Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Мазурка В.А.,

Лященко Н.П., Перепічая В.С.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 24 березня 2010 року,

У липні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що у квітні 2009 року, неодноразово, з вини відповідача, була затоплена водою належна йому на праві приватної власності двокімнатна квартира АДРЕСА_1. Унаслідок залиття в його квартирі пошкоджена стеля та стіни. У зв’язку із цим позивач просив про стягнення з відповідача 5 216 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 10 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, 800 грн. плати за послуги з оцінки відновлювального ремонту приміщень квартири, 25 грн. в якості відшкодування розрахунково-касового обслуговування, 820 грн. 53 коп. судових витрат.

рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 24 березня 2010 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково: стягнуто на його користь зі ОСОБА_4 5 216 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 2 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди та 1 645 грн. 53 коп. судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення, місцевий суд стягнув із відповідача на користь позивача 5 216 грн. на відшкодування матеріальної шкоди й 2 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, а також 1 645 грн. 53 коп. судових витрат.

З таким рішенням суду в частині судового збору погодитися не можна, оскільки в такому разі підлягали поверненню тільки 52 грн. 16 коп. як 1% від стягнутих 5 216 грн. та 8 грн. 50 коп. від стягнутих на відшкодування моральної шкоди, а не від загальних сум збору, сплачених позивачем, як помилково вважав суд.

Доводи касаційної скарги про неправильне визначення сум відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи є безпідставними, оскільки позивачем сплачено при зверненні до суду 252 грн., належні за постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258 (1258-2005-п) , які й підлягали відшкодуванню незалежно від зміни ставок на інформаційно-технічне забезпечення на час ухвалення судового рішення.

Не спростовані висновки суду й доводами касаційної скарги в частині розгляду справи по суті.

Таким чином, відшкодуванню підлягає сума в розмірі 60 грн. 66 коп., з яких: 52 грн. 16 коп. від стягнутих 5 216 грн. та 8 грн. 50 коп. від стягнутих на відшкодування моральної шкоди.

За таких обставин судові рішення в частині відшкодування витрат на сплату судового збору підлягають скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення.

Керуючись ст. ст. 337, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 24 березня 2010 року в частині відшкодування витрат на сплату судового збору скасувати й ухвалити нове рішення.

Стягнути зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 60 (шістдесят) грн. 66 (шістдесят шість) коп. судового збору.

У решті – судові рішення залишити без змін.

рішення оскарженню не підлягає.