Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" про зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" на рішення Амвросіївського районного суду від 9 листопада 2009 року й ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 25 лютого 2010 року,

У серпні 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що йому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1.

Маючи намір відключити квартиру від мережі централізованого опалення, він одержав у комісії міської ради з розгляду питань щодо відключення окремих приміщень житлових будинків від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води дозвіл на таке відключення за умови отримання технічних умов відключення у відповідача.

Однак обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" (далі – ОКП "Донецьктеплокомуненерго") відмовило йому в наданні таких технічних умов.

Вважаючи таку відмову незаконною, позивач просив визнати вказані дії відповідача неправомірними та зобов’язати останнього видати йому технічні умови для відключення.

Рішенням Амвросіївського районного суду Донецької області від 9 листопада 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 25 лютого 2010 року, позов задоволено в повному обсязі.

В обгрунтування касаційної скарги ОКП "Донецьктеплокомуненерго" посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ставить питання про скасування зазначених судових рішень, ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, вирішення питання про розподіл судових витрат.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про визнання незаконною відмови ОКП "Донецьктеплокомуненерго" у наданні позивачу технічних умов на відключення належної їй квартири від мережі централізованого опалення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що рішення про відключення квартири позивача від мережі централізованого опалення вже прийнято компетентним органом, а тому на його виконання відповідач зобов’язаний видати позивачу технічні умови.

Однак з таким висновком судів погодитися не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (630-2005-п) (далі – Правилами), які з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачають відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

Відповідно до п. 26 Правил (630-2005-п) відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" (2633-15) схемою теплопостачання за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Згідно з п. 25 Правил (630-2005-п) відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (z1478-05) і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за № 1478/11758 (z1478-05) (у редакції зі змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 06.11.2007 року № 169 (z1320-07) ), установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Суди залишили поза увагою, що наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 6 листопада 2007 року № 169 (z1320-07) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 28 листопада 2007 року № 1320/14587 (z1320-07) , були затверджені зміни до вказаного Порядку, які унеможливлюють відключення від мереж централізованого опалення й гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

Судами встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1. Рішенням комісії Амвросіївської міської ради Донецької області від 16 червня 2009 року позивачу дозволено відключити належну йому квартиру від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води за умови, зокрема, отримання технічних умов у виробничої одиниці "Амвросіївкатепломережа", яке є підрозділом ОКП "Донецьктеплокомуненерго".

Суди на вище зазначені вимоги законодавства й обставини справи уваги не звернули, в порушення ст. 213 ЦПК України не дали належної оцінки тому факту, що об’єктом відключення від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води є не весь багатоквартирний будинок, а лише квартира позивача, що знаходиться в цьому будинку, так само як і умові, за наявності якої комісія дозволила відключити її від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води, і дійшли помилкового висновку про те, що за наявності такого рішення відповідач зобов’язаний видати позивачу технічні умови на відключення її квартири від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води.

Крім того, в порушення вимог ст. ст. 212 - 214 ЦПК України суди не дали оцінки й не зазначили в рішенні мотивів неврахування заперечень відповідача щодо можливості відключення від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води лише в тому разі, коли таке рішення підтримують усі власники й наймачі квартир багатоквартирного будинку, а технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування схемою теплопостачання, тоді як схема теплопостачання м. Амвросіївка не розроблена.

Зазначені обставини мають визначальне значення для правильного вирішення справи, а тому ухвалення судами рішення без їх з’ясування та належної оцінки є помилковим.

За таких обставин ухвалені в справі судові рішення підлягають скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" задовольнити частково.

Рішення Амвросіївського районного суду від 9 листопада 2009 року й ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 25 лютого 2010 року скасувати, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.