розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа – державна нотаріальна контора Пустомитівського району Львівської області, про визнання права власності на майно в порядку спадкування, за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа – державна нотаріальна контора Пустомитівського району Львівської області, про визнання права власності в порядку спадкування, за позовом ОСОБА_4 до Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, третя особа – ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування за касаційними скаргами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Львівської області від 4 березня 2010 року,

У липні 2007 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про визнання за нею права власності на будинок АДРЕСА_1 Пустомитівського району Львівської області в порядку спадкування після смерті її батька ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Вказувала, що спірний будинок належав її батькові на підставі свідоцтва про право на спадщину від 18 червня 1969 року. 29 жовтня 1985 року ОСОБА_6 склав заповіт, за яким заповів їй спірний будинок з господарськими будівлям. Зазначала, що після смерті батька вона переїхала у спірний будинок, в якому проживає й до теперішнього часу.

Крім того, її матір ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року склала заповіт 26 січня 1994 року, за яким жилий будинок АДРЕСА_1 Пустомитівського району Львівської області заповіла своїй дочці ОСОБА_4, а все інше майно – їй, ОСОБА_3, а саме земельну частку (пай) площею 1, 99 га, що розташована на території Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області. Про цей заповіт їй стало відомо лише у березні 2007 року.

Посилаючись на те, що на підставі ст. 549 ЦК Української РСР вона вважається такою, що фактично прийняла спадщину після смерті батька, однак до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини не подавала, просила визнати за нею право власності на будинок АДРЕСА_1 Пустомитівського району Львівської області та земельну частку (пай) площею 1, 99 га, що розташована на території Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області.

ОСОБА_5 звернулася до суду із позовом про визнання права власності на частину будинку АДРЕСА_1 Пустомитівського району Львівської області. Вказувала, що після смерті батьків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 фактично прийняла спадщину, однак з поважних причин не змогла вчасно подати заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Посилаючись на те, що на день смерті батька вона була непрацездатною особою, тому на підставі ст. 535 ЦК Української РСР має право на обов’язкову частку у спадковому майні померлого, просила визнати за нею право власності на 2/9 частини спірного будинку.

ОСОБА_8 звернулася до суду з позовом про визнання за нею права власності на будинок АДРЕСА_1 Пустомитівського району Львівської області в порядку спадкування за заповітом, складеним її матір’ю ОСОБА_7 26 січня 1994 року на її ім’я. Просила визнати за нею право власності на спірний будинок.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 грудня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 9/18 часток будинку АДРЕСА_1 Пустомитівського району Львівської області та на 7/9 частки земельної частки (паю), що належала на праві власності ОСОБА_7

Визнано за ОСОБА_4 право власності на 5/18 частки будинку АДРЕСА_1 Пустомитівського району Львівської області.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на 4/18 частки зазначеного будинку.

Ухвалено, що будинок АДРЕСА_1 Пустомитівського району Львівської області підлягає знесенню після введення в експлуатацію нового будинку. У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 4 березня 2010 року рішення районного суду в частині задоволення позовів про визнання права власності на будинок АДРЕСА_1 Пустомитівського району Львівської області та знесення цього будинку скасовано. Позов ОСОБА_3 задоволено, у задоволенні позовів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовлено. Визнано за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на будинок АДРЕСА_1 Пустомитівського району Львівської області та земельну частку (пай) площею 1,99 га, що розташована на території Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області.

У поданих до Верховного Суду України касаційних скаргах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просять скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального або процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України підстави для скасування вказаного судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.