Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Сеніна Ю.Л.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Левченка Є.Ф.,

Лихути Л.М., Романюка Я.М.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Броварської районної державної адміністрації Київської області, колективного сільськогосподарського підприємства "Жердівське" про встановлення членства в підприємстві та визнання права на земельну частку (пай),

У січні 2007 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Броварської районної державної адміністрації Київської області про визнання права на земельну частку (пай), у лютому 2007 року доповнила позовні вимоги та одночасно просила встановити її членство у КСП "Жердівське" на час складання у листопаді 1998 року списків осіб, які мають право на отримання сертифікатів на земельну частку (пай).

Позивачка посилалась на те, що з 1981 року працювала в радгоспі "Жердівський" дояркою, а у 1993 році була звільнена на пенсію. 9 листопада 1998 року на зборах уповноважених членів КСП "Жердівський", створеного в процесі реорганізації радгоспу "Жердівський", були складені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай) під час розпаювання земель, проте її помилково не включили до списку осіб, які є членами реорганізованого КСП "Жердівський" та мають право на земельну частку (пай). У 2006 році вона отримала поштою трудову книжку та свідоцтво про право на майновий пай реорганізованого КСП і тоді ж дізналась, що не була включена до списку осіб, які мають право земельну частку (пай). Оскільки на час складання списків вона була пенсіонером і членом КСП, але не включення її до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), сталось внаслідок помилки, просила встановити факт її членства у КСП "Жердівський" на час складання списків осіб, які мають право на земельну частку (пай) та визнати за нею право на земельну частку (пай) в розмірі 2, 84 га за рахунок земель резервного фонду в межах Жердівської сільської ради за межами населеного пункту.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2007 року позов задоволено. Встановлено, що ОСОБА_3 була членом КСП "Жердівське" на момент роздержавлення і передачі земель у колективну власність і мала право на земельну частку (пай) в розмірі 2, 84 га.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 3 квітня 2009 року за апеляційною скаргою Броварського міжрайонного прокурора рішення Броварського міськрайонного суду від 23 травня 2007 року скасовано, а провадження по справі закрито.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 як спадкоємець ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу апеляційного суду й залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Постановляючи ухвалу та закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив із того, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачка ОСОБА_3 померла і спірні правовідносини не допускають правонаступництво.

Проте такий висновок апеляційного суду є безпідставним з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 1216 ЦК України спадкування - є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Із змісту позовної заяви ОСОБА_3 вбачається, що вона просила визнати за нею право на земельну частку (пай) як особи, яка на час складання списків була пенсіонером і членом КСП, а тому не включення її до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), було помилковим. Спір, що виник, є спором про право особи на земельну частку (пай), а тому правовідносини, що виникли, допускають правонаступництво.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 205 ЦПК України встановлено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Відповідно до ч. 2 ст. 310 ЦПК України, якщо судом першої інстанції ухвалене законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи – сторони у справі після ухвалення рішення, що не допускає правонаступництва, не може бути підставою для скасування рішення в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду на підставах, визначених ст.ст. 205, 207 ЦПК України.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд наведених вимог закону не врахував, обмежився лише посиланням на те, що правовідносини, що виникли у справі, не допускають правонаступництва, проте питання чи є ухвалене рішення законним і обґрунтованим не вирішував.

Керуючись статтями 336, 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Київської області від 3 квітня 2009 року скасувати. Справу передати до апеляційного суду на новий розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.