Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Прилуцького міжрайонного прокурора, який діє в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_8, до територіальної громади в особі Прилуцької міської ради, комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" про стягнення матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" на рішення апеляційного суду Чернігівської області від 4 березня 2010 року,

У жовтні 2009 року Прилуцький міжрайонний прокурор, який діє в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_8, звернувся із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 5 лютого 1970 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебувають у зареєстрованому шлюбі. Вони постійно проживають у АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_7 на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 25 вересня 2009 року. 29 липня 2009 року внаслідок пориву водогону та витоку значного об’єму води основи фундаменту будинку та гаражу позивачів завдано суттєвих пошкоджень. Оскільки водопровідна мережа, витоком води з якої пошкоджено належний позивачам будинок, належить територіальній громаді в особі Прилуцької міської ради та обслуговується КП "Прилукитепловодопостачання", то останні повинні нести відповідальність за спричинену шкоду майну ОСОБА_7, ОСОБА_8 Ураховуючи викладене, Прилуцький міжрайонний прокурор, який діє в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_8, просив задовольнити його позовні вимоги та стягнути з відповідачів солідарно 159 231 (сто п’ятдесят дев’ять тисяч двісті тридцять одна) грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 50 000 (п’ятдесят тисяч) грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

У процесі розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути 497 417 (чотириста дев’яносто сім тисяч чотириста сімнадцять) грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 грудня 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з Прилуцької міської ради та КП "Прилукитепловодопостачання" на користь ОСОБА_7, ОСОБА_8 497 417 (чотириста дев’яносто сім тисяч чотириста сімнадцять) грн. у солідарному порядку в рахунок відшкодування дійсної вартості пошкодженого будинку, що розташований за адресою: м. Прилуки, вул. Ярмаркова, 26 – а, а також стягнуто по 15 000 (п’ятнадцять тисяч) грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди та 806 (вісімсот шість) грн. 40 коп. у рахунок оплати витрат по проведенню судово – будівельної експертизи. Стягнуто з Прилуцької міської ради та КП "Прилукитепловодопостачання" на користь держави по 910 (дев’ятсот десять) грн. у рахунок оплати судового збору та витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи. В решті позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 4 березня 2010 року рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 грудня 2009 року скасовано. Позовні вимоги Прилуцького міжрайонного прокурора, який діє в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_8, задоволено частково. Стягнуто з КП "Прилукитепловодопостачання" на користь ОСОБА_7, ОСОБА_8 375 760 (триста сімдесят п’ять тисяч сімсот шістдесят) грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 30 000 (тридцять тисяч) грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, та 1 612 (одна тисяча шістсот дванадцять) грн. 80 коп. у рахунок оплати витрат за проведення експертизи. Стягнуто з КП "Прилукитепловодопостачання" на користь держави 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. у рахунок оплати судового збору та 120 (сто двадцять) грн. у рахунок оплати витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.

У касаційній скарзі КП "Прилукитепловодопостачання" просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до пункту 1.7 Правил обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації зовнішніх мереж і споруд водопостачання й каналізації, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політки № 69 від 3 вересня 1998 року, відповідальність за виконання своєчасних планових обстежень та паспортизації мереж покладається на власника мережі.

Висновком комплексної судової будівельно – технічної експертизи № С – 193 від 30 листопада 2009 року встановлено, що аварійна ситуація виникла з вини власника водогону у зв’язку з різницею закладених труб і корозійною пробою металевої труби (а.с. 56).

Предметом господарської діяльності КП "Прилукитепловодопостачання" є ремонт і обслуговування водопровідних і каналізаційних мереж міста, колонок, пожежних гідрантів, запірної арматури та іншого обладнання, яке знаходиться на водопровідно – каналізаційній мережі міста. Власником КП "Прилукитепловодопостачання" є територіальна громада міста Прилуки в особі Прилуцької міської ради Чернігівської області. Власник не відповідає за зобов’язаннями підприємства, а підприємство не відповідає за зобов’язаннями Власника (пункти 1.2, 2.2.18, 3.12 Статуту КП "Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської ради Чернігівської області від 29 жовтня 2009 року).

