ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2010 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.,
суддів:
Жайворонок Т.Є.,
Лященко Н.П.,
Мазурка В.А.,
Перепічая В.С.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до товариства з обмеженою відповідальністю "ДТС" (далі – ТОВ "ДТС"), суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_8 (далі – СПД ОСОБА_8.), сервісного центру ДТС, третя особа - Головне Київське міське управління у справах захисту прав споживачів, про відшкодування шкоди за касаційною скаргою ТОВ "ДТС" на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 лютого 2008 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 24 липня 2008 року,
в с т а н о в и л а :
У квітні 2007 року ОСОБА_6, ОСОБА_7 пред’явили в суді позов до ТОВ "ДТС", СПД ОСОБА_8, сервісного центру ДТС про відшкодування шкоди.
Зазначали, що 16 грудня 2006 року вони придбали в магазині "Техно-Мікс" вбудовану електроплитку фірми ARISTON, яка складається із залежної варочної поверхні та залежної духової шафи.
21 грудня 2006 року електроплиту було підключено представником фірми ДТС, про що зроблено відмітки в гарантійних талонах. Протягом експлуатації виробу 21-31 грудня 2006 року виявлено суттєві недоліки в експлуатації, що змусило їх звернутися до сервісного центру "Крокус". Під час перевірки представником сервісного центру виявлено, що відповідач продав їм несумісні за параметрами управління духову шафу та варочну панель, про що складено акт від 9 січня 2007 року. Позивачі зверталися до відповідача з проханням замінити неякісний товар, але останній відмовився.
Посилаючись на вищевикладене, позивачі просили стягнути солідарно на їхню користь із відповідачів вартість залежних варочної поверхні та духової шафи в сумі 3 085 грн. 50 коп., витрати на придбання готових харчових форм та напівфабрикатів в сумі 7 496 грн. 14 коп., витрати на вимушене харчування у закладах громадського харчування у сумі 3 732 грн., поштові витрати в сумі 58 грн. 03 коп., неустойки за несвоєчасне усунення недоліків в розмірі 11 118 грн. та відшкодувати моральну шкоду.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 25 лютого 2008 року позов ОСОБА_6, ОСОБА_7 задоволено частково: стягнуто на їхню користь солідарно із СПД ОСОБА_8 та ТОВ "ДТС" 1 980 грн. моральної шкоди, збитки, що складають вартість варочної поверхні та духової шафи електроплитки в сумі 3085 грн., неустойки в сумі 11 117 грн. 81 коп., поштові витрати в сумі 58 грн. 02 коп.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 24 липня 2008 року рішення районного суду від 25 лютого 2008 року змінено в частині стягнення неустойки та стягнуто солідарно із СПД ОСОБА_8 та ТОВ "ДТС" на користь позивачів неустойку в сумі 1 000 грн. У решті - рішення районного суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ТОВ "ДТС" просить скасувати постановлені судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_7, суд першої інстанції, з яким у цій частині погодився й апеляційний суд, посилався на ч. 2 ст. 13 Закону України "Про захист прав споживачів" (далі - Закон), згідно якого позивачам не була надана інформація про куплений ними товар, та те, що відповідачами не дотримано умови продажу товару, у зв’язку із чим позивачі не мають можливості використовувати куплений товар.
Проте з такими висновками судів повністю погодитись не можна.
Частиною 7 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що в разі, коли надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків.
У позовній заяві ОСОБА_6, ОСОБА_7 зазначали, що під час придбання залежних варочної поверхні та духової шафи працівником відповідача їм була надана недостовірна інформація про продукцію та про несумісність придбаного ними комплекту виробів.
Однак суд у порушення вимог ст. 213 ЦПК України належним чином не перевірив; не з’ясував, у чому саме полягає недостовірність наданої відповідачем інформації щодо технічних характеристик придбаного позивачами товару та її невідповідність специфікації, зазначеній виробником.
Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були додані документи, які підтверджують те, що придбаний позивачами комплект виробів несумісний між собою, про що зазначалося в інструкції. Крім того, як убачається з матеріалів справи, кожен з виробів окремо сам по собі виконує свої функції, відповідає наданим виробником технічним характеристикам, проте разом один з одним вони не можуть функціонувати, як зазначено в інструкції щодо їх експлуатації.
Крім того, стягуючи солідарно з відповідачів збитки, суди посилаються на те, що між СПД ОСОБА_8 та фірмою ТОВ "ДТС" та позивачами з іншого боку виникли правовідносини, які регулюються ст. 655 ЦК України.
Погодитися з такими висновками не можна, оскільки згідно зі ст. 655 ЦК України, одна сторона (продавець) передає, або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ДТС" не займається роздрібно-торговельною діяльністю та не є стороною у вищезазначеному договорі, оскільки жодного майна позивачам не передавало та ніяких коштів за товар не отримувало. Крім того, ТОВ "ДТС" не є ні виробником, ні продавцем вищезазначених виробів.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачі зазнали моральних страждань унаслідок неправомірних дій відповідачів.
При цьому суди не взяли до уваги те, що згідно з п. 5 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією, у випадках, передбачених законодавством.
У порушення п. 5 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" суди безпідставно стягнули шкоду за товар, який не визнаний як такий, що є небезпечним для життя і здоров’я людей.
Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, на зазначені порушення уваги не звернув.
За таких обставин визнати ухвалені судові рішення законними та обґрунтованим не можна, тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ДТС" задовольнити частково.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 лютого 2008 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 24 липня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
М.В. Патрюк
Судді:
Т.Є. Жайворонок
Н.П. Лященко
В.А. Мазурок
В.С. Перепічай