Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до малого приватного підприємства "Моноліт-М", Львівського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву", треті особи: директор малого приватного підприємства "Моноліт-М" Костів Микола Миколайович, закрите акціонерне товариство "Українсько-російська акціонерна страхова компанія "Авіоніка", про порушення умов страхування та відшкодування збитків за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 19 травня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 21 серпня 2008 року,

У липні 2006 року ОСОБА_6 звернувся до суду з указаним позовом, зазначаючи, що мале приватне підприємство "Моноліт-М" (далі – МПП "Моноліт-М"), отримавши від Львівського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" (далі – ЛРУ ДСФУ "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву") надані йому в кредит кошти з цільовим призначенням – будівництво будинку, 17 липня 2003 року уклало із закритим акціонерним товариством "Українсько-російська акціонерна страхова компанія "Авіоніка" (далі – ЗАТ "УРАСК "Авіоніка") договір страхування будівельно-монтажних робіт і здійснило страховий платіж за рахунок його кредитних коштів у розмірі 3 568 грн.

Вважаючи такі дії МПП "Моноліт-М" і ЛРУ ДСФУ "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" незаконними, позивач просив стягнути з відповідачів кошти нецільового використання в розмірі 3 568 грн., інфляційні втрати в розмірі 4 460 грн., 3% кредиту в розмірі 356 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 480 грн. і судові витрати в розмірі 91 грн.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 19 травня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 21 серпня 2008 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права й просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_6, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що під час укладення договору страхування будівельно-монтажних робіт МПП "Моноліт-М" діяло в межах своїх повноважень і сплачені ЗАТ "УРАСК "Авіоніка" кошти в розмірі 3 568 грн. використані за цільовим призначенням.

Проте з такими висновками судів повністю погодитись не можна.

Згідно з п. 1 договору страхування будівельно-монтажних робіт, укладеного 17 липня 2003 року між ЗАТ "УРАСК "Авіоніка" та МПП "Моноліт-М", страховик здійснює страховий захист майнових інтересів страхувальника, пов’язаних із виконанням ним будівельно-монтажних робіт, передбачених договором на виконання будівельно-ремонтних та оздоблювальних робіт від 15 липня 2003 року № 10. Предметом цього договору є страхування непередбачених збитків страхувальника, що виникли внаслідок пошкодження або знищення результатів будівельно-монтажних робіт.

Як убачається з договору на виконання будівельно-ремонтних та оздоблювальних робіт, укладеного 15 липня 2003 року між ОСОБА_6 і МПП "Моноліт-М", питання про страхування будівельно-монтажних робіт не обумовлені.

У п. 4.2 інвестиційної угоди про будівництво (реконструкцію) житла, укладеної 11 серпня 2003 року між ЛРУ ДСФУ "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" та МПП "Моноліт-М", останнє зобов’язалось здійснити страхування будівельно-монтажних ризиків, що можуть виникнути під час будівництва об’єкта, що є предметом цієї угоди.

Разом з тим відповідно до п. 10.5 цієї угоди зобов’язання, прийняті МПП "Моноліт-М" перед іншими особами, не поширюються на правовідносини, встановлені цією угодою.

Таким чином, в укладених між сторонами угодах питання щодо страхування майнових інтересів МПП "Моноліт-М" під час виконання будівельно-монтажних робіт за рахунок ОСОБА_6 не обумовлено, а зобов’язання, прийняті МПП "Моноліт-М" перед ЗАТ "УРАСК "Авіоніка", не поширюються на правовідносини, які виникли між сторонами.

Однак суд у порушення вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України зазначених обставин справи не врахував; не дав відповідної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам; доводів сторін у достатньому обсязі не перевірив; не з’ясував належним чином питання: які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин з урахуванням їх виникнення в 2003 році, унаслідок чого дійшов передчасного висновку про безпідставність позовних вимог.

Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, на зазначені порушення уваги не звернув.

За таких обставин визнати ухвалені судові рішення законними та обґрунтованими не можна, тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 19 травня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 21 серпня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.