розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами товариства з обмеженою відповідальністю "Південь-Метекспорт" та державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Південь-Метекспорт" до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Південь-Метекспорт", звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 року позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 01.12.2011 року № 0002612301, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Південь-Метекспорт" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 7847450,00 грн., в тому числі за основним платежем - у сумі 6367773,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 1479677,00 грн., в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 183693,00 грн., в тому числі за основним платежем - у сумі 182219,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 1474,00 гривень. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Південь-Метекспорт" не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою позивачу в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг апелянти посилаються на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Крім того, сторони по справі посилаються на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що з 19.10.2011 року по 08.11.2011 року ДПІ у Суворовському районі проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Південь-Метекспорт" (код ЄДРПОУ 33388721) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 15.11.2011 року № 6181/23-1/33388721 (т. 1 а.с. 10-47).

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення ТОВ "Південь-Метекспорт":

- пп. 8.1.2. п. 8.1., пп. 8.2.2., п. 8.2., пп. 8.3.2. п. 8.3., пп. 8.4.1., п. 8.4., пп. 8.5.2. п. 8.5. ст. 8, пп. 5.3.9. п. 5.3., пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у сумі 11618464 грн., у тому числі: за 1 квартал 2010 року - у сумі 342887 грн., 2 квартал 2010 року - у сумі 1299752 грн., 3 квартал 2010 року - у сумі 3464018 грн., 4 квартал 2010 року - у сумі 2883848 грн., 1 квартал 2011 року - у сумі 2190235 грн., 2 квартал 2011 року - у сумі 1437724 грн.;

- пп. 7.2.1. п. 7.2., пп. 7.4.5. п. 7.4., пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 233/2037, п. 185.1. ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість всього у сумі 6751140 грн., в тому числі за березень 2010 року - у сумі 9256 грн., за квітень 2010 року - у сумі 520876 грн., за травень 2010 року - у сумі 267794 грн., за червень 2010 року - у сумі 234155 грн., з а липень 2010 року - у сумі 320716 грн., за серпень 2010 року - у сумі 728328 грн., за вересень 2010 року - у сумі 1716394 грн., за жовтень 2010 року - у сумі 370872 грн., за листопад 2010 року - у сумі 987261 грн., за грудень 2010 року - у сумі 991533 грн., за січень 2011 року - у сумі 437940 грн., за лютий 2011 року - у сумі 66763 грн., за березень 2011 року - у сумі 30127 грн., за квітень 2011 року - у сумі 69125 грн.;

- пп. 7.2.1. п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено від'ємне значення різниці поточного звітного (податкового) періоду у рядку 20.2 Декларації за червень 2011 року у сумі 643 грн.

Не погодившись із висновками акта перевірки, позивач подав заперечення на складений акт (т. 1 а.с. 48-51), у відповідь на які листом від 28.11.2011 року № 33334/10/23-6 відповідачем повідомлено, що викладені в акті перевірки порушення є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, а заперечення на акт перевірки - необґрунтованими (т. 1 а.с. 52-62).

На підставі згаданого акта перевірки ДПІ у Суворовському районі прийняті податкові повідомлення рішення від 01.12.2011 року № 0002612301, яким ТОВ "Південь-Метекспорт" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 7847450,00 грн., в тому числі за основним платежем - 6367773 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями -1479677,00 грн. (т. 1 а.с. 88), № 0002602301, яким ТОВ "Південь-Метекспорт" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 13616091,00 грн., в тому числі за основним платежем - у сумі 11618464,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 1997627,00 грн. (т. 1 а.с. 89); № 0002622301, яким ТОВ "Південь-Метекспорт" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 55958,00 грн. за декларацією за червень 2011року (т. 1 а.с. 90).

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся із скаргою до ДПА в Одеській області (т. 1 а.с. 67-70), за результатом розгляду якої прийнято рішення від 30.01.2012 року № 3005/10/25-0007, яким скарга залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін (т. 1 а.с. 71-80). Повторна скарга позивача до ДПА України від 09.02.2012 року (т. 1 а.с. 81-85) була залишена без розгляду, у зв'язку із пропущенням встановленого законодавством 10-денного строку для подання відповідної скарги, про що свідчить рішення ДПА України від 01.03.2012 року № 3709/6/10-245 (т. 1 а.с. 86-87).

