Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Кримгаз" до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування збитків,

У вересні 2006 року відкрите акціонерне товариство "Кримгаз" (далі – ВАТ "Кримгаз") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування збитків.

Зазначало, що ОСОБА_6 є власником АДРЕСА_1.

Під час перевірки дотримання Правил надання послуг з газопостачання 31 липня 2006 року контролером товариства було виявлено самовільне підключення зазначеного будинку до газопостачання, про що було складено акт.

Посилаючись на те, що незаконним діями власника будинку товариству завдано збитків, просило стягнути з ОСОБА_6 на користь товариства 4 944 грн. 33 коп. на відшкодування збитків, 72 грн. 59 коп. в рахунок відшкодування витрат по усуненню самовільного підключення до газопроводу.

У подальшому ВАТ "Кримгаз" уточнило заявлені позовні вимоги і, посилаючись на те, що підключення до діючого газопроводу було здійснено ОСОБА_6, проте фактично в будинку проживає та незаконно користується природним газом ОСОБА_7, просило стягнути з ОСОБА_6 на користь товариства 72 грн. 59 коп. в рахунок відшкодування витрат по усуненню самовільного підключення до газопроводу, стягнути з ОСОБА_7 на користь товариства 4 944 грн. 33 коп. на відшкодування збитків, завданих незаконним використанням природного газу.

Рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 26 вересня 2007 року позовні вимоги ВАТ "Кримгаз" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ВАТ "Кримгаз" 72 грн. 59 коп. на відшкодування витрат, пов`язаних з усуненням самовільного підключення до газопроводу. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави 81 грн. на відшкодування понесених судових витрат.

Додатковим рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 1 грудня 2008 року у задоволенні позовних вимог ВАТ "Кримгаз" про відшкодування збитків, завданих незаконним використанням природного газу, відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 3 березня 2009 року рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 26 вересня 2007 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ВАТ "Кримгаз" про відшкодування збитків, завданих незаконним використанням природного газу, скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_6 на користь ВАТ "Кримгаз" 1 тис. грн. на відшкодування збитків, завданих незаконним використанням природного газу. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ВАТ "Кримгаз" 3 944 грн. 33 коп. на відшкодування збитків, завданих незаконним використанням природного газу.

У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції від 26 вересня 2007 року та додаткове рішення суду першої інстанції від 1 грудня 2008 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги ВАТ "Кримгаз", суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі споживачами природного газу не були, факт незаконного використання природного газу не доведено, у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_7 за фактом розкрадання природного газу відмовлено, тому вимоги позивача про відшкодування збитків задоволенню не підлягають, проте оскільки порушення Правил надання послуг з газопостачання шляхом самовільного підключення до газопроводу було виявлено в будинку, власником якого є ОСОБА_6, то вона зобов`язана відшкодувати ВАТ "Кримгаз" вартість витрат, пов`язаних з усуненням самовільного підключення до газопроводу.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про відшкодування збитків і постановляючи нове рішення про задоволення позовних вимог ВАТ "Кримгаз" в цій частині, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_6 є власником будинку, ОСОБА_7 більше чотирьох років проживає у зазначеному будинку, відповідачі самовільно підключились до вуличного газопроводу та використовували природних газ для власних потреб, а тому несуть обов`язок по відшкодуванню завданих товариству збитків.

Проте з такими висновками судів погодитись не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалені у справі судові рішення зазначеним вимогам закону не відповідають.

Судом установлено, що ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 22 березня 1996 року є власником АДРЕСА_1. Договір про надання послуг з газопостачання з ВАТ "Кримгаз" вона не укладала.

31 липня 2006 року, під час проведення перевірки дотримання Правил надання послуг з газопостачання, контролером ВАТ "Кримгаз" було виявлено порушення зазначених правил шляхом самовільного підключення до газопроводу шляхом просвердлення отвору в газовій трубі під стійкою вуличного газопроводу у дворі будинку.

Про зазначене порушення було складено акт, який підписав ОСОБА_7

Згідно із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом п. 34 Правил надання населенню послуг з газопостачання (2246-99-п) , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року (далі – Правила), за самовільне підключення до системи газопостачання споживач несе відповідальність згідно із законодавством.

Згідно із п. 35 Правил (2246-99-п) про порушення, допущені споживачем під час користування газом, відповідальні представники газорозподільного (газопостачального) підприємства складають акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача. На підставі акта визначається розмір завданих споживачем збитків, які відшкодовуються ним відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 2.1 Порядку відшкодування збитків, завданих газопостачальній або газотранспортній організації внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 29 травня 2003 року, у разі самовільного підключення газових приладів, пристроїв споживача до системи газопостачання шляхом зриву або пошкодження цілості пломб на відключаючих пристроях перед газовими приладами та пристроями, засувках на вводі в будинок, пошкодженні або знятті заглушок тощо, без врізки у підземні газопроводи, розрахунок збитків здійснюється за Нормами споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників (619-96-п) , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 1996 року з урахуванням: кількості днів з часу останнього контрольного зняття представником газопостачальної або газотранспортної організації показань лічильника до дня виявлення порушення, але не більше ніж за 6 місяців (за наявності лічильника); кількості днів з дня останньої технічної перевірки газових приладів та пристроїв, розміру опалювальної площі та кількості осіб, яким надавались послуги з газопостачання, але не більше ніж за 6 місяців (за відсутності лічильника); кількості самовільно підключених газових приладів та пристроїв.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, ОСОБА_7 зазначав, що він проживає у АДРЕСА_1 з дозволу власниці будинку і що самовільне підключення до газопроводу він не здійснював, шланг, протягнутий від газової труби до приміщення кухні, заглушений і знаходиться під дошками підлоги, що робить неможливим його експлуатацію.

У порушення ст. ст. 214, 215 ЦПК України суд першої інстанції на зазначені вимоги закону уваги не звернув; не визначився з характером спірних правовідносин; установивши, що між сторонами виникли деліктні правовідносини, при цьому не взяв до уваги, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи не є єдиною і достатньою підставою для звільнення особи від відповідальності за завдану шкоду і що, оскільки АДРЕСА_1 самовільно підключено до газопроводу, чим ВАТ "Кримгаз" завдано збитків, обов`язок по їх відшкодуванню необхідно покласти на винних осіб.

Апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 303, 316 ЦПК України, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги в частині відшкодування збитків, доводів ОСОБА_7 належним чином не перевірив; не встановив особи, яка завдала збитків ВАТ "Кримгаз": ОСОБА_6, яка є власником будинку на підставі договору купівлі-продажу від 22 березня 1996 року, чи ОСОБА_7, який фактично проживає у зазначеному будинку; стягуючи з ОСОБА_6 на користь ВАТ "Кримгаз" 1 тис. грн. на відшкодування збитків, а з ОСОБА_7 - 3 944 грн. 33 коп. на відшкодування збитків, у рішенні не навів достатніх мотивів, з яких він вважав обґрунтованим саме такий розподіл збитків.

За таких обставин ухвалені в справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 26 вересня 2007 року, додаткове рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 1 грудня 2008 року та рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 3 березня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.