Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку "Західінкомбанк", третя особа – відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київреконструкція", про визнання Фонду фінансування будівництва нествореним, визнання недійсними договорів, визнання нікчемними договору доручення та довіреності, відшкодування збитків,

У листопаді 2008 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Західінкомбанк" (далі – ТОВ "Комерційний банк "Західінкомбанк") про визнання недійсними договору про участь у Фонді фінансування будівництва та договору про уступку майнових прав.

Зазначав, що 28 вересня 2007 року між ним і ТОВ "Комерційний банк "Західінкомбанк" було укладено договір про участь у Фонді фінансування будівництва, за умовами якого він зобов`язався виконувати правила Фонду фінансування будівництва та передав товариству в довірче управління грошові кошти з метою отримання у власність об`єкта інвестування – квартириАДРЕСА_1.

2 жовтня 2007 року на виконання договору про участь у Фонді фінансування будівництва він вніс грошові кошти в сумі 613 275 грн. та 919 грн. витрат на розрахунково-касові операції.

2 жовтня 2007 року він отримав свідоцтво про участь у Фонді фінансування будівництва, в якому було встановлено заплановану дату введення об`єкта будівництва в експлуатацію - 25 грудня 2007 року.

Посилаючись на те, що управитель під час укладення договору про участь у Фонді фінансування будівництва навмисно ввів його в оману щодо строків введення об`єкта в експлуатацію, оскільки відповідно до договору про організацію спорудження об`єкта будівництва за рахунок коштів Фонду фінансування будівництва, укладеного 30 травня 2005 року між ТОВ "Комерційний банк "Західінкомбанк" та відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київреконструкція", строк введення об`єкта будівництва в експлуатацію становить ІІІ квартал 2009 року, і що на момент звернення до суду будівельні роботи взагалі було припинено, просив визнати недійсними договір про участь у Фонді фінансування будівництва від 28 вересня 2007 року й договір про уступку майнових прав від 8 жовтня 2007 року та стягнути з ТОВ "Комерційний банк "Західінкомбанк" на його користь 1 226 550 грн. на відшкодування збитків, 919 грн. у рахунок витрат на розрахунково-касові операції.

У подальшому уточнив заявлені позовні вимоги та, посилаючись на те, що ст. 2 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" забороняє поєднання в одній особі управителя та забудовника, договір про уступку майнових прав на нерухомість від 24 червня 2005 року не набув чинності, оскільки управителем не було виявлено передбачених законом ризиків, та в порушення п. 3.2 Правил Фонду фінансування будівництва довіреність була видана забудовником лише 30 жовтня 2008 року, просив визнати Фонд фінансування будівництва таким, що нестворений; визнати нікчемними договір доручення від 30 травня 2005 року та довіреність, видану на виконання зазначеного договору; визнати недійсними договір про участь у Фонді фінансуванні будівництва від 28 вересня 2007 року й договір про уступку майнових прав від 8 жовтня 2007 року та стягнути з ТОВ "Комерційний банк "Західінкомбанк" на його користь 1 226 550 грн. на відшкодування збитків, 919 грн. у рахунок витрат на розрахунково-касові операції.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 6 серпня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 26 листопада 2009 року, позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано недійсними договір про участь у Фонді фінансування будівництва від 28 вересня 2007 року та договір про уступку майнових прав від 8 жовтня 2007 року. Стягнуто з ТОВ "Комерційний банк "Західінкомбанк" на користь ОСОБА_5 1 226 550 грн. на відшкодування збитків, 919 грн. на відшкодування витрат на розрахунково-касові операції, 1 700 грн. судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про визнання Фонду фінансування будівництва нествореним, визнання нікчемними договору доручення та довіреності відмовлено.

У касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення й ухвалити нове рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що під час укладення договору про участь у Фонді фінансування будівництва від 28 вересня 2007 року ТОВ "Комерційний банк "Західінкомбанк", указавши в зазначеному договорі запланований строк введення в експлуатацію об`єкта будівництва – ІV квартал 2007 року – І квартал 2008 року, не повідомив ОСОБА_5 про те, що відповідно до договору про організацію спорудження об`єкта будівництва за рахунок коштів Фонду фінансування будівництва, укладеного 30 травня 2005 року між ТОВ "Комерційний банк "Західінкомбанк" і відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київреконструкція", строк введення об`єкта будівництва в експлуатацію становить ІІІ квартал 2009 року, тому договір про участь у Фонді фінансування будівництва від 28 вересня 2007 року є укладеним під впливом обману та з ТОВ "Комерційний банк "Західінкомбанк" на користь ОСОБА_5 відповідно до вимог ч. 2 ст. 230 ЦК України слід стягнути подвійний розмір внесених позивачем інвестиційних коштів.

Проте з такими висновками судів погодитись не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалені у справі судові рішення зазначеним вимогам закону не відповідають.

Судом установлено, що 28 вересня 2007 року між ОСОБА_5 і ТОВ "Комерційний банк "Західінкомбанк" було укладено договір про участь у Фонді фінансування будівництва, за умовами якого він зобов`язався виконувати правила Фонду фінансування будівництва й передав товариству в довірче управління грошові кошти з метою отримання у власність об`єкта інвестування – квартири АДРЕСА_1, запланований строк введення в експлуатацію якого ІV квартал 2007 року – І квартал 2008 року.