Дослідивши зміст визначених у згаданому акті порушень податкового законодавства з боку ТОВ "Південь-Метекспорт", які мали вплив на визначення сум збільшення грошових зобов'язань позивача у відповідних податкових повідомленнях-рішеннях, суд першої інстанції встановив наступне:

На сторінці 7 акта перевірки (т. 1 а.с. 16) встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 01.6 (03) Декларацій "Інші доходи" на загальну суму 3809 грн., в тому числі по періодах: 3 квартал 2010 року -2474 грн. (завищення), 4 квартал 2010 року -1552 грн. (завищення), 1 квартал 2011 року -607 грн. (заниження), 2 квартал 2011 року -389 грн. (завищення). Зазначене порушення пов'язується податковим органом із невірним обрахуванням валового доходу з суми безповоротної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду, що є порушенням п. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до якого до складу валового доходу включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податком у звітному періоді. При цьому відповідно до п. 1.22.1 ст. 1 згаданого Закону до безповоротної фінансової допомоги, крім іншого, відносяться суми відсотків, умовно нарахованих на суми поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду, в розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожен день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги. Таким чином, на думку відповідача, позивачем занижено валовий дохід на суму безповоротної фінансової допомоги, отриманої у вигляді відсотків, умовно нарахованих на суми поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Зазначивши у позові вимоги про скасування у цілому податкового повідомлення-рішення від 01.12.2011 року № 0002602301, яким ТОВ "Південь-Метекспорт" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 13616091,00 грн., позивач у позові не наводить жодних обґрунтувань з приводу протиправності висновку податкового органу щодо завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 01.6 (03) Декларацій "Інші доходи" на загальну суму 3809 грн., вказуючи лише на суперечності в акті перевірки щодо змісту порушення, пов'язані із тим, що відповідачем згадується як про завищення валового доходу, так й про його заниження. Втім, зі змісту самого порушення вбачається, що порушення полягає саме у заниженні валового доходу, пов'язаному із неврахуванням умовно нарахованих на суми поворотної фінансової допомоги, у зв'язку з чим суд вважає посилання в акті на завищення валового доходу технічною помилкою. Поряд з тим, надавши до суду документи на підтвердження факту отримання позивачем безповоротної фінансової допомоги, а саме відповідні договори, зі змісту яких вбачається, що надання контрагентами позивача йому фінансової допомоги не передбачає нарахування відсотків (т. 4 а.с. 14-33), позивач не надав будь-яких доказів, які б спростовували обставини, про які зазначено з цього приводу в акті перевірки.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає безпідставними вимоги позивача про скасування податкового повідомлення рішення ДПІ у Суворовському районі від 01.12.2011 року № 0002602301 у відповідній частині.

В акті перевірки також встановлено завищення задекларованих ТОВ "Південь-Метекспорт" показників у рядку 04.1 Декларацій "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11"всього у сумі 46999111 грн., в тому числі по періодах: 1 квартал 2010 року - 1371550 грн., 2 квартал 2010 року -5199005 грн., 3 квартал 2010 року -13827908 грн., 4 квартал 2010 року -11511210 грн., 1 квартал 2011 року - 8838075 грн., 2 квартал 2011 року - 6251363 грн. Зазначене порушення, виходячи зі змісту акта перевірки, пов'язується із порушенням вимог Закону України "Про металобрухт" (619-14) , Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів, затверджених наказом Державного комітету України від 23.10.2001 року № 127/595 (z1258-07) , що полягає у відсутності на підприємстві відповідних первинних документів (актів приймання металів чорних (вторинних) та акти приймання брухту та відходів кольорових металів), в яких було б зазначено серія, номер та дата транспортної (товарно-транспортної накладної), номер вагон, контейнеру, автотранспорту, що здійснює доставку брухту, відомості про приймання брухту (найменування металів чорних (вторинних) за ДСТУ 3211-95, номер виду, підвиду, найменування брухту та відходів кольорових металів за ДСТУ 4121-2002, клас, група, сорт), джерело походження металів, тоді як в наданих до перевірки актах зазначено найменування товару у вільній формі без дотримання вимог стандартів, отже, на думку відповідача, ТОВ "Південь-Метекспорт" не підтверджено придбання металобрухту відповідними первинними документами у сфері роботи з металобрухтом, тобто, не доведено факт придбання зазначеного товару.

