Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,

У червні ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" (далі – ОКП "Донецьктеплокомуненерго") про визнання дій неправомірними та зобов’язання видати йому технічні умови на відключення належної йому квартири від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води. Зазначав, що йому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. Маючи намір відключити квартиру від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води він одержав у виконавчому комітеті Амвросіївської міської ради дозвіл на таке відключення, однак відповідач відмовив йому в наданні технічних умов на відключення квартири. Вважаючи таку відмову неправомірною, просив зобов’язати відповідача видати йому технічні умови на відключення квартири від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води.

Рішенням Амвросіївського районного суду від 9 вересня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 4 січня 2010 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі ОКП "Донецьктеплокомуненерго", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Ухвалюючи рішення про визнання незаконною відмови ОКП "Донецьктеплокомуненерго" у надані позивачу технічних умов на відключення належної йому квартири від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що рішення про відключення квартири позивача від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води вже прийнято компетентним органом, а тому на його виконання відповідач зобов’язаний видати позивачу технічні умови.

Однак з таким висновком погодитися не можна.

Питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (630-2005-п) (далі – Правилами), які з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачають відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

Відповідно до п. 26 Правил (630-2005-п) відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" (2633-15) схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Згідно з п. 25 Правил (630-2005-п) відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (z1478-05) та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за № 1478/11758 (z1478-05) встановлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Судом установлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1.

Рішенням постійно діючої міжвідомчої комісії від 2 червня 2009 року позивачу дозволено відключити належну йому квартиру від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води за умови, зокрема, отримання технічних умов у ВО "Амвросіївкатепломережа", яке є підрозділом ОКП "Донецьктеплокомуненерго".

Суд на зазначені вище положення закону та обставини справи уваги не звернув, належної оцінки тому факту, що об’єктом відключення від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води є не весь багатоквартирний будинок, а лише належна в ньому квартира позивачу, так само як і умові, за наявності якої комісія дозволила відключити її від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води, не дав, та дійшов помилкового висновку про те, що за наявності такого рішення відповідач зобов’язаний видати позивачу технічні умови на відключення його квартири від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води.

Крім того, на порушення вимог ст. 212 ЦПК України суд не дав оцінки та не відобразив у рішенні мотивів відмови у прийнятті посилань відповідача на те, що відключення від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води можливе лише в тому разі, коли таке рішення підтримують всі власники та наймачі квартир багатоквартирного будинку, а технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування схемою теплопостачання, тоді як схема теплопостачання м. Амвросіївська не розроблена.

Зазначені обставини мають визначальне значення для правильного вирішення справи, а тому ухвалення судом рішення без їх з’ясування та належної оцінки є помилковим.

Таким чином, судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та передачі справи на новий розгляд. Оскільки зазначене порушення було допущено судом першої інстанції і не було усунено апеляційним судом справу слід передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 338, п. 2 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів,

Касаційну скаргу обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" задовольнити частково.

Рішення Амвросіївського районного суду від 9 вересня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 4 січня 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.