Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Ялтинської міської ради, виконавчого комітету Ялтинської міської ради, комунального підприємства Ялтинської міської ради "Шляхоексплуатаційна ділянка" про розірвання договору та відшкодування майнової шкоди, за касаційними скаргами ОСОБА_6 та виконавчого комітету Ялтинської міської ради на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 січня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 серпня 2010 року,

У серпні 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Ялтинської міської ради, виконавчого комітету Ялтинської міської ради, комунального підприємства Ялтинської міської ради "Шляхоексплуатаційна ділянка" про розірвання договору та відшкодування майнової шкоди. Позивач зазначав, що 27 червня 2008 року уклав з Ялтинською міською радою та її виконавчим комітетом договір про співробітництво, спрямований на своєчасне завершення реконструкції бульвару Пушкінський, вулиці Гоголя та русла річки Водоспадна у місті Ялта. Договором передбачалося демонтаж належних йому торговельних павільйонів з наданням іншої земельної ділянки та зміною її цільового призначення, а також будівництво ним на вивільненій земельній ділянці багатоквартирного жилого будинку площею 22 200 кв. м. Однак, після здійсненого відповідачами демонтажу належних йому павільйонів міська рада рішення про передачу йому у власність іншої земельної ділянки не прийняла. Посилаючись на істотне порушення відповідачами умов договору, позивач просив розірвати його та стягнути солідарно з відповідачів 343 792 246 грн. завданої йому майнової шкоди.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 січня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 серпня 2010 року, позов задоволено частково. Стягнуто з виконавчого комітету Ялтинської міської ради на користь ОСОБА_6 2 698 468 грн. майнової шкоди. У решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

У касаційній скарзі виконавчий комітет Ялтинської міської ради, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення і ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що розірвано може бути лише укладений договір, а договір між сторонами укладеним не є, оскільки на порушення ст.ст. 26 та 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" після його документального оформлення його не було затверджено на сесії Ялтинської міської ради. Також, оскільки належні позивачу павільйони було знесено виконавчим комітетом Ялтинської міської ради на виконання не укладеного договору, то такі дії виконавчого комітету є неправомірними і завдана ними шкода позивачу має бути відшкодована виконавчим комітетом.

Однак з таким висновком погодитися не можна.

Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Судом установлено, що сторонами було досягнуто згоди з істотних умов договору і той було оформлено як письмовий документ, підписано сторонами та скріплено гербовими печатками його учасників (т. 2, а.с. 1-16).

За таких обставин суд помилково вважав, що договір не є укладеним. Той факт, що на порушення п. 43 ч. 1 ст. 26 та п. 16 ч. 4 ст. 42 та Закону України "Про місцеве самоврядування в України" (280/97-ВР) договір, укладений від імені Ялтинської міської ради та його виконавчого комітету міським головою, не було в подальшому затверджено сесією міської ради, не свідчить про його неукладення, а за наявності умов, передбачених ч. 3 ст. 92 ЦК України може бути підставою для визнання його недійсним відповідно до ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Таким чином, судом допущено порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, і відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 338, п. 2 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги ОСОБА_6 та виконавчого комітету Ялтинської міської ради задовольнити частково.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 січня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 серпня 2010 року скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.