Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа – відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя,

У березні 2008 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя.

Зазначала, що вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 19 вересня 2003 року.

Під час шлюбу за спільні кошти ними було придбано таке майно: квартиру АДРЕСА_1, меблі та побутову техніку для її облаштування, автомобіль "Suzuki Liana", автомобіль "Nissan X-Trail".

Крім того, на праві власності подружжю належать грошові кошти на рахунку у відкритому акціонерному товаристві "Райффайзен Банк Аваль", перераховані регіональним відділенням Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву в Київській області відповідно до договору від 8 грудня 2005 року про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків.

4 грудня 2007 року шлюб було розірвано.

Посилаючись на те, що згоди між ними щодо поділу майна не досягнуто і що частина грошових коштів, витрачених на придбання квартири АДРЕСА_1, була її особистою приватною власністю, просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1, меблі й побутову техніку, що розміщені в ній, та автомобіль "Suzuki Liana"; припинити право власності ОСОБА_6 на спірні квартиру та автомобіль "Suzuki Liana"; визнати за ОСОБА_6 право власності на автомобіль "Nissan X-Trail"; стягнути з неї на користь ОСОБА_6 145 223 грн. 25 коп. у рахунок компенсації вартості ? частини квартири АДРЕСА_1, вартості 1/5 частини автомобіля "Suzuki Liana"; стягнути з ОСОБА_6 на її користь 18 400 грн. на відшкодування витрат на організацію та проведення весілля й понесені судові витрати.

У квітні 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зустрічним позовом про поділ спільного майна подружжя.

Зазначав, що за час перебування в шлюбі подружжям за спільні кошти було придбано квартиру АДРЕСА_1, меблі та побутову техніку для облаштування квартири, автомобіль "Suzuki Liana".

Крім того, відповідно до договору від 8 грудня 2005 року про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків подружжю належать грошові кошти, перераховані регіональним відділенням Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву в Київській області на рахунок ОСОБА_6 у відкритому акціонерному товаристві "Райффайзен Банк Аваль".

Автомобіль "Nissan X-Trail" було придбано за рахунок його особистих коштів після фактичного припинення шлюбних відносин.

Також ним були використані на власні потреби грошові кошти, які перебували в спільній сумісній власності подружжя, у сумі 9 583 грн. 50 коп.

Посилаючись на те, що згоди про поділ майна між ним і ОСОБА_5 не досягнуто, просив у порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ним право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, ? частину грошових коштів на рахунку у відкритому акціонерному товаристві "Райффайзен Банк Аваль", переданих регіональним відділенням Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву в Київській області відповідно до договору від 8 грудня 2005 року про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків та автомобіль "Nissan X-Trail"; у порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_5 право власності на ? частину спірної квартири, ? частину грошових коштів на рахунку у відкритому акціонерному товаристві "Райффайзен Банк Аваль" відповідно до договору від 8 грудня 2005 року та автомобіль "Suzuki Liana"; стягнути з ОСОБА_5 на його користь 37 875 грн. у рахунок відшкодування вартості ? частини зазначеного автомобіля; стягнути з нього на користь ОСОБА_5 4 791 грн. 75 коп. у рахунок компенсації використаних ОСОБА_6 спільних коштів подружжя; меблі та побутову техніку у квартирі залишити в спільному користуванні.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 4 липня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 7 жовтня 2009 року, позовні вимоги ОСОБА_5 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково. У порядку поділу спільного майна подружжя виділено ОСОБА_5: квартиру АДРЕСА_1; автомобіль "Suzuki Liana", номерний знак НОМЕР_1; два дивани; шафу; тумбу; вітальню; крісло; меблеву стінку; вбудовану шафу; ліжко; туалетний столик; кухонний стіл зі стільцями; кухонний гарнітур; пральну машину; мікрохвильову піч; два холодильники; телевізор; пилосос; кухонну плиту та витяжку. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 162 872 грн. грошової компенсації перевищення вартості її частки. Припинено право власності ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1 та автомобіль "Suzuki Liana", номерний знак НОМЕР_1. У порядку поділу спільного майна подружжя виділено ОСОБА_6 автомобіль "Nissan X-Trail", номерний знак НОМЕР_2.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким визнати за ним право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, ? частину грошових коштів на рахунку у відкритому акціонерному товаристві "Райффайзен Банк Аваль"; у порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_5 право власності на автомобіль "Suzuki Liana", номерний знак НОМЕР_1, стягнувши з неї на його користь 37 875 грн. на відшкодування вартості ? частини зазначеного автомобіля; у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про поділ автомобіля "Nissan X-Trail", номерний знак НОМЕР_2, відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлено та вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судових рішень.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 4 липня 2008 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 7 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.