заявник - головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області Альциванович Олександр Сергійович,

заінтересована особа - ОСОБА_4,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Вінницької області у складі судді Денишенко Т. О. від 31 жовтня 2016 року,

Головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області (далі - ВДВС Козятинського МРУЮ Вінницької області) Альциванович О. С. звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження громадянина ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов'язань.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27 квітня 2016 року указане подання задоволено; тимчасово обмежено ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає АДРЕСА_1, у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов'язань, які покладені на нього рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20 червня 2012 року, про стягнення з ОСОБА_4 на користь державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" 62 173 грн 98 коп. на відшкодування шкоди, завданої злочином.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 31 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27 квітня 2016 року визнано неподаною та повернуто.

Не погоджуючись із ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 31 жовтня 2016 року, ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального та матеріального права.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 5 липня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) (далі - Закон від 3 жовтня 2017 року), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК (1618-15) у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У грудні 2017 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано Верховному Суду вказану цивільну справу № 2-20/11.

Станом на час розгляду вказаної справи у Верховному Суді від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргу ОСОБА_4

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Разом із тим, як зазначено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, аоскаржуване судове рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм процесуального права.

Судом установлено, що 26 серпня 2016 року до апеляційного суду Вінницької області надійшла касаційна скарга ОСОБА_4 на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27 квітня 2016 року.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 5 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27 квітня 2016 року залишено без руху на підставі статті 297 ЦПК України 2004 року, із наданням строку для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання копії вказаної апеляційної скарги.

Установлено, що згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 5 жовтня 2016 року ОСОБА_4 отримав 18 жовтня 2016 року (а. с. 59).

Станом на час постановлення оскаржуваної ухвали - 31 жовтня 2016 року - недоліків апеляційної скарги не усунуто.

Частиною 2 статті 297 ЦПК України 2004 року встановлено, що до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою статті 121 ЦПК України 2004 року суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами процесуального права, правильним, законним та обґрунтованим є висновок апеляційного суду про визнання неподаною та повернення апеляційної скарги заявнику, оскільки у відведений судом строк, станом на час постановлення оскаржуваної ухвали апеляційного суду заявник не усунув недоліків апеляційної скарги. При цьому у справі наявні відомості про отримання заявником копії ухвали про залишення його апеляційної скарги без руху.

Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що дійсно 18 жовтня 2016 року його родичі отримали копію ухвали апеляційного суду від 5 жовтня 2016 року, а він на той час перебував на лікуванні і не встиг у визначений судом строк усунути недоліків апеляційної скарги є безпідставним і не впливає на правильність висновків апеляційного суду, який станом на час постановлення оскаржуваної ухвали не володів указаною інформацією, а виходив із наявних у справі матеріалів, в яких відсутня заява ОСОБА_4 про продовження строку для виконання вимог ухвали про залишення його апеляційної скарги без руху, а в силу наданих законом повноважень апеляційний суд не міг вчинити цих дій із власної ініціативи, а лише на підставі відповідної заяви.

Разом із тим за приписами частини п'ятої статті 121 ЦПК України 2004 року повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Таким чином, повернення заяви не є перешкодою для доступу до правосуддя, адже заявник не позбавлений права повторно звернутися до суду з аналогічними вимогами.

Отже, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків апеляційного суду та не дають підстав вважати, що судом порушено норми процесуального права.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.