ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2010 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Гуменюка В.І.,
суддів: Григор'євої Л.І., Данчука В.Г.,
Балюка М.І., Луспеника Д.Д.,-
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Центр комплектації "Полтава", ОСОБА_3 про звернення стягнення на заставлене майно за касаційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16 вересня 2009 року та рішення апеляційного суду Полтавської області від 1 квітня 2010 року,
встановила:
У травні 2009 року відкрите акціонерне товариство "Кредитпромбанк" звернулося до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 15 січня 2008 року уклало з товариством з обмеженою відповідальністю "Центр комплектації "Полтава" (далі – ТОВ "Центр комплектації "Полтава) кредитний договір на суму 144 тис. грн. для придбання товарів, матеріалів, комплектуючих, обладнання та здійснення інших платежів поточної господарської діяльності строком до 14 січня 2009 року. Згідно з договором застави № 85/01 З/01/08 від 15 січня 2008 року, укладеним із ТОВ "Центр комплектації Полтава" з метою забезпечення виконання вимог за кредитним договором, було передано у заставу агрегат пневматичного транспортування PUTZMEISTER міксокрет М 740, а за договором застави № 85/01/З 02/08 з ОСОБА_3 – легковий автомобіль марки "Мерседес Бенц С 220Д", 2004 року випуску. Станом на 28 квітня 2009 року заборгованість ТОВ "Центр комплектації Полтава" за кредитним договором складала 153 847 грн. Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути солідарно з ТОВ "Центр комплектації Полтава" та з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором від 15 січня 2008 року в сумі 153 847 грн. 08 коп. шляхом звернення стягнення на предмети застави.
Заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 16 вересня 2009 року позов задоволено.
Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 1 квітня 2010 року заочне рішення в частині розподілу судових витрат змінено: стягнуто з ТОВ "Центр комплектації Полтава" і з ОСОБА_3 на користь ВАТ "Кредитпромбанк" по 769 грн. 50 коп. з кожного витрат на сплату судового збору та по 125 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи; у решті – рішення районного суду залишено без змін.
У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідно до п. 2 розд. ХІІІ "Перехідні положення" Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом (2453-17) .
У зв’язку із цим справа підлягає розгляду за правилами Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) від 18 березня 2004 року в редакції, чинній до введення в дію Закону від 7 липня 2010 року.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що 15 січня 2008 року ВАТ "Кредитпромбанк" надано кредит у розмірі 144 тис. грн. ТОВ "Центр комплектації Полтава" згідно з кредитним договором № 85/01/08-КЛТ та додатковою угодою № 58/01/08-КЛТ-ДУ (а.с. 7-10).
Для забезпечення виконання зобов’язань ТОВ "Центр комплектації Полтава" за кредитним договором ВАТ "Кредитпромбанк" укладено договір застави від 15 січня 2008 року № 85/01/З 01/08 із ТОВ "Центр комплектації Полтава" і договір застави № 85/01/З 02/08 з ОСОБА_3, якими в заставу передані за першим договором – агрегат пневматичного транспортування PUTZMEISTER міксокрет М 740 та за другим договором – легковий автомобіль марки "Мерседес Бенц С 220Д", 2004 року випуску (а.с. 12-15).
Задовольняючи позов ВАТ "Кредитпромбанк" і звертаючи стягнення на предмети застави, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із факту невиконання боржником зобов’язань за кредитним договором, що є підставою для звернення стягнення на предмети застави за договорами застави.
Однак з висновком попередніх судових інстанцій не можна погодитись, оскільки суди дійшли їх із порушенням норм матеріального й процесуального права.
Так, судові рішення в частині задоволення вимог ВАТ "Кредит промбанк" до ТОВ "Центр комплектації Полтава" підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі з таких підстав.
Судами встановлено, що кредитний договір від 15 січня 2008 року укладений двома юридичними особами: ВАТ "Кредитпромбанк" та ТОВ "Центр комплектації Полтава"; між цими самими сторонами укладено й договір застави від 15 січня 2008 року № 85/01/З 01/08 . Окремий договір застави 15 січня 2008 року № 85/01/З 02/08 укладено і з ОСОБА_3
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України та роз’яснень, викладених в абз. 1 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 (v0002700-09) "Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за чч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України в порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами адміністративного судочинства України (ст. 17) або Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) (ст. ст. 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
Вирішуючи спір у порядку цивільного судочинства, суди зазначені положення не врахували й об’єднали в одне провадження вимоги юридичної особи - ВАТ "Кредитпромбанк" – до фізичної особи – ОСОБА_3, які виникли з договору застави від 15 січня 2008 року № 85/01/З 02/08, і позов юридичної особи – ВАТ "Кредитпромбанк" – до ТОВ "Центр комплектації Полтава", що виникли з кредитного договору та договору застави від 15 січня 2008 року № 85/01/З 01/08, які відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦПК України підлягали роз’єднанню як такі, що є окремими самостійними вимогами, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства.
За таких обставин судові рішення в частині позовних вимог ВАТ "Кредитпромбанк" до ТОВ "Центр комплектації Полтава" підлягає скасуванню відповідно до чч. 2, 3 ст. 338 ЦПК України як такі, що ухвалені з порушенням норм процесуального права, а провадження в цій частині – закриттю згідно з п. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки справа в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Що стосується судових рішень у частині задоволення вимог до ОСОБА_3, то вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 591 ЦК України початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.
Згідно із чч. 2, 3 ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: 1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; 2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; 3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених ст. 26 цього Закону; 5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; 6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку
виконавчого провадження.
Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, установленому законом .
Судами встановлено, що переданий у заставу за договором застави від 15 січня 2008 року № 85/01/З 02/08 автомобіль 15 січня 2008 року внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 16496188 (а.с. 16).
Згідно з п. 3.2.1 цього договору застави від 15 січня 2008 року № 85/01/З 02/08 заставодавець має право звернути стягнення на майно з метою погашення заборгованості боржника за кредитним договором у разі набуття такого права.
Пунктом 4.3 договору застави визначено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється згідно із Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (1255-15) шляхом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу з третіми особами за ціною, не менше суми, зазначеної в п. 1.4. договору застави, за ціною експертної оцінки або шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.
Пунктом 1.4 сторонами визначено заставну вартість предмета застави в розмірі 147 тис. грн. (а.с. 14-15).
Однак під час ухвалення рішення в порушення вимог ст.ст. 213, 214 ЦПК України судом не враховані зазначені норми закону та умови договору сторін та не дана їм оцінка.
За таких обставин судові рішення в цій частині не можна визнати законними та обґрунтованими.
Керуючись ст.ст. 205, 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16 вересня 2009 року та рішення апеляційного суду Полтавської області від 1 квітня 2010 року в частині задоволення позовних вимог відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк" до ОСОБА_3 скасувати, передати справу в цій частині на новий розгляд до Октябрського районного суду м. Полтави.
Заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16 вересня 2009 року та рішення апеляційного суду Полтавської області від 1 квітня 2010 року в частині задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Центр комплектації Полтава" скасувати, провадження в справі в цій частині закрити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Гуменюк Судді: Л.І. Григор’єва М.І. Балюк В.Г. Данчук Д.Д. Луспеник