Протягом періоду, який був предметом проведення зазначеної перевірки ТОВ "Південь-Метекспорт", та в якому відбувалось визначене податковим органом порушення, оподаткування податком на прибуток підприємств відбувалось відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , який діяв до 1 квітня 2011 року, а також розділом ІІІ Податкового кодексу України, який набув чинності з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.1.2. п. 5.1. ст. 5 зазначеного Закону до складу валових витрат, зокрема, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

При цьому пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 вказаного Закону визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 14.1.27. п. 14. 1. ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України у редакції, чинній протягом періоду, що перевірявся, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Виходячи з положень пп. 139.1.9. п. 139. 1 ст. 139 Податкового кодексу України до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (z0168-95) , первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

З акта перевірки та пояснень позивача вбачається, що у періоді, що перевірявся, ТОВ "Південь-Метекспорт" поряд з іншими операціями здійснював операції з придбання брухту чорних та кольорових металів, які згідно з задекларованими ним показниками становлять основну частину сформованих валових витрат підприємства.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про металобрухт", яким врегульовано відносини, що виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом, що є найважливішою стратегічною та енергозберігаючою сировиною для металургійного виробництва, і спрямований на захист інтересів підприємств вітчизняної металургійної галузі та забезпечення екологічної безпеки довкілля при утворенні, збиранні та використанні металобрухту, наведено визначення документів у сфері роботи з металобрухтом - документи, що містять дані про походження і власника металобрухту, відповідність його встановленим стандартам, нормам і правилам, вибухову, пожежну, екологічну та радіаційну безпеку.

Згідно з ч. 12 ст. 4 згаданого Закону оформлення документів, що засвідчують набуття права власності на металобрухт, та актів приймання металобрухту є обов'язковим. Ці документи повинні знаходитися у власника металобрухту та зберігатися протягом одного року.

Статтею 6 зазначеного Закону визначені вимоги до оформлення операцій з металобрухтом, відповідно до яких суб'єкти господарювання, які здійснюють реалізацію металобрухту, повинні засвідчувати його відповідним документом про відповідність металобрухту встановленим стандартам, нормам і правилам.

При цьому відповідно до ст. 11 вказаного Закону суб'єкти господарювання, які здійснюють операції з металобрухтом, ведуть бухгалтерський та оперативний облік операцій з металобрухтом, а також статистичну звітність згідно із законодавством.

Згідно з Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів, затвердженими наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства промислової політики України від 23.10.2007 № 127/595 (z1258-07) , які були чинними протягом перевіряємого періоду (далі - Ліцензійні умови), суб'єкт господарювання повинен виконувати вимоги Законів України "Про металобрухт" (619-14) , ";Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (1775-14) та інших нормативно-правових актів, що регулюють провадження господарської діяльності з заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів.

Пунктом 2.6. Ліцензійних умов передбачено, що приймання промислового металобрухту від юридичних осіб оформляється актами приймання металів чорних (вторинних) і брухту та відходів кольорових металів (додатки 6, 7).

Відповідно до вказаних додатків в актах приймання металів чорних (вторинних) повинні зазначатись: для металів чорних (вторинних) - найменування металів чорних (вторинних) за ДСТУ 4121-2002, номер виду, підвиду, маса металів, засміченість, розрахункова вага, закупівельна вартість, номер вагона, контейнера, автотранспорту тощо, серія, номер та дата товарно-транспортної накладної, джерело походження металів чорних (вторинних) тощо; для брухту та відходів кольорових металів - найменування брухту та відходів кольорових металів за ДСТУ 3211-95, клас, група, сорт, маса, засміченість, розрахункова вага, закупівельна вартість, номер вагона, контейнера, автотранспорту тощо, серія, номер та дата товарно-транспортної накладної, джерело походження брухту та відходів кольорових металів тощо.

Суд критично оцінює посилання відповідача на норми Закону України "Про металобрухт" (619-14) та Ліцензійних умов щодо відсутності на підприємстві актів, складених у відповідності до положень зазначених нормативно-правових актів, що, на думку відповідача, свідчить про відсутність факту підтвердження здійснення відповідних господарських операцій, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" функції щодо контролю за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов покладені на орган ліцензування, яким згідно з Ліцензійними умовами є Міністерство промислової політики України. При цьому в межах своїх повноважень ліцензійний орган може видавати розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов; анулювати ліцензії на певний вид господарської діяльності тощо.

Цією ж нормою права визначено, що орган ліцензування, яким є центральний орган виконавчої влади чи державний колегіальний орган, що здійснює передбачені цією статтею повноваження, може делегувати їх своїм структурним територіальним підрозділам. Повноваження органу ліцензування не можуть бути делеговані іншим особам, у тому числі створеним органом ліцензування, крім випадку, передбаченого цим Законом.

В свою чергу, до повноважень податкових органів, виходячи з положень ст. 20 Податкового кодексу України, не відносяться функції щодо контролю за дотриманням вимог Закону України "Про металобрухт" (619-14) або відповідних Ліцензійних умов. Натомість до сфери повноважень зазначених органів в межах проведення перевірки повноти справляння суб'єктом господарювання податкових платежів відноситься перевірка первинних документів, які засвідчують фактичність здійснення господарських операцій. Вимоги до первинних документів встановлені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) , а вимоги законодавства у сфері обігу металобрухту щодо складання актів приймання-передачі металобрухту за окремими формами не виключають можливості складання поряд зі згаданими актами первинних документів, які відповідають вимогам, визначеним у Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) , що кореспондується зі ст. 11 Закону України "Про металобрухт", якою передбачено обов'язок суб'єктів господарювання, які здійснюють операції з металобрухтом, вести бухгалтерський та оперативний облік операцій з металобрухтом, а також статистичну звітність згідно із законодавством.

