Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом державного підприємства "Морський торговельний порт "Усть-Дунайськ" до відділу державної виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції Одеської області, товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет", треті особи: ОСОБА_6, Дунайська транспортна прокуратура, про визнання аукціону недійсним, за зустрічним позовом ОСОБА_6 до державного підприємства "Морський торговельний порт "Усть-Дунайськ", треті особи: відділ державної виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції Одеської області, товариство з обмеженою відповідальністю "Маркет", Одеська філія товариства з обмеженою відповідальністю "Мультисервіс", про визнання аукціону законним, визнання права власності за касаційною скаргою державного підприємства "Морський торговельний порт "Усть-Дунайськ" на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 14 листопада 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 2 липня 2008 року,

У жовтні 2007 року державне підприємство "Морський торговельний порт "Усть-Дунайськ" (далі – ДП "Морський торговельний порт "Усть-Дунайськ") звернулось до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції Одеської області, товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет" про визнання недійсним аукціону, що відбувся 4 жовтня 2007 року, з продажу бочкових зупинок № № 1, 2, 3, які знаходились на балансі ДП "Морський торговельний порт "Усть-Дунайськ". Свої позовні вимоги обґрунтовувало тим, що ДП "Морський торговельний порт "Усть-Дунайськ" є підприємством державного сектора економіки, а вказані бочкові зупинки забезпечували ведення виробничої діяльності порту. Вважає, що відповідачами порушено вимоги Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) , згідно з якими не підлягають приватизації об'єкти, що мають загальнодержавне значення та забезпечують життєдіяльність держави.

У листопаді 2007 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зустрічним позовом до ДП "Морський торговельний порт "Усть – Дунайськ" про визнання аукціону законним та визнання права власності. Вказував, що на законних підставах придбав бочкові зупинки № № 1, 2, 3, оплатив їх вартість у строк, передбачений Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 42/5 від 15 липня 1999 (z0480-99) року.

Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 14 листопада 2007 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 2 липня 2008 року, в задоволенні позову ДП "Морський торговельний порт "Усть-Дунайськ" відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_6 задоволено. Визнано законним аукціон із реалізації бочкових зупинок № 1, № 2 та № 3, проведений 4 жовтня 2007 року Одеською філією ТОВ "Мультисервіс". Визнано за ОСОБА_6 право власності на вказані бочкові зупинки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

У касаційній скарзі ДП "Морський торговельний порт "Усть-Дунайськ" просить скасувати ухвалені у справі рішення та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ДП "Морський торговельний порт "Усть-Дунайськ" та задоволення позову ОСОБА_6, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що станом на 4 жовтня 2007 року відділом державної виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції Одеської області було відкрито зведене виконавче провадження щодо стягнення з ДП "Морський торговельний порт "Усть-Дунайськ" грошових коштів на загальну суму 19 004 458 грн. 42 коп., у тому числі заборгованості із заробітної плати в розмірі 89 874 грн. 54 коп. Бочкові зупинки № № 1, 2, 3, які належали ДП "Морський торговельний порт "Усть-Дунайськ" та перебували на балансі підприємства, були придбані 4 жовтня 2007 року на аукціоні ОСОБА_6

Суд дійшов висновку, що дії відділу державної виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції Одеської області щодо реалізації майна позивача на аукціоні відповідають вимогам ст. 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", а вимоги ОСОБА_6 про визнання аукціону законним та визнання права власності підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" встановлено мораторій на звернення стягнення на майно державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1734 (1734-2004-п) ДП "Морський торговельний порт "Усть-Дунайськ" включено до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки України.

Відповідно до ст. 44 Закону України "Про виконавче провадження" у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов’язані з трудовими правовідносинами.

У п. 4.19 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 (z0865-99) , передбачено, що вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог стягувачів попередньої черги. У разі недостатності стягненої суми для повного задоволення усіх вимог однієї черги ці вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачеві суми. Після виконання окремого виконавчого документа виконавче провадження за цим виконавчим документом виводиться із зведеного виконавчого провадження постановою державного виконавця і виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження.

Судом у порушення вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України не з’ясовано, чи була сплачена заборгованість ДП "Морський торговельний порт "Усть-Дунайськ" із заробітної плати у розмірі 89 874 грн. 54 коп. на момент проведення аукціону, а також чи були спрямовані на погашення вказаної заборгованості кошти, які надійшли від реалізації бочкових зупинок.

Тому висновок суду про відповідність дій державної виконавчої служби вимогам ст. 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" є передчасним.

Ухвалюючи рішення про визнання права власності ОСОБА_6 на бочкові зупинки, суд не врахував, що відповідно до пп. 4, 7 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року № 42/5 (z0480-99) , право власності на майно переходить до переможця аукціону після повного розрахунку за придбане майно; на підставі протоколу державний виконавець складає акт про проведений аукціон і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби; копії затвердженого акта видаються переможцю та організатору аукціону, а право власності на майно переходить до переможця аукціону після повного розрахунку за придбане майно.

Однак судом у порушення вимог ст. 213, 214 ЦПК України не встановлено, чи розрахувався ОСОБА_6 за бочкові зупинки, придбані ним на аукціоні, чи отримав він акт про проведений аукціон. Крім того, суди не встановили підстави звернення його до суду із зазначеним позовом.

Погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, апеляційний суд у порушення норм ст. ст. 303, 304 ЦПК України залишив поза увагою допущені місцевим судом порушення норм матеріального та процесуального права, тому судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу державного підприємства "Морський торговельний порт "Усть-Дунайськ" задовольнити частково.

Рішення Кілійського районного суду Одеської області від 14 листопада 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 2 липня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.