розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий Альянс" про визнання недійсними договорів про надання послуг, стягнення коштів і відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий Альянс" (далі – ТОВ "Житловий Альянс") на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 жовтня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 2 лютого 2009 року,

У лютому 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 30 жовтня 2007 року вона уклала з ТОВ "Житловий Альянс" договори № 013617 і №013618 з відповідними додатками до них № 1 та № 2 про отримання коштів для придбання нею житла. На виконання умов договорів вона перерахувала 9 тис. грн. і здійснила адміністративні та поточні платежі, однак ТОВ "Житловий Альянс" узятих на себе зобов’язань не виконало.

ОСОБА_3 просила визнати вказані договори недійсними, стягнути на її користь із ТОВ "Житловий Альянс" сплачені нею кошти та відшкодувати завдану їй моральну шкоду, посилаючись на те, що зазначене товариство ввело її в оману.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 жовтня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 2 лютого 2009 року, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано недійсними договори № 013617, № 013618 та додатки до них № 1, № 2 про надання послуг, укладені 30 жовтня 2007 року.

Стягнуто з ТОВ "Житловий Альянс" на користь ОСОБА_3 10 813 грн. 89 коп. сплачених нею коштів, 1 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Вирішено питання про судові витрати у справі.

У касаційній скарзі ТОВ "Житловий Альянс" просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

Згідно з п. 2 розд. у ХІІІ Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом (2453-17) .

У зв'язку із цим касаційна скарга ТОВ "Житловий Альянс" підлягає розгляду за правилами ЦПК України (1618-15) зі змінами та доповненнями, внесеними законами України до 7 липня 2010 року.

Касаційна скарга ТОВ "Житловий Альянс" підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте судові рішення указаним вимогам не відповідають.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_3 було введено в оману, оскільки на час укладення оспорюваних договорів ТОВ "Житловий Альянс" не мало статусу фінансової установи, не входило до відповідного Державного реєстру фінансових установ та не мало відповідної ліцензії. Крім того, умови договорів суперечать вимогам ст. 18 Закону України "Про захист прав споживача".

Проте з такими висновками судів погодитися не можна.

Установлено, що 30 жовтня 2007 року ОСОБА_3 і ТОВ "Житловий Альянс" уклали договори № 013617, № 013618 та додатки до них № 1, № 2 за системою придбання товарів, що базується на створенні групи покупців (учасників системи), метою яких є придбання об’єктів нерухомості в порядку та на умовах, передбачених цим договором ( а. с. 4-6, 10-13).

Згідно з додатками № 1 до цих договорів товаром є нерухомість вартістю 50 тис. грн. та 200 тис. грн. (а. с. 4, 11).

Відповідно до п. 3.1.1 договорів учасник системи зобов’язується сплатити одноразово реєстраційний платіж у розмірі, передбаченому додатками № 1 до договорів, при підписанні договорів та адміністративний платіж у розмірі, передбаченому додатками № 1 до договорів, на умовах та в порядку, передбаченому додатками № 2 ( а. с. 4 зворот, а. с. 11 зворот).

На виконання зазначених договорів ОСОБА_3 сплатила 9 тис. грн. (а. с. 9).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Пункт 3.1.3 договорів зобов’язує учасника щомісяця сплачувати чисті платежі та адміністративні витрати.

Пунктом 3.1 ст. 3 додатків № 2 було передбачено, що учасник системи має право сплачувати авансові платежі в довільній кількості. Авансові платежі будуть використані для покриття повних платежів, передбачених графіком платежів у зворотному порядку, починаючи з останнього повного платежу.

Ураховуючи обов’язок учасника щомісяця сплачувати чисті платежі та адміністративні витрати, правом учасника є не сам факт сплати авансових платежів, а обрання довільної кількості цих платежів.

Відповідно до змісту термінів (ст. 1 додатків № 2) повний платіж – це щомісячний платіж, що виплачується учасником системи, розмір якого складається з суми чистого платежу (частини ціни товару) та адміністративних витрат.

Пунктом 4.7 ст. 4 передбачено, що процедура розподілу фонду групи проводиться на підставі розгляду поданих декларацій, в яких зазначена кількість чистих платежів, сплату яких учасник системи бере на себе.

Зі змістом спірних договорів і додатків до них ОСОБА_3 була ознайомлена, погодилася із цим, чого вона не оспорювала.

У порушення вимог ст. 213 ЦПК України суди цього до уваги не взяли.

Вважаючи, що діяльність ТОВ "Житловий Альянс" за системою придбання товарів у групах "Альянс" відповідає критеріям фінансових послуг, на здійснення яких у нього відсутня ліцензія, суди не врахували, що статутом товариства не передбачено надання фінансових послуг. Товариство не є фінансовою установою, інформація про нього до Державного реєстру фінансових установ Держфінпослуг не вносилася, умовами договору поворотної фінансової допомоги (послуги) є чітко виражена сума такої допомоги (сума позики) та чітко визначений строк її повернення.

Суди також не врахували, що оспорювані договори не містять жодного положення, яке б визначало суму, яку повинен надати учасник в якості поворотної фінансової допомоги (сума позики), а також відсутні положення, якими встановлені строки її повернення.

З матеріалів, доданих до касаційної скарги, убачається, що Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України вивчає питання щодо віднесення діяльності ТОВ "Житловий Альянс" до того чи іншого виду фінансових послуг; товариство не має статусу фінансової установи; операції з адміністрування придбання в групах не віднесені законодавством до певного виду фінансових послуг.

Застосовуючи Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (2664-14) , суди не з'ясували зазначених обставин та не дали їм належної правової оцінки.

Крім того, при задоволенні позову про стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди, суди не звернули уваги, що при вирішенні питання про відшкодування такої шкоди необхідно з’ясовувати, чи це передбачено укладеними між сторонами договорами, чим підтверджується факт завдання моральної шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вона заподіяна та з чого при цьому необхідно виходити, оскільки відшкодування зазначеної шкоди у такому випадку Законом України "Про захист прав споживачів" (1023-12) не передбачено.

За таких обставин ухвалені судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий альянс" частково задовольнити.

Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 жовтня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 2 лютого 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.