Таким чином, до сфери податкового органу не відносяться питання дотримання суб'єктами господарювання положень Закону України "Про металобрухт" (619-14) або Ліцензійних умов, тоді як для встановлення факту здійснення господарських операцій з купівлі-продажу металобрухту в цілях перевірки правильності та повноти оподаткування достатньо первинних документів, які відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) , оскільки вирішальне значення під час визначення об'єкту оподаткування податком має безпосередньо факт поставки, а не факт дотримання спеціальних вимог щодо поставки окремих видів товарів. Хоча наявність останніх є додатковим підтвердженням фактичності відповідних господарських операцій, їх відсутність не може виступати достатньою підставою для спростування факту здійснення тієї чи іншої господарської операції.

Разом з тим, на підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, які вплинули на формування позивачем валових витрат у періоді, що перевірявся, що підлягає доказуванню в межах цієї справи, оскільки даний факт заперечується відповідачем, позивачем до суду надані лише договори купівлі-продажу металобрухту у контрагентів (т. 3 а.с. 148-225), платіжні доручення про перерахування грошових коштів своїм контрагентам (т. 2 а.с. 49-250, т. 3 а.с. 1-146), а також копія складського обліку матеріалів за 2009-2011 року (т. 1 а.с. 218-250, т. 2 а.с. 1- 48). Актів приймання-передачі, видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних на підтвердження фактичності, обсягу та змісту відповідних господарських операцій до суду не надано. Крім того, позивачем не представлені будь-які докази здійснення ним бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій. Відсутність зазначених документів позбавляє можливості ідентифікувати зміст та обсяг господарських операцій, які стали підставою для формування позивачем валових витрат та визначення суми податку на прибуток, яка підлягала до сплати до Державного бюджету у відповідні звітні (податкові) періоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 195 КАС України, - суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, якщо визнає обґрунтованими не надання їх до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 17.07.2012 року (т. 3 а.с. 236-237) судом витребувано у ТОВ "Південь-Метекспорт" первинні документи відповідних господарських операцій, а саме, акти приймання-передачі, видаткові накладні, податкові накладні, договори, товарно-транспортні накладні, докази оплати тощо) в обґрунтування незаконності висновку відповідача щодо завищення валових витрат на суму 46999111 грн., а також інформацію та відповідні докази про надання зазначених доказів відповідачу під час проведення перевірки.

Всупереч вимогам ухвали від 17.07.2012 року позивачем не було надано до суду першої інстанції, витребуваних ним актів приймання-передачі, видаткових, товарно-транспортних, податкових накладних.

Позивач належним чином не обґрунтував неможливість надання вказаних вище документів до суду першої інстанції, а його посилання в апеляційній сказі на те, що вони не були надані до суду лише в зв'язку з тим, що останнього не було повідомлено про відповідні вимоги спростовуються матеріалами справи (Ухвала від 17.07.2012 року (т. 3 а.с. 236-237)), а отже є необґрунтованим.

Вказана вище первинна бухгалтерська документація не буда предметом дослідження ДПІ і під час здійснення перевірки.

Так, як зазначено на аркуші 14 акту перевірки (т.1 а.с.23) на запит від 07.11.2011 № 342/23-1007 щодо надання копій складських документів, що підтверджують рух металобрухту на складах позивача, угод та додатків до них щодо придбання металобрухту чорних та кольорових металів, а також документів у сфері роботи з металобрухтом (накладних, податкових накладних, актів приймання брухту та відходів чорних та кольорових металів, документів підтверджуючих вибухову, пожежну, екологічну та радіаційну безпеку, товарно-транспортних накладних та інш.) підприємством станом на дату складання акту не надано.

Вказане також підтверджується і власними запереченнями позивача на акт перевірки (т.1 а.с. 48) та скаргою про перегляд податкових повідомлень-рішень (т. 1 а.с.67).

До того ж, як зазначає відповідач у відповіді на заперечення позивача на акт перевірки (т. 1 а.с. 52) перевіряючими не спростовується факт наявності у ТОВ "Південь-Метекспорт" документів, а наявності документів, які відповідно пп. 5.3.9 п.5.3, пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.94р. (із змінами та доповненнями), п. 139.1.9 ст. 139 розділу III "Податкового кодексу України" № 2756-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), надають право на валові витрати.

