Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, відшкодування моральної шкоди,

У травні 2008 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, відшкодування моральної шкоди.

Зазначала, що її мати, ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та артіль ім. Кірова, яка припинила своє існування у 1959 році, були співвласниками АДРЕСА_1

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 травня 2005 року за нею було визнано право власності на зазначений жилий будинок в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 та зобов`язано її сплатити на користь Черкаської міської ради 1 524 грн. грошової компенсації за належну артілі ім. Кірова ? частину жилого будинку.

4 серпня 2005 року вона провела відчуження ? частини належного їй на праві власності жилого будинку на користь ОСОБА_7

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 27 березня 2008 року рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 травня 2005 року було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 квітня 2008 року позовну заяву ОСОБА_9 про визнання права власності на жилий будинок в порядку спадкування за законом залишено без розгляду з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Посилаючись на те, що договір купівлі-продажу було укладено під впливом помилки, у зв`язку з тим, що вона вважала правомірним рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 травня 2005 року про визнання за нею права власності на жилий будинок, оскільки її сім`я тривалий час користувалася зазначеним будинком та ремонтувала його, і що ОСОБА_7 знала про неправомірність договору купівлі-продажу, укладеного 4 серпня 2005 року до закінчення строку, установленого для прийняття спадщини, просила визнати недійсним зазначений договір купівлі-продажу та стягнути зі ОСОБА_7 на її користь 5 тис. грн. завданої моральної шкоди.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 1 вересня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу ? частини жилого АДРЕСА_1, укладений 4 серпня 2005 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Повернуто сторони в попередній стан. Стягнуто зі ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 6 серпня 2009 року рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 1 вересня 2008 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення апеляційного суду й залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що мати позивачки, ОСОБА_8, та артіль ім. Кірова були співвласниками АДРЕСА_1

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 січня 2005 року право власності на ? частину жилого будинку, яка належала артілі ім. Кірова, було визнано за державою в особі Черкаської міської державної податкової інспекції.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 померла.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 травня 2005 року за ОСОБА_6 було визнано право власності на зазначений жилий будинок в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 та зобов`язано її сплатити на користь Черкаської міської ради 1 524 грн. грошової компенсації за належну артілі ім. Кірова ? частину жилого будинку.

4 серпня 2005 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу ? частини зазначеного жилого будинку.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 27 березня 2008 року рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 травня 2005 року було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 квітня 2008 року позовну заяву ОСОБА_6 про визнання права власності на жилий будинок в порядку спадкування за законом залишено без розгляду з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, установлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Установивши, що на час укладення оспорюваного договору купівлі-продажу ОСОБА_10 на підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 травня 2005 року набула права власності на жилий АДРЕСА_1, а отже мала право на його відчуження; договір купівлі-продажу частини зазначеного будинку, укладений 4 серпня 2005 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, був спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним, і вчинений з дотриманням вимог закону, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення апеляційного суду Черкаської області від 6 серпня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.