відкриття спадщини постійно проживав у будинку АДРЕСА_2.

Згідно заяви ОСОБА_4 до Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області від 29 квітня 2008 року, ОСОБА_15, посилаючись на важкий стан здоровя, просив передати нотаріусу його заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_7

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати ОСОБА_4 - ОСОБА_8

Постановою державного нотаріуса Вижницької державної нотаріальної контори Чернівецької області ОлійникЮ. М. від 28 травня 2015 року

№ 507/0231 відмовлено ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлої ОСОБА_8 у звязку із неподанням документів, що посвідчують право власності спадкодавця на майно, вчинення спадкодавцем заповіту.

Встановлено, що між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 укладено договір довічного утримання, посвідчений приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Штефюк Н. В. 18 вересня 2009 року, зареєстрований в реєстрі за № 4118.

Також ОСОБА_8 вчинено заповіт на користь ОСОБА_5, посвідчений секретарем виконавчого комітету Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області Марянчук Н. В. 30 липня 2009 року, зареєстрований в реєстрі за № 92.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України (в редакції від 2004 року) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Аналогічні положення містяться в частині першій статті 4 ЦПК України (в редакції від 03 жовтня 2017 року).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Указана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина третя статті 16 ЦК).

ОСОБА_4, звертаючись до суду з позовом про визнання рішення органу місцевого самоврядування, свідоцтва про право власності, свідоцтва про право на спадщину, договору, заповіту недійсними та скасування, підставою позову, тобто обставинами, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначав набуття права власності на 1/2 частини спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті батька ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, порушення вимог законодавства.

За змістом частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК).

Пунктом 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 0З березня 2004 року № 20/5 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 0З березня 2004 року за № 283/8882 (z0283-04) , чинної на час виникнення правовідносин, встановлено, що письмова заява про прийняття спадщини та відмову від неї подається спадкоємцем особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або прибути особисто до нотаріальної контор за місцем відкриття спадщини.

Справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою.

Не допускається прийняття заяв про прийняття спадщини, про відмову від неї або заяв про їх відкликання, складених від імені спадкоємців їх представниками, що діють на підставі довіреностей.

Судами вставлено, що в матеріалах справи відсутні докази подання

ОСОБА_4 протягом шести місяців з дня відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).

За таких обставин, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 дійшов обгрунтованого висновку про відму в позові за безпідставністю, оскільки не набуття ОСОБА_4 права на спадщину, яка відкрилась після смерті батька ОСОБА_7, оскарження рішення виконавчого комітету Вашківської міської ради Вижницького району Чернівецької області від 15 травня 2008 року № 100 про оформлення права власності ОСОБА_7, свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1, видане ОСОБА_7 25 червня 2008 року, свідоцтва про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_8 державним нотаріусом Вижницької державної нотаріальної контори Чернівецької області Войціховською А. В. 13 лютого 2009 року, зареєстроване в реєстрі за № 399, свідоцтва про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_8 державним нотаріусом Вижницької державної нотаріальної контори Чернівецької області Войціховською А. В. 13 лютого 2009 року, зареєстроване в реєстрі за № 401 не встановолює для позивача певних прав та обовязків та не змінює існуючих щодо спадщни.

Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

На підставі частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсними договору довічного утримання та заповіту за безпідставністю, оскільки ОСОБА_4, звертаючись до суду з позовом про визнання договору довічного утримання укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_5, запіту, укладеного

ОСОБА_8, недійсними підставою позову зазначав, що ОСОБА_8 здійснено розпорядження майном, яке належало останній на підставі правовстановлюючих документів які є недійсними. В той час судами встановлено правомірність набуття ОСОБА_8 права власності на майно.

Скасовуючи рішення суду першої інсатнції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 у звязку з пропуском позовної давності, суд апеляційної інстанції вірно зазначив про те, що відмова в задоволенні позовних вимог за безпідставністю та відмова в задоволенні позовних вмиог у звязку з пропуском позовної давності є самостійними підставами для відмови в позові і застосовуються окремо одна від одної.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Наведенні в касаційній скарзі доводи Верховним Судом відхиляються, оскільки судами першої та апеляційної інстанції правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права та не порушено норми процесуального права.

Зазначені висновки відповідають установленим обставинам справи та нормам матеріального права, а доводи, викладені представником

ОСОБА_4 - ОСОБА_6 у касаційній скарзі, цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 березня 2016 року, в не скасованій його частині, та рішення апеляційного суду Чернівецької області від 08 червня 2016 рокузалишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.