розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Житомирської міської ради про захист прав споживача за касаційною скаргою виконавчого комітету Житомирської міської ради на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 3 березня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 26 квітня 2010 року,

У січні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. Оскільки до квартири подається тепло неналежної якості, а оплата є значною, вона вирішила встановити у квартирі автономне опалення. Однак виконавчий комітет Житомирської міської ради відмовив їй у наданні дозволу на встановлення автономного опалення. Вважаючи відмову неправомірною, ОСОБА_4 просила суд зобов’язати виконавчий комітет Житомирської міської ради дозволити їй відключити власну квартиру від мережі центрального опалення та гарячого водопостачання й обладнати у квартирі автономне опалення та гаряче водопостачання.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 3 березня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 26 квітня 2010 року, позов задоволено.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі виконавчий комітет Житомирської міської ради просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1.

Задовольняючи позов ОСОБА_3 суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, посилаючись на п. 24 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (630-2005-п) (далі – Правила), виходив із того, що позивачка має право відмовитися від отримання послуг із централізованого опалення, а тому відмова відповідача в наданні дозволу на відключення її квартири від централізованого опалення та гарячого водопостачання й обладнання у квартирі автономного опалення та гарячого водопостачання є неправомірною.

Однак з висновком судів попередніх інстанцій не можна погодитись із таких підстав.

Згідно зі ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" споживач теплової енергії має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачання, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.

Пунктом 24 Правил (630-2005-п) передбачено, що споживачі можуть відмовитися від послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Однак п. 26 Правил (630-2005-п) встановлено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" (2633-15) схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Крім того, наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (z1478-05) (зі змінами та доповненнями) затверджено порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води в разі відмови споживачів від централізованого теплопостачання, а не окремих квартир у багатоквартирних будинках.

У порушенням вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України суди не з’ясували, чи дотримані вказані вимоги нормативних актів та чи можливе відключення від централізованого опалення лише квартири позивачки, яка розташована в багатоквартирному будинку.

Одночасно слід врахувати, що наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 6 листопада 2007 року № 169 (z1320-07) внесено зміни до наказу від 22 листопада 2005 року № 4 "Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання" (z1478-05) , який передбачає можливість відключення від централізованого опалення та гарячого водопостачання жилого будинку в цілому, а не окремої квартири в будинку (п. 2 Порядку).

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України належним чином, доводів апеляційної скарги не перевірив, у зв’язку із чим судові рішення на підставі ч. 2 ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу виконавчого комітету Житомирської міської ради задовольнити частково.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 3 березня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 26 квітня 2010 року скасувати, передати справу на новий розгляд до Корольовського районного суду м. Житомира.