ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г.,
суддів: Лихути Л.М., Охрімчук Л.І.,
Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Подільської районної у м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, комунального підприємства "Поділ-Житло", третя особа – Подільське РУ ГУ МВС України в м. Києві, про визнання права користування жилим приміщенням, зобов’язання укласти договір найму та зареєструвати у квартирі, визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання договору найму жилого приміщення та ордера недійсними, виселення та зобов’язання зареєструвати за місцем проживання,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2007 року позивач звернувся до суду з позовом до Подільської районної у м. Києві державної адміністрації, комунального підприємства "Поділ-Житло" (далі – КП "Поділ-Житло"), Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві про визнання права користування квартирою АДРЕСА_1, зобов’язання укласти договір найму та зареєструвати в спірній квартирі, посилаючись на те, що з 1990 року разом зі своєю матір‘ю був зареєстрований і проживав у цій квартирі. 25 березня 2004 року був знятий з реєстраційного обліку, проте залишився проживати у квартирі.
21 лютого 2007 року його мати подала заяву до КП "Поділ-Житло" про його реєстрацію у квартирі, 13 липня 2007 року мати померла.
Незважаючи на те, що його у квартирі не зареєстрували, ОСОБА_3 просив визнати за ним право користування квартирою АДРЕСА_1, зобов’язати КП "Поділ-Житло" укласти з ним договір найму та зареєструвати його в спірній квартирі.
У подальшому позивач уточнив свої вимоги та просив також визнати недійсними розпорядження Подільської районної у м. Києві державної адміністрації від 1 жовтня 2007 року № 1490 "Про включення житлової площі до числа службових жилих приміщень Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві" і від 16 жовтня 2007 року № 1589 "Про затвердження спільного рішення Подільського РУ ГУ МВС України у м. Києві та житлово-побутової комісії про надання службових жилих приміщень"; визнати недійсним ордер від 22 жовтня 2007 року, виданий на ОСОБА_4; визнати недійсним договір найму, укладений з ОСОБА_4, і виселити ОСОБА_4, ОСОБА_5 та неповнолітнього ОСОБА_6 з квартири.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 29 вересня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням Подільського районного суду м. Києва від 23 лютого 2009 року ухвалено у вступній та резолютивній частинах рішення Подільського районного суду м. Києва від 29 вересня 2008 року зазначити "… за позовом ОСОБА_7 до Подільської районної у м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, КП "Поділ-Житло", третя особа – Подільське РУГУ МВС України в м. Києві про визнання договору найму жилого приміщення недійсним, визнання недійсним ордеру, про визнання незаконним та скасування Розпоряджень Подільської районної у м. Києві держаної адміністрації, про визнання права користування жилим приміщенням, про зобов’язання укласти договір найму жилого приміщення, виселення та зобов’язання ВГІРФО Подільського РУГУ МВС України в м. Києві зареєструвати за місцем проживання".
У описовій частині рішення Подільського районного суду м. Києва від 29 вересня 2008 року зазначити "…позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить визнати недійсним договір найму жилого приміщення, визнати недійсним ордер, визнати незаконним та скасувати Розпорядження Подільської районної у м. Києві державної адміністрації, виселити відповідачів, визнати його право на користування квартирою АДРЕСА_1, зобов’язати ЖЕК-709 КП "Поділ-Житло" укласти договір найму жилого приміщення, зобов’язати ВГІРФО Подільського РУГУ МВС України в м. Києві зареєструвати його за адресою: АДРЕСА_1".
В іншій частині рішення вважати правильним без змін.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 28 травня 2009 року рішення Подільського районного суду м. Києва від 29 вересня 2008 року та додаткове рішення цього ж суду від 23 лютого 2009 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_7 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_7 право користування жилим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1. Визнано незаконними розпорядження Подільської районної у м. Києві державної адміністрації від 1 жовтня 2007 року № 1490 "Про включення житлової площі до числа службових жилих приміщень Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві" та від 16 жовтня 2007 року № 1589 "Про затвердження спільного рішення Подільського РУ ГУ МВС України у м. Києві та житлово-побутової комісії про надання службових жилих приміщень". Визнано недійсним ордер № 001814, виданий Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією 22 жовтня 2007 року ОСОБА_4, щодо права заселення квартири АДРЕСА_1. Виселено ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1. У іншій частині позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 просять рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального й процесуального права, і залишити в силі рішення та додаткове рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Районний суд, відмовляючи в позові, виходив із того, що ОСОБА_7 не набув права користування спірною квартирою; на момент прийняття спірних розпоряджень щодо надання квартири сім‘ї ОСОБА_4 вона була вільною.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення та задовольняючи позов, посилався на те, що ОСОБА_7 був зареєстрований і проживав у спірній квартирі. У 2004 році його знято з реєстрації. У 2007 році його мати подала заяву про його реєстрацію у квартирі, але він не був зареєстрований через наявність заборгованості з квартирної плати, а тому відповідно до ст. 64 ЖК України ОСОБА_7 набув право користування спірною квартирою.
