розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області у складі головуючого - судді Міськевич О.Я. від 20 липня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі колегій суддів: Матківського Р. Й., Горблянського Я. Д., Максюти І. О. від 05 жовтня 2016 року,

Відповідно до пункту 4 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексуУкраїни (1618-15) в редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) (далі - ЦПК України (1618-15) ) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 38-8 ЦПК України визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Надвірнянського районного відділу освіти, Битківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 (далі - Битківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1) про визнання незаконними та скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Неодноразово збільшуючи свої позовні вимоги, остаточно просила визнати частково незаконним та скасувати наказ Надвірнянського районного відділу освіти від 12 жовтня 2015 року № 248 в частині направлення її на навчання з Правил будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів; визнати незаконним та скасувати наказ Битківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 від 13 жовтня 2015 року № 110; визнати незаконним ста скасувати наказ Битківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 "Про накладання дисциплінарного стягнення на завгоспа ОСОБА_1." від 03 листопада 2015 року № 118; визнати незаконним та скасувати наказ Битківської ЗОШІ-ІІІ ступенів № 1 "Про накладення дисциплінарного стягнення на завгоспа школи ОСОБА_1." від 19 листопада 2015 року № 137; визнати незаконним та скасувати наказ Битківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 від 01 лютого 2016 року № 6; поновити її на посаді завгоспа Битківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 з 01 лютого 2016 року; стягнути з Надвірнянського районного відділу освіти Івано-Франківської області та Битківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу; стягнути з Надвірнянського районного відділу освіти Івано-Франківської області та Битківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1на її користь судові витрати у справі; поновити їй строк на оскарження наказів Надвірнянського районного відділу освіти від 12 жовтня 2015 року № 248 та Битківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 від 13 жовтня 2015 року.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що з 20 грудня 1999 року вона працювала у школі на посаді завгоспа.

Наказ начальника Надвірнянського районного відділу освіти від 12 жовтня 2015 року № 248 в частині направлення її на навчання з Правил будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів від 12 жовтня 2015 року № 248 є незаконним, оскільки вказана посадова особа його не підписала і вона не є відповідальною особою у школі за безпечну експлуатацію котлів, у зв'язку з чим незаконним є і наказ заступника директора з навчально-виховної роботи Битківської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 від 12 жовтня 2015 року № 248, яким її направлено на вказане навчання.

Вищезгадані накази від 03 листопада 2015 року та від 19 листопада 2015 року, якими їй оголошено догани, вважає незаконними, оскільки будь-яких порушень трудової дисципліни вона не допускала.

Зазначала, що згідно з роз'ясненнями департаменту освіти і науки обласної державної адміністрації відповідно до Правил будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів власником має бути призначена відповідальна особа за справний стан і безпечну експлуатацію котлів у школі з числа інженерно- технічних працівників, котрі мають відповідну кваліфікацію і технічну освіту, такі ж роз'яснення були надані на її звернення управлінням державної інспекції праці в Івано-Франківській області від 23 червня 2016 року. Однак вона не є інженерно-технічним працівником, не має технічної освіти, жодного наказу по Битківській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 про покладення на неї відповідальності за безпечну експлуатацію парових та водогрійних котлів не приймалося. Крім того, виконання цього наказу загрожувало її життю і здоров'ю, оскільки котельня не відповідає технічнім, будівельним та протипожежним нормам.

01 лютого 2016 року її звільнено з роботи згідно з пунктом 3 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України (322-08) ) за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов'язків.

Однак порушень трудової дисципліни з її боку не було, а оголошення їй доган не має законного підґрунтя і є наслідком неприязних стосунків, що склалися між нею та безпосереднім її керівництвом, вона належно виконувала обов'язки завгоспа згідно з посадовою інструкцією, яку їй так і не вручено.

Крім цього, оспорюванні накази винесені неуповноваженою особою у зв'язку з тим, що наказ про покладення обов'язків директора школи на ОСОБА_4 не видавався, актом їй не передавалися печатки. Вказані накази були оприлюднені на дошці оголошень в учительській кімнаті через 10 днів після їх винесення, тобто з пропуском встановленого законодавством триденного строку. Акти, якими зафіксовано порушення нею трудової дисципліни, є неправомірними, оскільки комісія щодо їх складання наказом не утворювалася.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 20 липня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 жовтня 2016 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування цими судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами порушено норми процесуального права, в результаті чого безпідставно відмовлено їй та її представнику у витребуванні доказів, а також без належної оцінки залишено докази, що містяться в матеріалах справи та мають суттєве значення для правильного її вирішення.

Битківська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 подала заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначила, що доводи позивача спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, яким судами була надана відповідна оцінка та ухвалено обґрунтоване рішення.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на те, що позивач була звільнена з роботи з дотриманням норм трудового законодавства.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції погодився з висновками та мотивами ухваленого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно з частиною другою статті 140 КЗпП України у трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

За змістом статті 142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборного органу первинної профспілкової організації на основі типових правил. У деяких галузях народного господарства для окремих категорій працівників діють статути і положення про дисципліну.

Судами встановлено, що наказом від 20 грудня 1999 року № 89 ОСОБА_1 прийнято на роботу завгоспом Битківської середньої загальноосвітньої школу І-ІІІ ступенів №1.

