Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ОСОБА_8, фізичної особи-підприємця ОСОБА_9, виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради, комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство", комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об’єднання" про відшкодування майнової та моральної шкоди, за касаційною скаргою Южноукраїнської міської ради на рішення Южноукраїнського міського суду від 30 листопада 2009 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 18 березня 2010 року,

У серпні 2008 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися до суду з позовами, які судом об’єднано в одне провадження, до ОСОБА_8, фізичної особи-підприємця ОСОБА_9, Южноукраїнської міської ради, комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство", комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об’єднання" про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям їх квартир. Позивач ОСОБА_6 просила стягнути на її користь 12 000 грн. майнової та 945 грн. на відшкодування моральної шкоди, а ОСОБА_7 – 5 122 грн. майнової та також 945 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Южноукраїнського міського суду від 30 листопада 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_9, виконкому Южноукраїнської міської ради, комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" та комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об’єднання" на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по 5 122 грн. майнової та по 945 грн. на відшкодування моральної шкоди. У позові до ОСОБА_10 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 18 березня 2010 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасовано та ухвалено нове, яким стягнуто з Южноукраїнської міської ради на користь ОСОБА_6 5 122 грн. майнової та 945 грн. на відшкодування моральної шкоди, а на користь ОСОБА_7 5 072 грн. майнової шкоди та також 945 грн. на відшкодування моральної шкоди. В позові до інших відповідачів відмовлено.

У касаційній скарзі Южноукраїнська міська рада, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Ухвалюючи рішення про покладання відповідальності за заподіяння позивачам майнової та моральної шкоди у рівних частках на Южноукраїнську міську раду, фізичну особу-підприємця ОСОБА_9, комунальне підприємство "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" і комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне об’єднання", суд першої інстанції виходив із того, що вони не забезпечили безпечної експлуатації сантехнічного устаткування у квартирі ОСОБА_8

Скасовуючи це рішення та покладаючи обов’язок відшкодування шкоди на Южноукраїнську міську раду апеляційний суд вказав, що причиною залиття квартир позивачів була неналежна якість вентилів, використаних підприємцем ОСОБА_9 при встановленні лічильників в квартирі ОСОБА_8, та неналежна якість виконаних ним робіт по встановленню сантехнічної арматури. Оскільки ж підприємець ОСОБА_9 виконував ці роботи на підставі укладеного з Южноукраїнською міською радою договору, то відповідно до ч. 2 ст. 1172 ЦК України відповідати за шкоду повинен замовник - Южноукраїнська міська рада.

Однак з таким висновком погодитися не можна.

Відповідно до ч. 2 ст. 1172 ЦК України замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

За змістом цієї норми закону замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника і під його контролем за відповідністю виконаних робіт передбаченим нормам і правилам. Чинність ч. 2 ст. 1172 ЦК України не поширюється на випадки, коли шкоду третій особі завдано фізичною особою-підприємцем, завданою при виконанні на підставі договору підряду робіт, якщо цей договір не передбачає контролю замовника за відповідністю цих робіт існуючим нормам і правилам.

Судом установлено, що у жовтні 2003 року в межах соціальної програми органу самоврядування в квартирі ОСОБА_8 було встановлено прилад обліку гарячої води – лічильник, до складу якого входила і відсічна арматура (вентиль). Замовником цих робіт була Южноукраїнська міська рада, а виконавцем на підставі укладеного з міською радою договору – фізична особа-підприємець ОСОБА_9

Також судом установлено, що причиною залиття водою квартир позивачів став зрив відсічного вентиля труби гарячого водопостачання в квартирі ОСОБА_8 Зрив арматури стався внаслідок неякісної роботи по її встановленню, а саме недотримання технічних норм щодо кількості різьби на трубі, на яку накручено відсічний вентиль, а також неналежна якість самої відсічної арматури (вентиля), використаної при встановленні лічильників.

Суд на зазначені положення закону та обставини справи уваги не звернув та не з’ясував чи передбачав укладений підприємцем ОСОБА_9 як виконавцем робіт договір з міською радою як замовником цих робіт контроль міської ради за відповідністю виконаних робіт по встановленню лічильників існуючим нормам і правилам, так само як і не з’ясував як саме цим договором передбачена відповідальність сторін.

Разом з тим з’ясування цих обставин та належна їх оцінка має значення для правильного вирішення спору.

Крім того, покладаючи відповідальність за заподіяння позивачам шкоди на Южноукраїнську міську раду апеляційним судом не було взято до уваги, що позивачами пред’явлено позов до виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради, а сама Южноукраїнська міська рада до участі у справі судом першої інстанції не залучалася.

Таким чином, апеляційним судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування рішення апеляційного суду та передачі справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 338, п. 2 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

Касаційну скаргу Южноукраїнської міської ради задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 18 березня 2010 року скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.