Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет застави за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 25 січня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 1 квітня 2010 року,

У травні 2009 року закрите акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - Банк) звернулося до суду із зазначеним позовом, у якому просило передати в заклад Банку шляхом вилучення у ОСОБА_6 належне йому заставлене майно, автомобіль марки "Рено Магнум", у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 16 жовтня 2006 року в сумі 33 476 грн. 19 коп. Звернути стягнення на предмет застави - зазначений автомобіль, шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладення з заставодержателем (Банком) договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця (відповідача), зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням Банку всіх повноважень, необхідних для вчинення договору купівлі-продажу.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 25 січня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 1 квітня 2010 року, позов задоволено. Передано в заклад Банку шляхом вилучення у ОСОБА_6 належне йому заставлене майно - автомобіль марки "Рено Магнум", 1998 року випуску, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 16 жовтня 2006 року у сумі 33 476 грн. 19 коп, укладеного між Банком і ОСОБА_6 Звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль марки "Рено Магнум", шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладення заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця із зняттям зазначеного автомобіля з обліку в органах ДАІ України з наданням Банку всіх повноважень необхідних для укладання від імені відповідача договору купівлі-продажу.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати зазначені судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що з гідно п. 2.3.6 Кредитного договору від 16 жовтня 2006 року Банк має право стягнути кредит до настання дати, передбаченої п. 1.3 цього договору, також шляхом звернення стягнення на заставлене майно, при настанні умов передбачених п. 2.3.1 договору (порушення будь-якого із зобов'язань за договором). Умови кредитного договору ОСОБА_6 щодо оплати щомісячних платежів та процентів за користування кредитом не виконуються, тому заставлене майно передається в заклад Банку для його безпосереднього продажу ним конкретному покупцю.

З такими висновками судів погодитися не можна.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про заставу" звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріуса в установленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

У порушення зазначеної норми права суди надали право Банку продати автомобіль від імені ОСОБА_6, тим самим фактично видали доручення Банку від імені позичальника на реалізацію майна, що не входить до повноваження суду.

Також суди, звертаючи стягнення на заставлене майно, не дали правової оцінки співмірності визначеної Банком суми заборгованості за кредитом із вартістю заставленого автомобіля, не зазначили початкову ціну предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження, що має важливе юридичне значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин ухвалені судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись п. 2 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) , ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 25 січня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 1 квітня 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.