При розгляді наданих копій документів у сфері роботи з металобрухтом встановлено здійснення операцій з придбання (заготівлі) брухту чорних і кольорових металів без наявності відповідних первинних документів передбачених Законом України "Про металобрухт" (619-14) , Ліцензійними умовами "Провадження господарської діяльності з заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів" затвердженими наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства промислової політики України від 23.10.2007 року № 127/595 (z1258-07) , які є обов'язковими до виконання усіма суб'єктами господарювання, що здійснюють господарську діяльність з заготівлі, переробки металобрухту кольорових і чорних металів, а також невідповідність жодного документа у сфері роботи з металобрухтом (т. 1 а.с. 55 - 59).

Таким чином, на підприємстві відсутні відповідні первинні документи, на підставі яких заповнюються регістри бухгалтерського обліку (книги, відомості, журнали тощо), призначені для хронологічного, систематичного накопичення, групування та узагальнення інформації про господарські операції.

Надані разом з запереченням на акт перевірки та додані до апеляційної скарги документи не міняють саму сутність первинних документів та не дають права підприємству на формування валових витрат та податкового кредиту як такі, що не відповідають вимогам вищевказаних норм чинного законодавства.

Отже, додані до апеляційної скарги копії первинної бухгалтерської документації на 1708 аркушах навалом не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості належних доказів по справі.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із наявних доказів у справі, суд першої інстанції цілком правомірно дійшов до висновку про недоведеність твердження ТОВ "Південь-Метекспорт" щодо фактичності здійснення ним відповідних операцій, правомірності формування ним валових витрат та протиправності висновків ДПІ у Суворовському районі щодо завищення ним валових витрат на суму 46999111 грн., а вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.12.2011 року № 0002602301, яким ТОВ "Південь-Метекспорт" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 13616091,00 грн., у відповідній частині - є такими, що не підлягають задоволенню.

З акта перевірки вбачається, що перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 07 Декларацій "Сума амортизаційних відрахувань" у сумі 108294 грн., у тому числі по періодах: 3 квартал 2010 року - 30637 грн., 4 квартал 2010 року -25735 грн., 1 квартал 2011 року - 51922 грн. Зазначене завищення пов'язується відповідачем із порушенням пп. 8.1.2. п. 8.1., пп. 8.2.2. п. 8.2., пп. 8.3.2. п. 8.3, пп. 8.4.1. п. 8.4., пп. 8.5.2. п. 8.5. ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме, підприємством невірно нараховувались амортизаційні відрахування внаслідок невірного визначення груп основних фондів: згідно з даними бухгалтерського обліку у червні 2010 року віднесено до складу основних фондів перевантажувач металу вартістю 736458,33 грн., платформні ваги вартістю 29458,33 грн., що відображено проводкою Дт10Кт15. У податковому обліку у 3 кварталі 2010 року підприємством збільшено балансову вартість 2 групи основних фондів замість 3 групи основних фондів, чим завищено амортизаційні відрахування; згідно з даними бухгалтерського обліку у жовтні 2010 року віднесено до складу основних фондів прес пакувальний гідравлічний для пакування металобрухту вартістю 765916,67 грн., що відображено проводкою Дт10Кт15. У податковому обліку у 1 кварталі 2011 року підприємством збільшено балансову вартість 2 групи основних фондів замість 3 групи основних фондів, чим завищено амортизаційні відрахування.

Згідно з п. 3.1. ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону. Таким чином, сума амортизаційних відрахувань у відповідному звітному періоді впливає на розмір об'єкта оподаткування податком на прибуток, та, відповідно, на суму податку, який підлягає до сплати.

Втім, позивач у своєму позові не наводить жодних обґрунтувань та не надає відповідних доказів з приводу безпідставності вищезгаданого висновку податкового органу щодо завищення задекларованих ним показників у рядку 07 Декларацій "Сума амортизаційних відрахувань" у сумі 108294 грн., у зв'язку з чим вимоги позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 01.12.2011 року № 0002602301, яким ТОВ "Південь-Метекспорт" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 13616091,00 грн. у цій частині є необґрунтованими.

Актом перевірки встановлено, що в порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п. 15 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України підприємством необґрунтовано застосована пільга з ПДВ при здійсненні операцій з постачання (продажу) відходів і брухту чорних і кольорових металів, не зазначених у переліках відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких тимчасово до 1 січня 2014 року звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 року № 15, а саме: у березні 2011 року згідно з накладною від 30.03.2011 року № РН-26 реалізовано на користь ДП "Техноскрап" ТОВ "Скрап" лом ЦАМ у кількості 1,3 т, вартістю 9750 грн., стружка латуні у кількості 1,17 т, вартістю 30420 грн.; у квітні 2011 року згідно з накладною від 21.04.2011 року № РН-37 реалізовано на користь СВ ЛТД пакети № 2 ВИД17 (17У1) у кількості 15.52 т, вартістю 42214,4 грн.; у червні 2011 року згідно з накладною від 23.06.2011 року № РН-46 реалізовано на користь ПАТ "Червона гвардія" відходи та брухт зі сплавів на основі міді та цинку (бронзи) у кількості 1,005 т, вартістю 3216 грн.

