розглянувши в судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства (далі – ПП) "Фірма "Хелп" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи – приватний нотаріус Лозенко Валентина Володимирівна, ПП "Тала 2005", товариство з обмеженою відповідальністю "Лікувальний комплекс "Марат" (далі – ТОВ ЛК "Марат"), про витребування нерухомого майна від добросовісних набувачів,

У грудні 2008 року ПП "Фірма "Хелп" звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 1 листопада 2001 року на підставі договору купівлі-продажу підприємство купило в ЛОК "Марат" 4/100 частини приміщення клубу-їдальні, а саме вбудовані приміщення з № 3-1 по № 3-7, яке розташоване по Алупкінському шосе, 60 в смт. Гаспра м. Ялти, а 29 квітня 2002 року на підставі договору купівлі-продажу ПП "Фламінго" купило в ТОВ ЛК "Марат" 19/100 частин цього ж приміщення загальною площею 1 597,9 кв.м., чим було порушене передбачене статтею 114 ЦК УРСР переважне право ПП "Фірма "Хелп" на купівлю зазначеної частини приміщення, з таких підстав ПП "Фірма "Хелп" з метою захисту своїх прав звернулося з позовом до господарського суду й рішенням господарського суду Донецької області від 18 вересня 2008 року постановлено перевести на ПП "Фірма "Хелп" права та обов’язки покупця 19/100 частин нежилого приміщення клубу-їдальні, розташованого по Алупкінському шосе, 60 у смт. Гаспра м. Ялти, за договором купівлі-продажу № 6 від 29 квітня 2002 року, укладеним між ЛК "Марат" та ПП "Фламінго". Зазначене рішення господарського суду набрало законної сили, однак КП "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" відмовилося його виконати й повідомило, що приміщення, які входять до 19/100 частин приміщення клубу-їдальні по Алупкінському шосе, 60 у смт. Гаспра, згідно з рішенням виконавчого комітету Гаспринської селищної ради виділені в окрему адресу – АДРЕСА_1 й за відповідачами, а саме за ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, зареєстроване право власності на 45/100 частин приміщення на підставі договору купівлі-продажу від 14 серпня 2007 року, укладеного між ними та ПП "Тала 2005" (яке є правонаступником ПП "Фламінго"), а право власності на 55/100 частин приміщення зареєстровано за самим ПП "Тала 2005" на підставі дублікату свідоцтва про право власності від 27 липня 2007 року.

Позивач зазначав, що приміщення, які складають 45/100 частин приміщення клубу-їдальні, вибули з його володіння поза його волею, оскільки ПП "Фірма "Хелп" протягом кількох років не знало, що було порушено його право привілеєвої купівлі частки в спільній власності, й на підставі статті 388 ЦК України просив зобов’язати відповідачів повернути підприємству нежилі приміщення, які йому належать,

Рішенням Ялтинського міського суду від 25 березня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 листопада 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову ПП "Фірма "Хелп".

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив із того, що згідно з рішенням господарського суду Донецької області від 18 вересня 2008 року на ПП "Фірма "Хелп" переведені права покупця 19/100 частин нежилого приміщення, тому право власності на зазначене нерухоме майно за договором купівлі-продажу від 29 квітня 2002 року набуло саме ПП "Фірма "Хелп", таким чином відсутні підстави вважати, що ПП "Фламінго" (ПП "Тала 2005") мало законне право власності на це майно та мало право ним розпоряджатися й відповідно позивач як власник майна згідно з положеннями частини першої статті 388 ЦК України має право витребувати нерухоме майно у добросовісних набувачів – ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, оскільки майно вибуло з володіння ПП "Фірма "Хелп" не з його волі іншим шляхом.

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитися не можна.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з частиною першою статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином право на витребування майна у добросовісного набувача має саме власник (чи особа, яка має речове право на майно) і в тому випадку, коли майно перебувало безпосередньо у його володінні або особи, якій він передав майно у володіння, та вибуло з такого їх володіння не з їхньої волі.