Наказом від 01 вересня 2008 року № 02 ОСОБА_1 прийнято завгоспом в порядку переведення з такої ж посади у Битківську ЗОШ І-ІІІ ступенів №1.

Наказом Битківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 від 28 серпня 2015 року № 63, який прийнято на підставі рішення загальних зборів трудового колективу школи від 21 травня 2015 року та рішення профспілкових зборів від 22 травня 2015 року, з 01 вересня 2015 року були введені в дію Правила внутрішнього трудового розпорядку на 2015/2016 навчальний рік.

Відповідно до пункту 5.5 зазначених Правил для завгоспа школи встановлено робочий день з 08 год. до 17 год.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Установлено, що Зборами профспілкової організації та трудового колективу школи від 21 жовтня 2015 року, на яких було розглянуто питання щодо дотримання трудової дисципліни завгоспом школи ОСОБА_1, прийнято рішення звернутися до керівника відділу освіти Надвірнянської РДА про вжиття до неї відповідних заходів.

Наказом Битківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 від 03 листопада 2015 року № 118 ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни у зв'язку із залишенням нею робочого місця 30 вересня 2015 року о 15 годині та 02 жовтня 2015 року - о 15 годині (а. с. 5 т. 1).

Наказом Битківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 від 19 листопада 2015 року ОСОБА_1 № 137 оголошено догану за порушення трудової дисципліни, що виявилося у невиконанні вимог вимог наказу від 12 жовтня 2015 року № 248 та від 13 жовтня 2015 року № 110, згідно з якими вона була направлена на навчання, та за неетичну поведінку на робочому місці (а. с. 6 т. 1).

Ознайомитися та надати свої пояснення ОСОБА_1 відмовилася.

Установлено, що 12 жовтня 2015 року відділом освіти Надвірнянської районної державної адміністрації видано наказ № 248 "Про навчання відповідальних осіб з безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів", яким, зокрема постановлялося направити на навчання відповідальних осіб - завгоспів шкіл, у тому числі ОСОБА_1

На виконання вказаного наказу по Битківській ЗОШ І-Ш ступенів № 1 було видано наказ від 13 жовтня 2015 року № 110, згідно з яким направлено на навчання з Правил будови і безпечної експлуатації Парових і водогрійних котлів завгоспа школи ОСОБА_1

З наказом про направлення на навчання позивач була ознайомлена, однак на навчання не прибула та відмовилася надати письмові пояснення з цього приводу.

Отже висновок судів щодо безпідставності вимог ОСОБА_1 про незаконність наказу відділу освіти Надвірнянської РДА та наказу Битьківської ЗОШ про направлення її навчання є обґрунтованим, оскільки позивач направлялась тільки на навчання з подальшим призначенням її відповідальною особою за безпечну експлуатацію парових та водогрійних котлів, така особа в окремих випадках не потребує спеціальної теплотехнічної освіти, про що зазначено в роз'ясненнях департаменту освіти і науки обласної державної адміністрації та управління держпраціі в Івано-Франківській області від 23 червня 2016 року (а. с. 67 т. 1).

Також правильними є висновки судів про те, що накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 видані відповідно до вимог трудового законодавства, при обранні стягнення у вигляді догани керівником установи дотримані вимоги статей 147- 149 КЗпП України. Позивачем належними доказами вищенаведені обставини не спростовані.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення.

Відповідно до роз'яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у пунктах 22, 23 постанови від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (зі змінами та доповненнями), за передбаченими пунктом 3 статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або Правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або незняті достроково (стаття 151 КЗпП України). Судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору, зокрема за пунктом 3 статті 40, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувалися при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Судами установлено, що після накладання на ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень у вигляді доган позивач продовжувала порушувати трудову дисципліну, що виявлялося у систематичному запізненні на роботу та залишенні робочого місця до закінчення робочого дня без поважних причин та без дозволу керівництва, про що було складено відповідні акти, на які ОСОБА_1 відмовилася надати будь-які пояснення.

За систематичне невиконання ОСОБА_1 без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, наказом Битківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 від 01 лютого 2016 року № 6 її було звільнено з роботи за пунктом 3 статті 40 КЗпП України.

Підставою для звільнення стали акти про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці від 11, 13, 14, 15 січня 2016 року та вищевказані накази від 03 і 19 листопада 2015 року №№ 118, 137 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності (а. с. 9, 10 т. 1).

Судами встановлено, що наказ про звільнення виданий уповноваженою на те посадовою особою відповідача.

Відповідно до частини першої статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених, зокрема пунктом 3 статті 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 не була членом профспілкового комітету.

Отже, встановивши, що позивач тривалий час систематично порушувала посадові обов'язки та правила внутрішнього трудового розпорядку, на вжиті адміністрацією заходи впливу не реагувала, від ознайомлень з наказами відмовлялася, суди дійшли обґрунтованого висновку про дотримання відповідачем норм КЗпП України (322-08) при її звільненні. Встановлені обставини справи підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, недають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, азводяться до переоцінки доказів, що відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України на стадії перегляду справи у касаційному порядку не допускається.