З'ясовуючи зміст встановленого в акті перевірки порушення, суд першої інстанції встановив, що підрозділом 1 розділу ХХ Податкового кодексу України (2755-17) , на який посилається відповідач в акті перевірки з приводу зазначеного порушення, регулюються особливості справляння податку на доходи фізичних осіб, що жодним чином не стосується питань справляння податку на додану вартість. Проте, зі змісту цього порушення, визначеного в акті перевірки, вбачається, що мається на увазі невірне застосування пільги зі справляння податку на додану вартість, передбаченій у п. 15 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (2755-17) (у редакції, чинній на 01.01.2011 року), відповідно до якого тимчасово до 1 січня 2014 року, операції з постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

За видатковою накладною від 30.03.2011 року № РН-00000026 було поставлено ДП "Техноскрап" ТОВ "Скрап" лом ЦАМ у кількості 1,3 т на загальну суму 9750,00 грн., а також стружку латуні, кількістю 1,17 т на загальну суму 30420,00 (т. 1 а.с. 163). З приводу постачання зазначеного товару позивачем було виписано податкову накладну від 30.03.2011 року № 11 (т. 1 а.с. 164) без застосування ПДВ по всім позиціям номенклатури постачання товарів, зазначивши пп.15 п. 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (2755-17) як норму, якою передбачено звільнення від оподаткування.

За видатковою накладною від 23.06.2011 року № РН-00000046 було поставлено ПАТ "Красна Гвардія" відходи та брухт зі сплавів на основі міді та цинку/бронзи у кількості 1,005 т на загальну суму 3216,00 грн. (т. 1 а.с. 156). З приводу постачання зазначеного товару позивачем виписано податкову накладну від 23.06.2011 року № 5 (т. 1 а.с. 157) без застосування ПДВ по всім позиціям номенклатури постачання товарів, зазначивши пп.15 п. 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (2755-17) як норму, якою передбачено звільнення від оподаткування.

За видатковою накладною від 21.04.2011 року № 00000037 було поставлено СВ ЛТД пакети № 2 ВИД 17 (17У (1) у кількості15,52 т на загальну суму 42214,40 грн. (т. 1 а.с. 160). З приводу постачання зазначеного товару позивачем виписано податкову накладну від 21.04.2011 року № 8 (т. 1 а.с. 161) без застосування ПДВ по всім позиціям номенклатури постачання товарів, зазначивши пп.15 п. 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (2755-17) як норму, якою передбачено звільнення від оподаткування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 року № 15 (15-2011-п) був затверджений Перелік відходів та брухту чорних металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість.

Так, до вказаного переліку віднесено "відходи обрізування або штампування чорних металів пакетовані" за кодом товару згідно з УКТЗЕД 7204 41 91 00.

Відповідно до видаткової накладної від 21.04.2011 року № РН-00000037 позивачем поставлялись пакети № 2 ВИД 17(17У (1) із зазначенням у номенклатурі товару його коду за УКТЗЕД 7204 41 91 00. Проте, згідно з таблицею 1 ДСТУ 4121-2002 "Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови" "пакети № 2" мають наступну характеристику: пакети з легковагового сталевого металобрухту. Допускають вуглецеву стружку. Не допускають змішувати вуглецеву сталь, яку пресують, з легованою. Пакети з легованої сталі повинні бути тільки одного виду (марки). Не допускають пресувати луджені, емальовані, покриті кольоровими металами (враховуючи оцинкований) брухт та відходи". При цьому як сталевий металобрухт (обрізки листової сталі, штампування тощо), що відповідає характеристиці товару за кодом УКТЗЕД 7204 41 91 00, визначені "пакети № 6", а не "пакети №2". Таким чином, пакети № 2 ВИД 17(17У (1) не відносяться до Переліку відходів та брухту чорних металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість, а позивачем необґрунтовано застосована відповідна пільга з податку на додану вартість при продажі такого товару.

До вищевказаного переліку також віднесено "Відходи та брухт із сплавів на основі міді та цинку (латуні)"за кодом товару згідно з УКТЗЕД 7404 00 91 00.

