розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Мотор-Січ" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

У січні 2008 року відкрите акціонерне товариство "Мотор-Січ" (далі – ВАТ "Мотор-Січ"), звернувшись до суду з указаним позовом, зазначало, що 16 квітня 2004 року між Національним аерокосмічним університетом ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут", ВАТ "Мотор-Січ" та ОСОБА_3 було укладено договір про цільову підготовку молодого спеціаліста за спеціальністю "Технологія виробництва авіаційних двигунів".

Згідно з цим договором ВАТ "Мотор-Січ" зобов’язувалося сплачувати кошти за навчання ОСОБА_3, стипендію, після закінчення навчання надати йому роботу за спеціальністю, а ОСОБА_3 зобов’язувався приступити до роботи не пізніше строку, вказаного у направленні на роботу та відпрацювати на підприємстві три роки після закінчення навчання. У разі невиконання цих умов він зобов’язувався відшкодувати у повному обсязі кошти, витрачені на навчання з урахуванням індексу інфляції на час виплати.

ВАТ "Мотор-Січ" виконало усі умови договору, однак ОСОБА_3 після закінчення навчання до роботи не приступив.

Посилаючись на викладене, ВАТ "Мотор-Січ" просило стягнути з ОСОБА_3 вартість за весь час навчання (з 1 вересня 2001 року до 28 лютого 2006 року) та стипендію: 14 822 грн. 50 коп. + 4 760 грн. 03 коп. відповідно, всього 19 582 грн. 53 коп.; інфляційну суму за період з 1 квітня 2006 року до 17 лютого 2007 року в сумі 4 719 грн. 39 коп. та три проценти річних в сумі 1 005 грн. 94 коп.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ВАТ "Мотор-Січ" 6 156 грн. вартості навчання та виплаченої стипендії.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 18 серпня 2009 року зазначене судове рішення скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ВАТ "Мотор-Січ" 25 307 грн. 86 коп. та вирішено питання про розподіл судових витрат.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Районний суд, задовольняючи позов частково, виходив із того, що 16 квітня 2004 року між Національним аерокосмічним університетом ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут", ВАТ "Мотор-Січ" та ОСОБА_3 укладено договір про цільову підготовку молодого спеціаліста, пунктом 5.1 якого визначено вартість навчання – 14 822 грн. 50 коп. а пунктом 2.2 передбачено зобов’язання відповідача відпрацювати у ВАТ "Мотор-Січ" три роки після закінчення навчання.

ВАТ "Мотор-Січ" перерахувало навчальному закладу 9 075 грн. за період навчання з 1 вересня 2000 року до 28 лютого 2006 року, тобто за 5,5 років із розрахунку 1 650 грн. за один рік та 4 750 грн. на оплату стипендії. Однак відповідач з 1 квітня 2006 року до роботи не приступив, а з 5 квітня 2006 року працевлаштувався до авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України".

Оскільки договір між сторонами було укладено 16 квітня 2004 року, то й зобов’язання виникли саме з цієї дати. Відповідач закінчив навчання 28 лютого 2006 року, вартість навчання складає 3 300 грн. Крім того, за цей період йому було виплачено 2 856 грн. 20 коп. стипендії, всього 6 156 грн. 20 коп.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення та задовольняючи позов, виходив із того, що, оскільки відповідач порушив умови договору щодо роботи у позивача, він повинен сплатити грошові кошти з часу виникнення зобов’язань, а не з часу укладення договору. Крім того, апеляційний суд застосував положення ст. 625 ЦК України щодо індексу інфляції та трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.

Відповідно до довідки Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" ОСОБА_3 навчався у період з 1 вересня 2001 року до 28 лютого 2006 року (а.с. 10).

16 квітня 2004 року між Національним аерокосмічним університетом ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут", ВАТ "Мотор-Січ" та ОСОБА_3 укладено договір про цільову підготовку молодого спеціаліста, пунктом 5.1 якого визначено вартість навчання – 14 822 грн. 50 коп. (а.с. 8).

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, відповідно до якої цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Однією з підстав виникнення прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Загальні положення про правочини передбачені главою 16 ЦК України (435-15) .

Зобов’язання між сторонами виникли на підставі договору, укладеного 16 квітня 2004 року. Зазначений договір сторонами не оспорений.

Проте, задовольняючи позов ВАТ "Мотор-Січ" про стягнення суми, сплаченої позивачем за навчання відповідача на підставі договору, суд стягнув цю суму з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від суми, пославшись на ст. 625 ЦК України, не взявши до уваги, що ст. 625 ЦК України може застосовуватися лише за порушення боржником грошового зобов’язання.

Оскільки апеляційний суд, ухвалюючи нове рішення, не визначився із характером правовідносин між сторонами і неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 18 серпня 2009 року скасувати, справу передати на новий апеляційний розгляд.