Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до державного авіапідприємства "Львівські авіалінії" про скасування наказу, стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 23 червня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 12 січня 2009 року,

У січні 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду з указаним позовом, зазначаючи, що він працює у відповідача на посаді командира повітряного судна АН-24. У зв’язку з його членством у вільній професійній спілці інженерно-технічних працівників державного авіапідприємства "Львівські авіалінії" (далі – ВПСІТП ДАП "Львівські авіалінії") керівництво підприємства організувало відносно нього переслідування. Після виконання 3-4 листопада 2007 року рейсу до м. Батумі відповідачем було сфабриковано ряд документів, унаслідок чого його відсторонили від польотів. Перевіривши обставини виконаного ним польоту, комісія дійшла висновку, що в його діях наявний дисциплінарний проступок. На підставі висновку комісії наказом відповідача від 26 листопада 2007 року № 8/ос йому оголошено догану за порушення трудової дисципліни. Вважає наказ незаконним, оскільки його дії повністю відповідали приписам цивільної авіації, а без згоди профспілки згідно з положеннями ст. 252 КЗпП України його не могли притягнути до дисциплінарної відповідальності.

Посилаючись на викладене, позивач просив скасувати зазначений наказ, стягнути з відповідача середній заробіток за час його відсторонення від роботи та 50 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 23 червня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 12 січня 2009 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права й просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив із того, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулось відповідно до вимог трудового законодавства, оскільки останнім порушено правила виконання польотів, а згода профспілки не потрібна, тому що ОСОБА_6 не був членом первинної профспілкової організації ДАП "Львівські авіалінії".

Погоджуючись із висновками районного суду, апеляційний суд послався на те, що згідно з копією листа Головного управління юстиції у Львівській області від 16 листопада 2007 року ВПСІТП АТБ ДАП "Львівські авіалінії" не легалізувалась і позивачем ця інформація не спростована.

Проте з такими висновками судів повністю погодитись не можна.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_6, зокрема, зазначав, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності відбулось у порушення положень ст. 252 КЗпП України – без згоди ВПСІТП ДАП "Львівські авіалінії", членом виборного органу якої він є.

Статтею 252 КЗпП України визначено, що притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.

Судом установлено, що на ДАП "Львівські авіалінії" діють як первинна профспілкова організація, так і ВПСІТП ДАП "Львівські авіалінії", головою наглядової ради якої є ОСОБА_6

Згідно з доданою до касаційної скарги копією свідоцтва від 4 квітня 1995 року № 62, виданого виконавчим комітетом Вільних профспілок України, зареєстровано статут ВПСІТП АТБ ДАП "Львівські авіалінії" як громадського об’єднання у складі Вільних профспілок України.

З копії свідоцтва про перереєстрацію профспілкової організації від 4 липня 2006 року № 87, виданого Конфедерацією Вільних профспілок України, убачається, що ВПСІТП АТБ ДАП "Львівські авіалінії" перереєстровано у ВПСІТП ДАП "Львівські авіалінії".

Порядок легалізації професійних спілок та їх об’єднань визначений ст. 16 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

Однак суд у порушення вимог ст. 213 ЦПК України зазначених положень закону та обставин справи не врахував; доводів сторін належним чином не перевірив; не дав відповідної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам; не звернув уваги на те, що ВПСІТП ДАП "Львівські авіалінії" перебуває у складі Вільних профспілок України, а позивач є головою наглядової ради ВПСІТП ДАП "Львівські авіалінії"; не з’ясував у достатньому обсязі питання, який порядок легалізації професійної спілки з урахуванням перебування її у складі організації всеукраїнської профспілки, а саме: яким органом здійснюється легалізація такої профспілки та керівник якої із цих профспілок повинен звертатись із відповідною заявою до легалізуючого органу.

Крім того, судом не розглянуто та не ухвалено рішення з приводу позовних вимог ОСОБА_6 про стягнення з державного авіапідприємства "Львівські авіалінії" середнього заробітку за час відсторонення від роботи та 50 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, на зазначені порушення уваги не звернув.

За таких обставин визнати ухвалені судові рішення законними та обґрунтованими не можна, тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 23 червня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 12 січня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.