Відповідно до видаткової накладної від 23.06.2011 року № РН-00000046 позивачем поставлялись відходи та брухт зі сплавів на основі міді та цинку/бронзи із зазначенням у номенклатурі товару коду товару за УКТЗЕД 7404 00 91 00. При цьому окремою позицією за вказаною накладною поставлявся товар "відходи та брухт зі сплавів на основі міді та цинку/латуні/, тобто, позивач самостійно визначив відмінності між цими двома позиціями товару. Відходи та брухт зі сплавів на основі міді та цинку/бронзи не підпадають під відповідну категорію товарів, тобто, не віднесені до Переліку відходів та брухту чорних металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість, у зв'язку з чим позивачем необґрунтовано застосована відповідна пільга з податку на додану вартість при продажі такого товару.

Згідно з видатковою накладною від 30.03.2011 року № РН-00000026 позивачем здійснювалось постачання товару "лом ЦАМ" та "стружка латуні", однак відсутність ідентифікації зазначеного товару за сортом, групою та класом кольорових металів позбавляє можливості ідентифікувати віднесення або невіднесення зазначеного товару до Переліку відходів та брухту чорних металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість. На викладену в ухвалі суду від 17.07.2012 року вимогу надати пояснення з приводу вказаного порушення позивач надав додаткові пояснення, в яких, не зазначив обґрунтування та не надав доказів на підтвердження обґрунтованості визначення вказаного товару саме як такого, що відноситься до вищевказаного Переліку. Таким чином, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню є вимоги позивача у відповідній частині.

Актом перевірки встановлено, що у січні 2011 року при здійсненні операції з повернення матеріальних активів згідно з договорами про фінансовий лізинг позивачем визначено базу оподаткування нижче, ніж ціна придбання об'єкту лізингу, чим занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 65649 грн., що є порушенням п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України. В обґрунтування безпідставності зазначених висновків відповідача, які мали вплив на визначення ним ТОВ "Південь-Метекспорт" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, позивачем не надано до суду жодних пояснень та доказів, не зважаючи на відповідне їх витребування судом згідно з ухвалою суду першої інстанції від 17.07.2012 року, у зв'язку з чим вимоги позивача в цій частині є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 185.1а ст. 185, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, а саме, не визначено об'єкт оподаткування та відповідно базу оподаткування при здійсненні операції з переведення основних фондів з використання в оподатковуваних операціях для використання в неоподатковуваних операціях, чим занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 176327 грн.

Відповідно до абзацу 5 п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на 01.01.2011 року) у разі постачання необоротних активів, у тому числі в разі їх самостійної ліквідації, переведення з виробничих у невиробничі, переведення з використання в оподатковуваних операціях для використання в неоподатковуваних, база оподаткування визначається виходячи з їх балансової вартості на момент їх постачання.

Необхідність визначення позивачем бази оподаткування у зв'язку з переведенням необоротних активів з використання в оподатковуваних операціях для використання в неоподатковуваних пов'язується відповідачем із тим, що з 01.01.2011 року операції з постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів тимчасово звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Проте, сукупний зміст ст. 196 Податкового кодексу України, якою визначені операції, що не є об'єктом оподаткування, та ст. 197 зазначеного нормативно-правового акта, якою визначені операції, звільнені від оподаткування, свідчить, що звільнені від оподаткування операції не є тотожними неоподатковуваним операціям. Враховуючи те, що диспозиція п. 188.1. ст. 188 Податкового кодексу України передбачає необхідність визначення об'єкта оподаткування при здійсненні операції з переведення основних фондів з використання в оподатковуваних операціях для використання саме в неоподатковуваних операціях, а операції з постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів є операціями, які звільнені від оподаткування, а не неоподатковуваними операціями, суд вважає безпідставними висновки ДПІ у Суворовському районі з цього приводу, а вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Актом перевірки встановлено порушення ТОВ "Південь-Метекспорт" пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що полягає у безпідставному віднесенні до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року суму ПДВ у розмірі 5892 грн., у зв'язку з відсутністю підтвердження податкового кредиту ТОВ "Південь-Метекспорт" податковими зобов'язаннями постачальника - ТОВ "Лемпира Груп".

02.04.2010 року між позивачем (покупець) та ТОВ "Лемпира Груп" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 2/04-10, згідно з яким продавець зобов'язується передати у власність покупця платформні терези г/п 10Т 3х2м ZEUS 10-Н-3020, а покупець - прийняти та оплатити товар (т. 1 а.с. 94-95).

