ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 грудня 2010 року
м. Київ
( Дивись ухвалу Верховного Суду України (rs14222776) )
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г.,
суддів: Григор'євої Л.І., Охрімчук Л.І.,
Балюка М.І., Сеніна Ю.Л.,-
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 ОСОБА_106, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_108, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_107, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105 до приватного підприємства "Колос Чигиринщини", треті особи: Чигиринська районна державна адміністрація Черкаської області, Топилівська сільська рада Чигиринського району Черкаської області, державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", відділ Державного комітету України по земельних ресурсах у Чигиринському районі Черкаської області, про розірвання договорів оренди землі за касаційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_22, ОСОБА_106, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_108, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_21, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_107, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69 ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105 на рішення апеляційного суду Черкаської області від 4 серпня 2010 року,
встановила:
У січні 2009 року позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що в період з 2004 року до 2008 року уклали з відповідачем договори оренди належних їм на праві приватної власності земельних ділянок, що розташовані на території Топилівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, однак межі цих земельних ділянок не були визначені в натурі і відповідно до ст. 78, 125 ЗК України вони на момент укладення спірних договорів оренди не мали права використовувати ці земельні ділянки. Крім того, укладені договори оренди підписані без виготовлення необхідної технічної документації із землеустрою, акти визначення меж земельних ділянок у натурі не складалися, а тому на їхню думку, відповідач не набув права користування спірними земельними ділянками. Указували на те, що договори не містять обов’язкових додатків, а саме планів або схем та кадастрових планів; крім того, земельні ділянки передані їм у власність для ведення особистого селянського господарства, тому відповідач, який є юридичною особою, не може бути суб’єктом оренди таких ділянок, державні акти на право приватної власності на землю видані їм не уповноваженим органом. Просили визнати недійсними укладені ними договори оренди земельних ділянок та зобов’язати відповідача повернути їм указані земельні ділянки для використання за цільовим призначенням.
У ході розгляду справи позивачі змінили позовні вимоги та просили розірвати зазначені договори оренди з підстав, передбачених ст. ст. 651, 783 ЦК України, у зв’язку з істотним порушенням договорів відповідачем.
Указували, що відповідач у порушення умов п. 15 договорів оренди не використовує орендовані ним земельні ділянки за цільовим призначенням, оскільки не обробляє їх, і станом на липень 2009 року ці земельні ділянки не виорані та забур’янені, що приводить до погіршення їх корисних властивостей. Крім того, у порушення п. 9 спірних договорів розмір орендної плати не переглядався в установлені в договорах строки.
рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 9 листопада 2009 року позов задоволено.
рішенням апеляційного суду Черкаської області від 4 серпня 2010 року рішення районного суду скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі позивачі просять скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідно до п. 2 розд. ХІІІ "Перехідні положення" Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом (2453-17) .
У зв’язку із цим справа підлягає розгляду за правилами Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) від 18 березня 2004 року в редакції, чинній до введення в дію Закону від 7 липня 2010 року (2453-17) .
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що позивачі є власниками земельних ділянок, що розташовані на території Топилівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області.
Цільовим призначенням земельних ділянок є ведення селянського господарства.
У період з 2004 року до 2008 року позивачі уклали з ПП "Колос Чигиринщини" договори оренди земельних ділянок, а ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_32, ОСОБА_41, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_49, ОСОБА_58, ОСОБА_61, ОСОБА_65 є правонаступниками осіб, які уклали договори оренди земельних ділянок.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що більша частина землі відповідачем не використовується, розмір орендної плати не переглядається, що є підставою для розірвання договорів оренди.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, апеляційний суд послався на відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Однак з висновками судів попередніх судових інстанцій не можна погодитись із таких підстав.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, серед іншого, вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Вирішуючи спір, суди як першої, так і апеляційної інстанцій виходили з того, що спірні правовідносини регулюються нормами законодавства, яке встановлює підстави та порядок розірвання договору.
Однак з таким висновком погодитися не можна.
Відповідно до змісту ст. 651 ЦК України та ч. З ст. 31 Закону України "Про оренду землі" розірвано може бути лише укладений договір.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законодавством як істотні.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Невід'ємною частиною договору оренди землі на підставі ч. 4 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" є план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом (161-14) .
На порушення цієї норми Закону (161-14) до підписаних сторонами документів не долучено планів або схем земельних ділянок, які передаються в оренду, їх кадастрових планів та актів визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), що унеможливлює їх ідентифікацію на місцевості
Разом з тим інформація про об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки), як зазначено вище, є однією з істотних умов договору оренди земельної ділянки.
Отже, підписані сторонами документи не містять необхідної інформації про об'єкт оренди як одну з істотних умов договору оренди землі, тобто договори не є укладеними. Неукладений договір не породжує для його сторін прав та обов'язків, на досягнення яких було спрямоване їх волевиявлення при його документального оформлення.
У разі передчасної передачі майна на виконання юридично ще не укладеного договору право на це майно в набувача не виникає і власник може витребувати його в порядку, установленому гл. 83 ЦК України (435-15) . На зазначене звернув увагу Пленум Верховного Суду України в п. 8 постанови від 6 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (v0009700-09) .
Положення ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", відповідно до якого недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору оренди землі є підставою для визнання його недійсним, застосуванню не підлягає, оскільки суперечить змісту ч. 1 ст. 215 прийнятого пізніше ЦК України (435-15) , згідно з якою недійсним може бути визнано, так само як і розірвано, лише укладений договір.
Отже, договори оренди земельних ділянок не є укладеними, відтак ПП "Колос Чигиринщини" користується ними без достатньої правової підстави, а позивачі вимагають повернення від відповідача безпідставно набутого майна.
Спірні правовідносини регулюються ст.ст. 1212 та 1213 ЦК України, відповідно до яких набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Суд на зазначені положення закону та обставини справи уваги не звернув, належної оцінки їм не дав та, установивши, що позивачі домагаються повернення належних їм на праві власності земельних ділянок, до спірних правовідносин помилково застосував закон, який не поширюється на ці правовідносини, та не застосував закон, який підлягав застосуванню, що відповідно до ст. 341 ЦПК України є підставою для скасування рішення й ухвалення нового рішення про задоволення позовів.
Керуючись ч. 1 ст. 368, ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, ст. 15 Закону України "Про оренду землі", п. 5 ч. 1 ст. 336, ст. 341, ч. 2 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
вирішила:
Касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_106, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_108, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_107, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105 задовольнити частково.
рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 9 листопада 2009 року та рішення апеляційного суду Черкаської області від 4 серпня 2010 року скасувати, ухвалити нове рішення.
Витребувати від приватного підприємства "Колос Чигиринщини" належні ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 ОСОБА_106, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_108, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_107, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105 земельні ділянки.
рішення оскарженню не підлягає .
Головуючий
Судді:
А.Г. Ярема
Л.І. Григор’єва
М.І. Балюк
Л.І. Охрімчук
Ю.Л. Сенін