Проте з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.
Судом установлено, що 15 квітня 1989 року ОСОБА_8 (батько позивача) на сім‘ю у складі трьох осіб (він, дружина, син) було видано ордер на спірну квартиру; з 6 лютого 1990 року ОСОБА_7 був зареєстрований у квартирі.
25 березня 2004 року ОСОБА_7 був знятий з реєстраційного обліку та вибув на проживання до квартири АДРЕСА_2, яка за ним зареєстрована на праві власності (а.с. 27, 112). З цього ж дня нарахування за комунальні послуги проводилися тільки на матір позивача – ОСОБА_9
Відповідно до ст. 107 ЖК України в разі вибуття наймача та членів його сім‘ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім‘я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім‘ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Статтею 106 ЖК України встановлено, що повнолітній член сім‘ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім‘ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача на жиле приміщення належить будь-якому членові сім‘ї наймача.
Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги про право користування квартирою, посилався на те, що 21 лютого 2007 року його мати подала заяву до КП "Поділ-Житло" про його реєстрацію у квартирі (а.с. 8 т. 1), однак ці доводи не можна взяти до уваги, оскільки в реєстрації було відмовлено, із заявою про оскарження відмови в реєстрації до будь-яких органів він не звертався, відомостей про те, що після смерті наймача квартири – батька позивача – наймачем стала мати позивача або він, у матеріалах справи немає.
Згідно з довідкою Київського МБТІ від 1 лютого 2008 року мати позивача мала на праві власності квартиру АДРЕСА_3, а позивач має на праві власності квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 112 т. 1).
Згідно з актами ЖЕК-709 від 22 травня 2007 року, від 2 серпня 2007 року, від 30 жовтня 2007 року, від 2 листопада 2007 року квартира АДРЕСА_1 не приватизована, була опломбована, в ній ніхто не зареєстрований, ніхто не проживає (а.с. 191-194 т. 1).
Відповідно до ст. 118 ЖК України службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв’язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
Розпорядженням Подільської районної у м. Києві державної адміністрації від 1 жовтня 2007 року № 1490 АДРЕСА_1 включено до числа службових жилих приміщень Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві (а.с. 36 т. 1).
Відповідно до протоколу засідання житлово-побутової комісії Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 5 жовтня 2007 року № 18 вирішено надати вказану квартиру ОСОБА_4 (а.с. 39 т. 1).
Спільним рішенням керівника Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві та житлово-побутової комісії Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 5 жовтня 2007 року № 18 надано службове жиле приміщення – квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_4 на сім‘ю в складі трьох осіб (він, дружина, син) (а.с. 37 т. 1).
Розпорядженням Подільської районної у м. Києві державної адміністрації від 16 жовтня 2007 року № 1589 затверджено спільне рішення керівника Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві та житлово-побутової комісії Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 5 жовтня 2007 року № 18 про надання ОСОБА_4 на сім‘ю в складі трьох осіб на час виконання службових обов’язків квартири АДРЕСА_1 (а.с. 30 т. 1).
Відповідно до ст. 122 ЖК України на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення.
22 жовтня 2007 року ОСОБА_4 на підставі розпоряджень отримав ордер № 001814 на право зайняття спірної квартири, вселився до квартири, уклав договір найму та сплачує за надані послуги.
Районний суд, розглядаючи позов у цій частині, дійшов правильного висновку те, що ОСОБА_4 видано ордер з дотриманням вимог чинного законодавства, підстав для задоволення заявлених вимог немає.
Оскільки районний суд повно та всебічно розглянув справу, оцінив докази в їх сукупності, а апеляційний суд помилково скасував законне й обґрунтоване рішення, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішень суду першої інстанції.
Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 задовольнити.
Рішення апеляційного суду м. Києва від 28 травня 2009 року скасувати.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 29 вересня 2008 року та додаткове рішення Подільського районного суду м. Києва від 23 лютого 2009 року залишити в силі .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А. Г. Ярема Судді: Л.М. Лихута Є.Ф. Левченко Л.І. Охрімчук Ю.Л. Сенін