Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Сведбанк" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Сведбанк"(далі – ПАТ "Сведбанк") на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 лютого 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 18 червня 2009 року,

У листопаді 2008 року ПАТ "Сведбанк" звернулось до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивував тим, що 24 грудня 2002 року між акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк", який змінив назву на ПАТ "Сведбанк", та ОСОБА_7 (після зміни прізвища – ОСОБА_6) було укладено договір, відповідно до якого відповідачці надано кредит у розмірі 7 003 грн. зі сплатою 30 % річних. Посилаючись на те, що рішення суду від 13 січня 2004 року про стягнення боргу за цим договором відповідачка виконала лише 10 квітня 2008 року, ПАТ "Сведбанк" просив стягнути з ОСОБА_6 борг за кредитним договором у розмірі 9 487 грн., з яких: 5 089, 67 грн. - проценти за користування коштами; 1 243, 63 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 3 153, 70 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 25 лютого 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 18 червня 2009 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ "Сведбанк", посилаючись на порушення судом норм матеріального й процесуального права, просить рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 лютого 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 18 червня 2009 року скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що 24 грудня 2002 року між акціонерним комерційним банком товариством "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір № 1/157, відповідно до якого відповідачці було надано кредит в розмірі 7 003 грн. для придбання офісної техніки строком до 23 грудня 2003 року зі сплатою 30 % річних. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 січня 2004 року стягнуто з ОСОБА_7 на користь АКБ "ТАС-Комерцбанк" заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 10 423, 36 грн.

Відмовляючи в задоволенні вимог ПАТ"Сведбанк", суд виходив із того, що після ухвалення рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, відсутні підстави для задоволення вимог банку про стягнення заборгованості за цим договором.

Погодитись з таким висновком не можна з наступних підстав.

За положеннями ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Таким чином, саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснено, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання .

Суд першої інстанції в порушення ст. ст. 213- 215 ЦК України зазначені вимоги закону не врахував; належним чином не перевірив доводи позивача про фактичне виконання рішення Бориспільського міськрайонного суду від 13 січня 2004 року лише 10 квітня 2008 року, тобто не встановив момент припинення зобов'язання; не встановив період, за який позивач нарахував заборгованість відповідачки за кредитним договором; не перевірив розрахунки та без достатніх підстав ухвалив рішення про відмову в задоволенні позову.

У порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України апеляційний суд на наведене увагу не звернув, в достатній мірі не перевірив доводи апеляційної скарги і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 338 ЦПК України 2004 року, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сведбанк" задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 лютого 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 18 червня 2009 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.