Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Костенка А.В., Перепічая В.С.,

Мазурка В.А., Пшонки М.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до відділу реєстрації актів цивільного стану в м. Лубнах (далі – Лубенський відділу РАЦС), Лубенського міськрайонного управління юстиції в Полтавській області, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України, Державного казначейства України, Головного управління юстиції в Полтавській області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційними скаргами Головного управління юстиції в Полтавській області, Міністерства фінансів України на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23 жовтня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 22 грудня 2009 року,

У січні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона з ОСОБА_7 мають дочку, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. 16 листопада 1998 року працівниками Лубенського відділу РАЦС її чоловіку видано ламіноване свідоцтво про народження НОМЕР_1. Під час виїзду за кордон до Росії в пункті пропуску "Валуйки-залізничний" Російської Федерації російськими прикордонниками було помічено невідповідність у документі, що посвідчує особу її дочки, а саме відсутність печатки органу, що видав свідоцтво про народження, унаслідок чого складено акт про недійсність цього документа, зняття позивачки з дитиною з поїзда, повернення в Україну до пункту прикордонного контролю у м. Купянську Харківської області. У зв’язку з вимушеною здачею квитків сполученням Харків-Челябінськ, оформленням нового свідоцтва про народження, купівлею нових квитків за підвищеними цінами позивачка понесла збитки на загальну суму 3 075 грн. 29 коп. та моральну шкоду, яку вона оцінює в 10тис.грн. Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_3 просила задовольнити позов.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23 жовтня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 22 грудня 2009 року, позов задоволено частково. Стягнуто з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на утримання Міністерства юстиції України, на користь ОСОБА_3 2 тис. грн. матеріальної шкоди, 2 тис грн. моральної шкоди та витрати, усього 5 600 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційних скаргах Головне управління юстиції в Полтавській області, Міністерство фінансів України порушують питання про скасування судових рішень, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційні скарги підлягають відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом установлено, що в результаті неправильного оформлення свідоцтва про народження неповнолітньої доньки позивачки, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, виданого працівниками Лубенського відділу РАЦС батькові дитини - ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 під час поїздки до Російської Федерації в пункті пропуску "Валуйки-залізничний" знято з поїзда російськими прикордонниками та повернуто до України у зв’язку з виявленням невідповідностей у документі, що посвідчує особу доньки, а саме відсутності печатки органу, що видав свідоцтво про народження дитини. ОСОБА_3 була змушена здати придбані квитки та повернутися до м. Лубен, де отримала нове свідоцтво й придбала нові квитки на поїзди сполученнями Харків-Челябінськ і Челябінськ – Когалим, що призвело до значних матеріальних витрат, психічних страждань, порушення нормального ритму життя.

Ухвалюючи рішення, суд, з’ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов обґрунтованого висновку про те, що причиною цієї події стали порушення працівниками відділу РАЦС м. Лубни своїх обов’язків під час оформлення та видачі свідоцтва про народження дитини, що в сукупності з діями самої позивачки, яка неуважно поставилася до оформлення документів, призвело до завдання шкоди.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової особи або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Виходячи з викладеного, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що відповідати за дії державних службовців повинна держава Україна, тому наведені в скаргах доводи є необґрунтованими й правильність висновків судів не спростовують.

Ухвалені у справі рішення є законними й обґрунтованими, тому колегія суддів вважає, що підстави для задоволення касаційних скарг відсутні.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги Головного управління юстиції в Полтавській області, Міністерства фінансів України відхилити.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23 жовтня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 22 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.