Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом прокурора Якимівського району Запорізької області в інтересах ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним за касаційною скаргою заступника про курора Запорізької області на рішення апеляційного суду Запорізької області від 17 листопада 2009 року,

У серпні 2009 року прокурор Якимівського району Запорізької області в інтересах ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 28 квітня 2005 року за реєстраційним № 580 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім’я ОСОБА_7 на земельну ділянку частку (пай), яка належала спадкодавцю ОСОБА_8 на підставі сертифіката серії ЗП № 0046803. Однак після смерті ОСОБА_8 залишилася його непрацездатна дружина – ОСОБА_6, яка має право на обов’язкову частку у спадщині, а тому свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім’я ОСОБА_7 просив визнати недійсним.

Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 8 вересня 2009 року позов задоволено частково. Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 28 квітня 2005 року, видане державним нотаріусом Якимівської державної нотаріальної контори Запорізької області Тимченко Є.С., в якому спадкоємцем указаний ОСОБА_7 на спадкове майно яке складається з права на земельну частку (пай) розміром 10,53 умовних кадастрових гектарів, що знаходиться в КСП "Промінь", посвідченого сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗП № 0046803 на території Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 17 листопада 2009 року рішення суду першої інстанції змінено, доповнено резолютивну частину рішення: "Визнати за ОСОБА_6 право власності в порядку спадкування за законом (обов’язкова частка) після смерті ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на 13/50 частин земельної частки (паю) розміром 10,53 умовних кадастрових гектарів, яка знаходиться в КСП "Промінь" на території Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, посвідченого сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗП № 0046803, виданим Якимівською районною державною адміністрацією Запорізької області, зареєстрованим у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 28, що складає 2,7378 умовних кадастрових гектарів. Визнано за ОСОБА_7 право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_8 на 37/50 частин земельної частки (паю) розміром 10,53 умовних кадастрових гектарів, яка знаходиться в КСП "Промінь" на території Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, що становить 7,7922 умовних кадастрових гектарів".

У касаційній скарзі заступник прокурора Запорізької області просить змінити рішення апеляційного суду в частині визначення за сторонами часток на земельну частку (пай), посилаючись на невідповідність висновків апеляційного суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд обгрунтовано виходив із того, що суд першої інстанції не визначив обов’язкову частку ОСОБА_6 у спадковому майні. Апеляційний суд встановив, що склад спадщини складається з житлового будинку вартістю 15 901 грн., грошових вкладів на суму 5 731 грн. 25 коп., предметів домашнього вжитку на загальну суму 960 грн., майнового паю вартістю 3 007 грн. 07 коп., земельної частки (паю) вартістю 41 120 грн.; загальна вартість спадщини складає 66 719 грн. 95 коп., обов’язкова частка – 33 359 грн. 98 коп.

З висновками апеляційного суду щодо визначення складу спадщини та розміру обов’язкової частки у спадщині погодитися не можна з таких підстав.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судами встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_6 перебували в зареєстрованому шлюбі з 1953 року.

Згідно зі ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції зазначених вимог закону не врахував, у порушення вимог ст. ст. 212- 214 ЦПК України не з’ясував належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог; чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги й заперечення сторін, та якими доказами вони підтверджуються; яке майно нажите подружжям за час шлюбу є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя та яка частка ОСОБА_6 у цьому майні; які права та обов’язки належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини (склад спадщини); які правовідносини сторін випливають з установлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; і не дав належної правової оцінки зібраним у справі доказам, що має суттєве значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до апеляційного суду.

Керуючись п. 2 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) , ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу заступника п рокурора Запорізької області задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 17 листопада 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до апеляційного суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.