Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного

Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа Спеціалізований санаторій імені А.П. Чехова, про вселення та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням і за позовом Спеціалізованого санаторію імені А.П. Чехова до ОСОБА_7, виконавчого комітету Ялтинської міської ради, Комунального підприємства "Ялтинське бюро технічної інвентаризації", третя особа ОСОБА_6, про скасування рішення виконавчого комітету, усунення перешкод у користуванні державною власністю, приведення приміщення у відповідність з технічним паспортом, визнання свідоцтва про право власності недійсним і знесення прибудови, за касаційною скаргою Спеціалізованого санаторію імені А.П. Чехова на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 7 липня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 2008 року,

У листопаді 2006 року ОСОБА_6 звернулася до суду з названим позовом.

Зазначала, що в 1979 році, у зв’язку з перебуванням у трудових відносинах із Спеціалізованим санаторієм імені А.П. Чехова (далі – Санаторій) їй було надано кімнату № НОМЕР_2 у гуртожитку АДРЕСА_1, де вона проживала до квітня 2004 року. У цьому ж будинку в квартирі № НОМЕР_1 мешкає ОСОБА_7, яка під приводом ремонту житла зняла дах будинку, зробила переобладнання та поставила перегородки, що унеможливило користування загальним коридором.

Оскільки після ремонту ОСОБА_7 відмовилася передати їй ключі від вхідних дверей у будинок, чим перешкоджає в доступі до її кімнати, ОСОБА_6 просила суд вселити її в кімнату № НОМЕР_2 під літ. 6-1 площею 8,2 кв. м у будинку АДРЕСА_1 і зобов’язати відповідачок не чинити їй перешкод у користуванні цією кімнатою шляхом демонтажу самовільно встановленої перегородки в коридорі загального користування під літ. 6-2 у цьому будинку.

ОСОБА_7 позов не визнала та в лютому 2007 року пред’явила зустрічний позов про надання житлового приміщення.

Зазначала, що проживає в приватизованій квартирі № НОМЕР_1 АДРЕСА_1. Будинок, в якому знаходиться її квартира, перебуває на балансі Санаторію. У квартирі № НОМЕР_2, що складається з однієї кімнати площею 8,2 кв. м і коридору – 2,2 кв. м, ніхто не проживає, і вона знаходиться в запущеному стані.

Оскільки Санаторієм їй відмовлено в наданні квартири № НОМЕР_2 у порядку, передбаченому ст. 54 ЖК України, ОСОБА_7 просила суд зобов’язати Санаторій передати їй цю квартиру в користування.

У березні 2007 року Санаторій звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про скасування рішення виконавчого комітету, усунення перешкод у користуванні державною власністю, приведення приміщення у відповідність з технічним паспортом, визнання свідоцтва про право власності недійсним і знесення прибудови.

Позивач зазначав, що будинок під літ. "К" АДРЕСА_1 знаходиться в нього на балансі й набув статусу житлового в 2000 році. На другому поверсі цього будинку розташована квартира № НОМЕР_2 площею 10,НОМЕР_2 кв. м, що була виділена в 1979 році ОСОБА_6 Квартиру № НОМЕР_1 за цією адресою займає ОСОБА_7, яка на підставі дозволу, наданого попереднім керівником санаторію, здійснила перепланування своєї квартири, внаслідок чого ОСОБА_6 не може потрапити до квартири № НОМЕР_2. У подальшому ОСОБА_7 шляхом підробленого клопотання від імені санаторію щодо реєстрації самовільно побудованої прибудови та внутрішніх перепланувань приміщень квартири № НОМЕР_1 у цьому будинку здійснила державну реєстрацію реконструйованої квартири.

Посилаючись на зазначене, Санаторій просив суд скасувати рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим від 23 січня 2006 року про передачу в приватну власність ОСОБА_7 квартири № НОМЕР_1 АДРЕСА_1; зобов’язати ОСОБА_7 забезпечити ОСОБА_6 вільний доступ до квартири № НОМЕР_2 у вказаному будинку, привести приміщення в цьому будинку у відповідність до технічного паспорту органу технічної інвентаризації станом на 31 серпня 2005 року, знести самовільно зведену прибудову розміром 2х8 м і літню кухню – душову, що була зведена напроти указаної прибудови.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Так, рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від НОМЕР_1 квітня 2007 року в частині відмови ОСОБА_7 у зустрічному позові ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 6 листопада 2007 року залишено без змін і вступило в законну силу.

