Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" - ОСОБА_1 на рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2017 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

19 грудня 2017 року представник Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" - ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2017 року у вищевказаній справі.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального Кодексу України в редакції Закону України № 2147-VIІІ від 03 жовтня 2017 року (2147а-19) , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України (1618-15) ), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Статтею 388 ЦПК України визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Подана касаційна скарга представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" - ОСОБА_1 не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона подана особою, яка не підтвердила належним чином свої повноваження.

Відповідно до пункту 11 частини 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (254к/96-ВР) у редакції Закону України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (1401-19) представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Зазначені зміни до Конституції України (254к/96-ВР) набули чинності 30 вересня 2016 року, а провадження у справі розпочато у травні 2017 року. Отже, представництво у Верховному Суді може здійснюватися виключно адвокатами.

Згідно з частиною четвертою статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (5076-17) .

З огляду на викладене заявнику необхідно на виконання вищевказаних положень закону надати до суду касаційної інстанції документи, що підтверджують повноваження адвоката як представника особи, що подає касаційну скаргу (стаття 15 ЦПК України).

Разом із цим, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оскільки заявником не додано документів, що підтверджують сплату судового збору в розмірі, визначеному підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3574-VІ в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII (2147а-19) , який набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - Закон України "Про судовий збір" (3674-17) ).

Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Враховуючи, що позовну заяву подано у травні 2017 року, а ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 600 грн.) (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви у даній справі), то сума судового збору на час подання касаційної скарги в даному випадку становить 3 200 грн.

Згідно з платіжним дорученням від 18 грудня 2017 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" сплачено судовий збір у розмірі 1 600 грн.

Ураховуючи наведене, заявнику слід доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 600 грн., який має бути перерахований або внесений за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі, ЄДРПОУ - 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у місті Києві, МФО - 820019, рахунок отримувача - 31213207700007, ККДБ - 22030102, призначення платежу: 101; код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); судовий збір за подання касаційної скарги у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", Верховний Суд.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України "Про судовий збір".

На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду оригінал квитанції (платіжного доручення).

Приписами частини другої статті 393 ЦПК України визначено, що у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, зокрема, якщо до скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Отже касаційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" - ОСОБА_1 слід залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 62, 185, 392, 393 ЦПК України, Законом України "Про судовий збір" (3674-17) ,

Касаційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" - ОСОБА_1 на рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2017 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 05 лютого 2018 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде визнана неподаною і повернута заявнику.