Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", третя особа: об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Освіта", про визнання незаконними дій, усунення перешкод, зобов’язання відповідачів укласти угоди з газопостачання,

У вересні 2007 року позивачі звернулися до суду із позовом до ВАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" про визнання незаконними дій щодо відключення від системи газопостачання дахової котельні, що є спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1; зобов’язання усунути перешкоди в отриманні послуг газопостачання вказаної дахової котельні та зобов’язання відповідача укласти угоду по газопостачанню та оплати послуг за спожитий газ з кожним із співвласників будинку за цінами постачання газу для населення.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 18 жовтня 2007 року позов задоволено частково: визнано дії відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" незаконними та зобов’язано відновити газопостачання дахової котельні багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 усунувши перешкоди позивачам в отриманні послуг газопостачання. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 18 грудня 2007 року рішення Тернопільського міськрайонного суду від 18 жовтня 2007 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ДК "Газ України" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" порушується питання про скасування судових рішень у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв’язку з порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили із того, що позивачі зареєстровані та проживають у будинку АДРЕСА_1, який обладнано даховою котельнею та між ними й відповідачем укладені договори на отримання послуг з газопостачання, вони здійснюють на рахунки відповідача оплату за отримані послуги.

Оскільки діями представників ВАТ "Тернопільміськгаз", які без попередження позивачів, відключили газопостачання від дахової котельні, посилаючись на відсутність договору про надання послуг з газопостачання дахової котельні, укладеного з ДК "Газ України" порушуються їхні права як споживачів, тому їх права підлягають поновленню шляхом зобов’язання відповідача відновити газопостачання дахової котельні.

Доказів повідомлення позивачів про відключення дахової котельні від газопостачання ВАТ "Тернопільгаз" не надано, а ті усі й письмові попередження, що надсилалися на адресу ОСББ "Освіта" є безпідставними, оскільки договори щодо надання послуг з газопостачання укладалися саме з позивачами.

Крім того, дахова котельня, яка знаходиться у будинку АДРЕСА_1 виробляє тепло і гарячу воду виключно для потреб мешканців цього будинку та членів ОСББ "Осіта", воно не веде окремого приладового та бухгалтерського обліку та не надає платних послуг з теплопостачання та гарячого водовідведення, тому газ повинен постачатися за ціною як для населення в залежності від річних обсягів споживання.

Проте погодитися з такими висновками судів не можна.

Згідно з вимогами Закону України" Про енергетику" теплова енергія, що виробляється на об’єктах електроенергетики, є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Установлено, що дахова котельня, яка знаходиться у будинку АДРЕСА_1 виробляє тепло і гарячу воду виключно для потреб мешканців цього будинку - позивачів у справі.

Як пояснював представник відповідача постачання теплоенергії населенню відбувається за технологією, як і на підприємствах комунальної теплоенергетики, функції блочних (модульних) котелень фактично нічим не відрізняються від підприємств теплоенергетики. Модульні котельні відрізняються від котелень іншого типу тільки технічними характеристиками.

При постачанні газу для дахової котельні, співвласники будинку використовують безпосередньо не газ, а продукт, отриманий в результаті його згоряння – теплову енергію.

Проте суди у порушення вимог ст. 212- 215 ЦПК України на зазначене уваги не звернули та не встановили на балансі якої організації перебуває спірна дахова котельня, хто її обслуговує, чи укладався цією організацією з відповідачем договір про закупівлю природного газу, який використовується для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, а також не звернули уваги на поясненням відповідача про те, що оскільки природній газ, який постачається до дахової котельні використовується не для задоволення побутових потреб мешканців будинку, а з метою виготовлення з нього теплової енергії, то й відповідно ціна по якій він постачається відрізняється від ціни, за якою здійснюється постачання газу для населення.

Посилання судів на те, що спірна котельня знаходиться на балансі ОСББ"Освіта", яке згідно з п. 3.4 Статуту є неприбутковою організацією і не має на маті отримання прибутку для його розподілу між членами об’єднання є безпідставними.

Як убачається з матеріалів справи на час виникнення спірних відносин ОСББ"Освіта" не було створено, на його балансі котельня не перебувала.

Судами не з’ясовано яка організація має бути балансоутримувачем спірної котельні та її обслуговувати, з ким відповідач має укласти договір на постачання газу для опалення будинку цією котельнею та вирішити інші питання, пов’язані з постачанням газу до цієї котельні й відповідно до встановленого вирішити питання щодо ціни газу, що постачається.

Відповідно до підп. 2 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року "Про забезпечення споживачів природним газом" № 1729 (1729-2001-п) потреба в природному газі для підприємств комунальної теплоенергетики та котелень суб’єктів господарювання, зокрема блочних (модульних) котелень (в обсязі, що використовується для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умови ведення такими підприємствами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води) задовольняється з ресурсів природного газу НАК "Натогаз України" імпортного походження, а у разі його недостатності - з ресурсу природного газу власного видобутку за умови щомісячного задоволення потреб населення у природному газі.

Як зазначає представник відповідача граничний рівень цін для вказаних споживачів з 1 січня 2007 року встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2006 року № 605 (605-2006-п) на рівні 686 грн. за 1 тис. куб. метрів. Ці обставини також не перевірені.

Оскільки порушення норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, судові рішення не можуть залишатися у силі і підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 18 жовтня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 18 грудня 2007 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.