розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів за касаційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 червня 2007 року та рішення апеляційного суду Хмельницької області від 17 лютого 2009 року,

У вересні 2006 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з 11 липня 1981 року до 26 грудня 2003 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 і має з ним спільних дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Пенсія, яку вона отримує, не забезпечує їй прожиткового мінімуму, передбаченого законом, і вона потребує матеріальної допомоги з боку ОСОБА_4

ОСОБА_3 просила стягнути з ОСОБА_4 аліменти на її утримання.

Рішенням Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 червня 2007 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання в розмірі 500 грн. щомісяця, починаючи з 15 вересня 2006 року, та витрати на правову допомогу в сумі 260 грн.

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 17 лютого 2009 року рішення Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 червня 2007 року змінено: зменшено розмір аліментів, стягнутих із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3, з 500 грн. до 300 грн. щомісяця. У решті – залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно з п. 2 розділу ХІІІ Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом (2453-17) .

У зв'язку із цим касаційна скарга ОСОБА_4 підлягає розгляду за правилами ЦПК України (1618-15) зі змінами та доповненнями, внесеними законами України до 7 липня 2010 року.

Касаційна скарга ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Зменшуючи розмір стягнутих судом першої інстанції аліментів із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3, апеляційний суд виходив із того, що судом не враховані положення ч. 4 ст. 75 СК України.

Проте до таких висновків апеляційний суд дійшов передчасно.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд зобов’язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов’язково повинні бути зазначені встановлені судом факти й відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 75 СК України право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Згідно із ч. 4 ст. 75 СК України один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абз. 5 ч. 1 цієї статті, збільшений на один відсоток.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня – 380 грн., з 1 квітня – 406 грн., з 1 жовтня – 411 грн.

Під час розгляду справи судами встановлено, що ОСОБА_3 отримує пенсію в розмірі 420 грн.

Апеляційний суд на наведене належної уваги не звернув, не встановив характер спірних правовідносини, не з’ясував усіх обставин справи та не надав їм належної оцінки, хоча їх з’ясування має суттєве значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин рішення апеляційного суду не може залишатися в силі й підлягає скасуванню, а справа – передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Хмельницької області від 17 лютого 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.