У квітні 2008 року Санаторієм подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив суд скасувати рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим від 23 січня 2006 року про передачу в приватну власність ОСОБА_7 квартири № НОМЕР_1 АДРЕСА_1; визнати недійсним свідоцтво про право власності на цю квартиру, видане 6 лютого 2007 року на ім’я ОСОБА_7; зобов’язати ОСОБА_7 і ОСОБА_10 привести приміщення в цьому будинку у відповідність з технічним паспортом органу технічної інвентаризації станом на 6 листопада 1998 року; знести самочинно зведену на належній йому земельній ділянці прибудову площею 20 кв. м.

Останнім рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 7 липня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 2008 року, позов ОСОБА_6 задоволено: вселено її в квартиру № НОМЕР_2 площею 8 кв. м у будинку АДРЕСА_1; усунуто їй перешкоди у користуванні цим житловим приміщенням і зобов’язано ОСОБА_7 й ОСОБА_8 демонтувати металеву перегородку в коридорі II загального користування площею 2,2 кв. м квартири № НОМЕР_1 у цьому будинку, а в позові Санаторія відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги Санаторі й посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв’язку з чим ставить питання про скасування судових рішень в частині вирішення його позову та передачу справи в цій частині на новий розгляд до місцевого суду.

Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в позові Санаторію, місцевий суд, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що факт підроблення клопотання адміністрації Санаторію про реєстрацію переобладнання квартири № НОМЕР_1, в якій розміщена спірна прибудова, позивачем не доведено, виконавчий комітет Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим при ухваленні спірного рішення діяв в межах своїх повноважень, а ОСОБА_7 правовстановлюючі документи на квартиру № НОМЕР_1 оформила належним чином.

Відповідно до ст.ст. 335, 337 ЦПК України, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Вирішуючи справу, суди виходили з того, що квартиру № НОМЕР_1 АДРЕСА_1 загальною площею 30 кв. м ОСОБА_7 було передано у власність у порядку приватизації та видано свідоцтво про право власності від 11 червня 2001 року. .

Згідно із протоколом спільного засідання профспілкового комітету й адміністрації Санаторію від 25 грудня 2003 року ОСОБА_7 як такій, що потребувала покращення житлових умов, надана для відновлення за її кошти аварійна кімната № 7, розташована в будинку АДРЕСА_1.

Після виконання перепланування приміщень квартири головний лікар Санаторію 15 червня 2005 року направив клопотання до виконавчого комітету Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим про реєстрацію реконструйованих приміщень, в тому числі здійсненої прибудови.

Рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим № 64 від 23 січня 2006 року ОСОБА_7 дозволена реєстрація збільшених і переобладнаних приміщень квартири № НОМЕР_1 у будинку під літ. "К" АДРЕСА_1, а 6 лютого 2007 року ОСОБА_7 видано свідоцтво про право власності на квартиру № НОМЕР_1, збільшену в площі до 60 кв. м.

Встановивши такі обставини, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_7 оформила право власності на реконструйовану квартиру з дотриманням установленого законом порядку.

Встановивши ці факти і визначивши правовідносини, зумовлені встановленими фактами, суди, вирішуючи позов Санаторію, правильно застосували правові норми та ухвалили в цій частині правильне по суті рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не вбачає.

В решті судові рішення сторонами не оскаржені.

Керуючись ст.ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Спеціалізованого санаторію імені А.П. Чехова відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 7 липня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 2008 року в частині вирішення позову Спеціалізованого санаторію імені А.П. Чехова до ОСОБА_7, виконавчого комітету Ялтинської міської ради, Комунального підприємства "Ялтинське бюро технічної інвентаризації", третя особа ОСОБА_6, про скасування рішення виконавчого комітету, усунення перешкод у користуванні державною власністю, приведення приміщення у відповідність з технічним паспортом, визнання свідоцтва про право власності недійсним і знесення прибудови залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.