2 жовтня 2007 року на виконання договору про участь у Фонді фінансування будівництва ОСОБА_5 вніс грошові кошти в сумі 613 275 грн. та 919 грн. витрат на розрахунково-касові операції.

2 жовтня 2007 року ОСОБА_5 отримав свідоцтво про участь у Фонді фінансування будівництва, в якому було встановлено заплановану дату введення об`єкта будівництва в експлуатацію - 25 грудня 2007 року.

За змістом ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

Істотне значення мають обставини щодо прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Відповідно до ст. ст. 1029, 1035, 1037 ЦК України за договором управління одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Істотними умовами договору управління майном є: перелік майна, що передається в управління, та розмір і форма плати за управління майном.

Управитель управляє майном відповідно до умов договору.

Загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами встановлено Законом України від 19 червня 2003 року "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" (978-15) .

Згідно зі ст. 14 зазначеного Закону договір про участь у Фонді фінансування будівництва обов'язково має містити: предмет договору; найменування особи довірителя; найменування особи управителя Фонду фінансування будівництва ; вид Фонду фінансування будівництва ; порядок передачі довірителем коштів в управління управителю Фонду фінансування будівництва ; обмеження щодо окремих дій управителя з управління майном; права та обов'язки управителя Фонду фінансування будівництва та довірителя; відомості про об'єкт будівництва із зазначенням його місця розташування та технічних характеристик відповідно до проектної декларації; запланована дата (місяць і рік) введення об'єкта будівництва в експлуатацію; відомості про закріплений за довірителем об'єкт інвестування із зазначенням його технічних характеристик; строки та механізм повернення довірителю коштів на його вимогу, розмір платежів, які повинен сплатити при цьому довіритель; строк дії договору; відповідальність сторін за невиконання умов договору; порядок надання інформації довірителю про хід виконання умов договору, перелік інформації, яка надається довірителю у письмовій формі; порядок взаємодії довірителя та управителя Фонду фінансування будівництва у випадку дострокового введення об'єкта будівництва в експлуатацію; порядок внесення змін до договору про участь у Фонді фінансування будівництва ; розмір та форму винагороди управителя Фонду фінансування будівництва .

Як убачається з тексту, укладеного між ОСОБА_5 і ТОВ "Комерційний банк "Західінкомбанк", договору про участь у Фонді фінансування будівництва, такі умови договором передбачено.

Разом з тим за змістом розд. 6 договору про участь у Фонді фінансування будівництва від 28 вересня 2007 року за невиконання та (або) неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства України.

За змістом ч. 4 ст. 18 Закону України від 19 червня 2003 року " Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" у разі порушення забудовником строків спорудження об`єкта будівництва або у разі неналежного виконання управителем своїх обов`язків по контролю за дотриманням забудовником виконання умов та зобов'язань за договором з метою своєчасного запобігання виникненню ризикових ситуацій у процесі будівництва внаслідок дій забудовника, що можуть призвести до: змін основних технічних характеристик об'єктів будівництва; погіршення споживчих властивостей об'єктів будівництва та (або) об'єктів інвестування; зростання вартості будівництва більш ніж на 20 відсотків; збільшення строків будівництва більш ніж на 90 днів, довіритель має право вимагати від управителя дострокового розірвання договору та виплати йому коштів.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 у частині визнання недійсними договору про участь у Фонді фінансування будівництва від 28 вересня 2007 року та договору про уступку майнових прав від 8 жовтня 2007 року й відшкодування збитків, суд першої інстанції в порушення ст. ст. 214, 215 ЦПК України на зазначені положення закону уваги не звернув; не визначився з характером спірних правовідносин; не врахував, що правовідносини між сторонами виникли з приводу порушення ТОВ "Комерційний банк "Західінкомбанк" умов договору щодо строків здачі об`єкта інвестицій в експлуатацію, що не є підставою для визнання вказаного договору недійсним, а тягне за собою відповідальність за неналежне виконання зобов`язання, і що в разі порушення забудовником строків спорудження об`єкта будівництва Законом України " Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" (978-15) передбачено право довірителя на дострокове розірвання договору про участь у Фонді фінансуванні будівництва.

Крім того, суд першої інстанції належним чином не з`ясував строків запланованої здачі об`єкта інвестицій в експлуатацію та тривалості затримки будівельних робіт з огляду на обмеження щодо цивільно-правової відповідальності забудовника, установлені Законом України від 25 грудня 2008 року "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" (800-17) .

Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув; у порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України в достатній мірі не перевірив доводів апеляційної скарги; в ухвалі не зазначив конкретних обставин і фактів, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про визнання Фонду фінансування будівництва нествореним, визнання нікчемними договору доручення та довіреності публічним акціонерним товариством "Західінкомбанк" не оскаржуються.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення в частині визнання недійсними договору про участь у Фонді фінансування будівництва від 28 вересня 2007 року та договору про уступку майнових прав від 8 жовтня 2007 року й відшкодування збитків підлягають скасуванню з передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" задовольнити частково.

Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 6 серпня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 26 листопада 2009 року в частині визнання недійсними договору про участь у Фонді фінансування будівництва від 28 вересня 2007 року та договору про уступку майнових прав від 8 жовтня 2007 року й відшкодування збитків скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.