розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві, відділення Державного казначейства у Дніпровському районі м. Києва про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою Головного управління Державного казначейства України в м. Києві на ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2009 року,

У квітні 2008 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві, відділення Державного казначейства у Дніпровському районі м. Києва про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві, зазначаючи, що на підставі рішень Гайворонського районного суду від 3 квітня 2003 року та від 2 жовтня 2003 року було видано два виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_5 на її користь 1 524 грн. 40 коп. та 856 грн.

Зазначені виконавчі листи були надіслані для виконання до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві, однак належним чином не виконувалися, внаслідок чого погіршився її стан здоров’я, чим їй спричинено моральну шкоду.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_4 просила стягнути на її користь 10 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок бездіяльності відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві та зобов’язати відділення Державного казначейства у Дніпровському районі м. Києва відшкодувати моральну шкоду за рахунок коштів державного бюджету.

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 27 липня 2009 року в задоволені позову про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2009 року зазначену судову ухвалу в частині вимоги про відшкодування моральної шкоди скасовано, та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з відділення Державного казначейства у Дніпровському районі м. Києва на користь ОСОБА_3 1 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Головне управління Державного казначейства України в м. Києві звернулося до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2009 року, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, і ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 56 Конституції України матеріальна і моральна шкода, завдана незаконними діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується за рахунок держави.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про державну виконавчу службу" та ч. 2 ст. 86 Закону України "Про виконавче провадження" шкода, заподіяна державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.

Частиною 1 ст. 1174 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

У п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" (v0014700-03) роз’яснено, що при розгляді позовів фізичних та юридичних осіб про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної діями (бездіяльністю) державного виконавця, суди повинні виходити з положень ст. 11 Закону України "Про державну виконавчу службу", ст. 86 Закону України "Про виконавче провадження" і враховувати, що в таких справах відповідачами можуть бути відповідні відділи державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державного казначейства України.

Апеляційний суд на вимоги закону та роз’яснення, дані у вказаній постанові Пленуму Верховного Суду України уваги не звернув і дійшов помилкового висновку про стягнення моральної шкоди з відділення Державного казначейства у Дніпровському районі м. Києва.

Крім того, справу розглянуто за участю відділення Державного казначейства у Дніпровському районі м. Києва, яке не є юридичною особою, а тому скасуванню підлягає й ухвала суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Головного управління Державного казначейства України в м. Києві задовольнити частково.

Ухвалу Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 27 липня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.