Судом установлено, що ПП "Фірма "Хелп" із 1 листопада 2001 року є власником 4/100 частин приміщення клубу-їдальні по Алупкінському шосе, 60 в смт. Гаспра м. Ялти. 29 квітня 2002 року ТОВ ЛОК "Марат" за договором купівлі-продажу продало 19/100 частин приміщення клубу-їдальні ПП "Фламінго", яке зареєструвало своє право власності на нерухоме майно, 30 вересня 2005 року ПП "Фламінго" змінило назву на ПП "Тала 2005" й відповідно право власності на спірні нежилі приміщення було переоформлено на ПП "Тала 2005".

Також установлено, що рішенням виконавчого комітету Гаспринської селищної ради від 14 вересня 2005 року № 232 приміщення їдальні площею 1 597,9 кв.м. по Алупкінському шосе, 60 у смт. Гаспра виділено із цієї поштової адреси з присвоєнням приміщенню як єдиному цілому окремої адреси – АДРЕСА_1 та видачею ПП "Тала 2005" свідоцтва про право власності на нього, 14 серпня 2007 року ПП "Тала 2005" продало відповідачам 45/100 частин приміщення по АДРЕСА_1, право власності на зазначену частину приміщення зареєстровано за ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, право власності на 55/100 частин цього ж приміщення зареєстроване за ПП "Тала 2005".

Рішенням господарського суду Донецької області від 18 вересня 2008 року постановлено перевести на ПП "Фірма "Хелп" права та обов’язки покупця 19/100 частин нежилого приміщення клубу-їдальні, розташованого по Алупкінському шосе, 60 у смт. Гаспра м. Ялта, за договором купівлі-продажу № 6 від 29 квітня 2002 року, укладеним між ЛК "Марат" та ПП "Фламінго"; зазначене рішення фактично не виконане й право власності ПП "Фірма "Хелп" на приміщення не зареєстроване.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відсутні передбачені статтею 388 ЦК України підстави для витребування нерухомого майна у відповідачів, оскільки рішення виконавчого комітету Гаспринської селищної ради від 14 вересня 2005 року № 232, договір купівлі-продажу 45/100 частин приміщення від 14 серпня 2007 року та свідоцтво про право власності ПП "Тала 2005" на нерухоме майно від 27 липня 2007 року неоспорені, право власності на частини приміщення по АДРЕСА_1 належним чином зареєстроване за відповідачами та ПП "Тала 2005", при цьому відповідачі набули у власність частину приміщення у той час, коли жодних перешкод для укладення ними з ПП "Тала 2005" договору купівлі-продажу не існувало, натомість господарський суд, ухвалюючи рішення від 18 вересня 2008 року, фактично вирішував спір про приміщення, які на час розгляду справи ПП "Тала 2005" вже не належали.

При встановлені зазначених фактів судом не було порушено норм процесуального права, правильно застосовано норми матеріального права.

Апеляційний суд помилково скасував рішення суду першої інстанції, у порушення вимог статей 303, 316 ЦПК України не навів достатніх мотивів, за якими він вважає невірними висновки цього суду, не встановив та не зазначив у рішенні в чому полягає порушення судом першої інстанції встановленого порядку дослідження доказів або в дослідженні яких доказів судом було неправомірно відмовлено, не звернув уваги на положення статті 182 ЦК України й на те, що за ПП "Фірма "Хелп" не зареєстроване право власності на нерухоме майно, яке підприємство просить витребувати у відповідачів як його власник, до того ж не встановлено обставин, які свідчать про те, що таке нерухоме майно перебувало у володінні позивача та вибуло з його володіння, а тому помилково виходив із того, що ПП "Фірма "Хелп" є власником спірних приміщень із моменту укладення договору від 29 квітня 2002 року, й безпідставно задовольнив позов.