розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Міського спортивно-технічного клубу "Дніпро" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою Міського спортивно-технічного клубу "Дніпро" (далі – МСТК "Дніпро") на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 1 липня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 10 листопада 2009 року,

У лютому 2008 року ОСОБА_3 звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що між нею та МСТК "Дніпро" був укладений договір зберігання автомобіля, згідно з яким 19 грудня 2007 року її довірителем ОСОБА_4 автомобіль "Лексус-LX470", державний номерний знак НОМЕР_1, був переданий на зберігання автомобільній стоянці МСТК "Дніпро". 20 грудня 2007 року зазначений автомобіль знищено шляхом підпалу. Позивачка просила суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 169 450 грн. 83 коп. та 100 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 1 липня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 10 листопада 2009 року, позов задоволено частково: стягнуто з МСТК "Дніпро" на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 159 450 грн. та 7 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди; розподілено судові витрати; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі МСТК "Дніпро" просить скасувати ухвалені судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив із того, що неналежним виконанням умов договору зберігання автомобіля ОСОБА_3 завдана матеріальна шкода в розмірі ринкової вартості автомобіля до пожежі, станом на 20 грудня 2007 року, з урахуванням суми, за яку пошкоджений автомобіль був проданий позивачкою 2 березня 2008 року, що унеможливило вирішення судом питання про передачу пошкодженого автомобіля відповідачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або вирішені ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно зі ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої та апеляційної інстанцій досліджено обставини справи повно, зібраним доказам дана оцінка відповідно до вимог ст. ст. 57, 58, 212 ЦПК України.

Доводи скарги висновків суду не спростовують.

Однак не можна погодитись із судовими рішеннями у частині часткового задоволення позову ОСОБА_3 і стягнення на її користь 7 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 та стягуючи з МСТК "Дніпро" 7 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції виходив із того, що неналежним виконанням умов договору зберігання автомобіля ОСОБА_3 завдана моральна шкода, розмір якої, з урахуванням матеріального стану сторін і ступеня вини, складає 7 тис. грн.

Разом з тим судами встановлено, що між позивачкою та відповідачем виникли відносини, пов’язані зі зберіганням майна, тобто договірні відносини; посилання судів на підстави для відшкодування моральної шкоди, наведені в ст. 1167 ЦК України, є помилковим, оскільки в зазначеній статті встановлена позадоговірна відповідальність за завдану моральну шкоду, а відповідальність зберігача за втрату (нестачу) або пошкодження речі регулюється ст. 950 ЦК України, яка не передбачає такої відповідальності, умови договору між сторонами також такої відповідальності не передбачають.

Оскільки судами обставини справи встановлено повно й правильно, але застосовано закон, який не поширюються на відносини, які виникли між сторонами, ухвалені у справі рішення в частині відшкодування на користь позивача моральної шкоди підлягають скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 341 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Міського спортивно-технічного клубу "Дніпро" задовольнити частково.

рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 1 липня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 10 листопада 2009 року в частині стягнення з Міського спортивно-технічного клубу "Дніпро" на користь ОСОБА_3 7 тис. грн. моральної шкоди скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення, яким у задоволенні цих вимог ОСОБА_3 відмовити.