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про покладення відповідальності за спричинену майнову шкоду позивачам саме на КП "Прилукитепловодопостачання".

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Установлено, що позивачі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 погоджуються після відшкодування збитків передати будівельні матеріали з будинку та допоміжних споруд відповідачам, відповідачі заперечують проти таких обставин.

У зв’язку з цим суд апеляційної інстанції дійшов також обґрунтованого висновку і стосовно розміру заподіяної матеріальної шкоди з урахуванням статті 1192 ЦК України.

Відповідно до пункту 2 Розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) № 2453 – VI від 7 липня 2010 року касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом (2453-17) .

У зв’язку з цим справа підлягає розгляду за правилами Цивільного процесуального Кодексу України (1618-15) від 18 березня 2004 року в редакції, яка була чинною до змін, внесених згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) № 2453 – VI від 7 липня 2010 року.

Згідно з частиною 1 статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або вирішені ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно зі статтею 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом апеляційної інстанції досліджено обставини справи повно, зібраним доказам дана оцінка.

Доводи скарги висновків суду не спростовують.

Рішення суду апеляційної інстанції в частині часткового задоволення позовних вимог Прилуцького міжрайонного прокурора, який діє в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_8, та стягнення з КП "Прилукитепловодопостачання" на користь ОСОБА_7, ОСОБА_8 375 760 (триста сімдесят п’ять тисяч сімсот шістдесят) грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 1 612 (одна тисяча шістсот дванадцять) грн. 80 коп. у рахунок оплати витрат за проведення експертизи ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни або скасування в цій частині не встановлено.

Проте не можна погодитися з рішенням суду апеляційної інстанції в частині стягнення з КП "Прилукитепловодопостачання" на користь ОСОБА_7, ОСОБА_8 30 000 (тридцять тисяч) грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, відповідно до статті 309 ЦПК України, є неправильно встановлені фактичні обставини справи, що полягає у неповному з’ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи.

При цьому суд апеляційної інстанції наділений правом досліджувати нові докази, що породжує його право на самостійну їх оцінку та встановлення нових фактів (стаття 303 ЦПК України).

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, дією або бездіяльністю, згідно частини першої статті 1167 ЦК України, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань, характеру немайнових витрат. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Крім того, статтею 316 ЦПК України передбачено, що за змістом рішення повинно бути мотивовано із зазначенням встановлених судом обставин, які мають значення для справи, їх юридичної оцінки, а також визначених відповідно до них правовідносин.

В рішенні суду апеляційної інстанції необхідно наводити мотиви скасування рішення суду першої інстанції, з аргументацією своїх висновків щодо прийняття рішення, а також з посиланням на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов’язки сторін у спірних правовідносинах, керуючись якими суд встановив обставини справи, права і обов’язки сторін.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення вимог позивачів та стягуючи на їх користь 30 000 (тридцять тисяч) грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, судом апеляційної інстанції не наведено аргументів, щодо наявності підстав для відшкодування моральної шкоди, визначення розміру такої шкоди, а також відсутнє посилання на норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

Отже, судом апеляційної інстанції не повно з’ясовані обставини у справі, не досліджено всі докази та не надано їм оцінки.

Вияснення цих обставин має істотне значення для правильного вирішення спору.

Оскільки порушення норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи і ці порушення допущені судом апеляційної інстанції при розгляді справи, рішення суду апеляційної інстанції в частині стягнення з КП "Прилукитепловодопостачання" на користь ОСОБА_7, ОСОБА_8 30 000 (тридцять тисяч) грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди підлягає скасуванню, а справа направленню в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

Касаційну скаргу комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Чернігівської області від 4 березня 2010 року в частині стягнення з комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" на користь ОСОБА_7, ОСОБА_8 30 000 (тридцять тисяч) грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди скасувати, а справу в цій частині направити до суду апеляційної інстанції для розгляду іншим складом суду.

В решті рішення апеляційного суду Чернігівської області від 4 березня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.