ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Григор’євої Л.І.,
суддів :
Балюка М.І.,
Данчука В.Г.,
Гуменюка В.І.,
Луспеника Д.Д.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька про відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
У липні 2009 року ОСОБА_6 звернувся з позовом до ВП "Шахтоуправління "Трудівське" ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" про стягнення 50 000 (п’ятдесят тисяч) грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги обґрунтовував тим, що з 1990 року по 2005 рік він перебував з відповідачем у трудових відносинах. Висновком лікарсько – експертної комісії від 1 березня 2005 року позивачу встановлено діагноз: вібраційна хвороба першої – другої стадії, який пов’язаний з професійним захворюванням. Висновком МСЕК від 5 квітня 2006 року ОСОБА_6 встановлено третю групу інвалідності у зв’язку з професійним захворюванням та 30 % втрати професійної працездатності. Висновком МСЕК від 17 жовтня 2007 року позивачу встановлено 3 групу інвалідності та 60 % втрати професійної працездатності безстроково. Оскільки втратою професійної працездатності завдано моральну шкоду, позивач просив задовольнити його позовні вимоги.
У листопаді 2009 року ОСОБА_6 доповнив та уточнив позовні вимоги і просив стягнути на його користь 50 000 (п’ятдесят тисяч) грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька.
рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 17 грудня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 1 березня 2010 року, позов задоволено частково. Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька на користь ОСОБА_6 9 000 (дев’ять тисяч) грн. одноразово у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я при виконанні трудових обов’язків.
У касаційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 2 Розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) № 2453 – VI від 7 липня 2010 року касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом (2453-17) .
У зв’язку з цим справа підлягає розгляду за правилами Цивільного процесуального Кодексу України (1618-15) від 18 березня 2004 року в редакції, яка була чинною до змін, внесених згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) № 2453 – VI від 7 липня 2010 року.
Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Установлено, що працюючи на підприємствах вугільної промисловості з 1990 року по 2005 рік ОСОБА_6 при виконанні трудових обов’язків отримав професійне захворювання.
Відповідно до висновку МСЕК від 5 квітня 2006 року йому встановлено вперше 30 % втрати професійної працездатності та 3 групу інвалідності безстроково.
Висновком МСЕК від 17 жовтня 2007 року позивачу встановлено 3 групу інвалідності та 60 % втрати професійної працездатності безстроково.
Вирішуючи спір, суди виходили з того, що позов підлягає частковому задоволенню з підстав, передбачених статтями 21, 28 та 34 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Проте, з такими висновками судів погодитися не можна.
Відповідно до пункту 27 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" дію абзацу четвертого статті 1, підпункту "е" пункту 1 частини першої статті 21, частини третьої статті 28 та частини третьої статті 34 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей зупинено на 2006 рік.
Відповідно до пункту 22 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" № 489-V від 19 грудня 2006 року на 2007 рік зупинено дію абзацу четвертого статті 1 (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку), підпункту "е" п. 1 ч. 1 ст. 21, ч.3 ст. 28, абзацу 10 п. 7 ч. 7 ст. 17, п. 7 ч. 1 ст. 22 в частині надання підприємства фінансової допомоги на безповоротній основі, ч. 3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Законом України від 23 лютого 2007 року № 717-V "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (717-16) виключено підпункт "е" п. 1 ч. 1 ст. 21, ч.3 ст. 28, ч. 3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Стійку втрату працездатності у зв’язку з професійним захворюванням ОСОБА_6 вперше встановлено у 2006 році і з цього часу в нього виникло право на відшкодування моральної шкоди.
Оскільки право на відшкодування моральної шкоди у позивача виникло після набрання чинності Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) , Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) зупинено дію абзацу четвертого статті 1 (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку), підпункту "е" п. 1 ч. 1 ст. 21, ч.3 ст. 28, абзацу 10 п. 7 ч. 7 ст. 17, п. 7 ч. 1 ст. 22 в частині надання підприємства фінансової допомоги на безповоротній основі, ч. 3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", а Законом України від 23 лютого 2007 року № 717-V "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (717-16) виключено підпункт "е" п. 1 ч. 1 ст. 21, ч.3 ст. 28, ч. 3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", то підстави для стягнення моральної шкоди з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька відсутні.
рішенням Конституційного Суду України від 8 жовтня 2008 року № 20–рп/2008 (v020p710-08) визнано такими, що відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є конституційними), положення пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзаців другого, третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 лютого 2007 року (717-16) , яким внесено зміни до статей 1, 21, 28, 34, 35 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року.
Крім того, у рішенні зазначено, що саме право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Апеляційний суд на наведене уваги не звернув, у порушення вимог статті 303 ЦПК України, не перевірив усі доводи апеляційної скарги.
Відповідно до статті 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав скасуванню.
Враховуючи викладене, рішення Петровського районного суду м. Донецька від 17 грудня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 1 березня 2010 року підлягають скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 336, 341, 344, 346 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
в и р і ш и л а :
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька задовольнити.
рішення Петровського районного суду м. Донецька від 17 грудня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 1 березня 2010 року скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька про відшкодування моральної шкоди відмовити.
рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.І. Григор’єва Судді: М.І. Балюк В.І. Гуменюк В.Г. Данчук Д.Д. Луспеник