На виконання зазначеного договору ТОВ "Лемпира Груп" було поставлено відповідний товар на загальну вартість 35350,00 грн., в тому числі ПДВ - 5891,67 грн., що підтверджується видатковою накладною від 15.04.2010 року № РН-041503 (т. 1 а.с. 91), актом приймання-передачі матеріальних цінностей від 15.04.2010 року (т. 1 а.с. 96), а також товарно-транспортною накладною від 15.04.2010 року серії ССИ № 041503 (т. 1 а.с. 93). По факту постачання зазначеного товару контрагентом позивача складено податкову накладну від 15.04.2010 року № 041503 (т. 1 а.с. 92). Згідно з платіжними дорученням від 23.07.2010 року та 22.07.2010 року позивачем здійснено оплату зазначеного товару (т. 1 а.с 99). Крім того, до суду надані документи щодо здійснення бухгалтерського обліку зазначеної операції (т. 1 а.с. 101).

Відповідно до п. 7.1. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Згідно з пп. 7.2.1. п. 7.2. вказаного Закону (168/97-ВР) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Положеннями пп. 7.2.3. п.7.2. ст. 7 Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з пп.7.2.4. п.7.2. ст. 7 Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Підпунктом 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5. п.7.4 ст.7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6. цього пункту).

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 згаданого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції (оскільки податковий кредит складається з сум податку, сплачених у зв'язку з придбанням або виготовленням товару, умова придбання або виготовлення товару є обов'язковою та підлягає доказуванню); 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Невиконання податкових зобов'язань контрагентами платника податку на додану вартість не визначено законодавством як підстава, яка перешкоджає формуванню таким платником податку податкового кредиту при дотриманні ним інших умов формування податкового кредиту у відповідному звітному (податковому) періоді.

Надані до суду первинні документи з приводу здійснення згаданої господарської операції відповідають вимогам законодавства, у зв'язку з чим є безпідставними висновки відповідача щодо заниження позивачем податку на додану вартість у квітні 2010 року на суму 5891,67 грн., а вимоги позивача у цій частині - такими, що підлягають задоволенню.

Актом перевірки також встановлено порушення позивачем пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України з огляду на порушення, викладені у п. 3.1.2 цього акта, а саме, у податкових накладних відсутня номенклатура товару відповідно до стандартів, тобто, у розрізі найменування металів чорних (вторинних) за ДСТУ 3211-95 (ГОСТ 1639-93), номеру, виду, підвиду; найменування брухту та відходів кольорових металів за ДСТУ 4121-2002, класу, групи, сорту), в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на загальну суму 6545401 грн.

Як зазначалось вище, позивачем в обґрунтування фактичності здійснення відповідних господарських операцій не надані належні видаткові накладні, акти приймання-передачі, товарно-транспортні накладні, а також податкові накладні, на підставі яких ним формувався податковий кредит, тобто, належним чином не доведено обґрунтованість формування ним податкового кредиту по вказаних господарських операціях, у зв'язку з чим є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, вимоги позивача в цій частині.

Щодо визначеного в акті перевірки висновку відповідача стосовно завищення від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у рядку 22 Декларації за червень 2011 року у сумі 55958 грн., внаслідок чого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.12.2011 року № 0002622301, позивачем не наведено жодних правових обґрунтувань щодо протиправності такого висновку та відповідно підстав для скасування прийнятого з цього приводу податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пп. 54.3.2. п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При цьому, відповідно до п. 7 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Враховуючи безпідставність визначення відповідачем завищення ТОВ "Південь-Метекспорт" суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість у січні 2011 року у сумі 176327 грн., що відповідно до вимог чинного законодавства тягне застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 грн., а також суми податкового кредиту у сумі 5892 грн. у квітні 2010 року, що відповідно до вимог чинного законодавства тягне застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1473 грн., є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі від 01.12.2011 року № 0002612301 в частині визначення суми грошового зобов'язання ТОВ "Південь-Метекспорт" з податку на додану вартість у сумі 183693,00 грн., в тому числі за основним платежем - у сумі 182219,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 1474 грн.

Щодо наданих позивачем податкових накладних по ТОВ "Українська лізингова компанія", які підтверджують факт сплати ПДВ при перерахуванні лізингового платежу, слід зазначити, що вони надані позивачу за виконання послуги, тобто виплачується розмір комісії (лізингової винагороди), який передбачено договором фінансового лізингу від 11.04.2008 року між ТОВ "Українська лізингова компанія" та позивачем, згідно якого лізингодавцю виплачується відшкодування частини вартості предмета лізингу, а також виплачується винагорода за отриманий в лізинг предмет лізингу. Тобто в даному випадку ніякого подвійного оподаткування ПДВ не має місця (як про це стверджує позивач в своїй апеляційній скарзі), а отже позивачем сплачувалась лише винагорода по лізинговому платежу, а не саме сума предмету лізингу (пояснення ДПІ від 28.05.2013 року).