розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики,

У лютому 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Позивач зазначав, що згідно з контрактом від 19 жовтня 2007 року працював на посаді директора державного підприємства "Кіровоградський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації". Наказом від 26 січня 2009 року №41 контракт із ним розірвано достроково та його звільнено з посади відповідно до п. 8 ст. 36 КЗпП України. Вважаючи своє звільнення незаконним, просив скасувати наказ про звільнення, поновити його на посаді директора державного підприємства "Кіровоградський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації" з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 червня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2009 року, позов задоволено. Скасовано наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26 січня 2009 року №41. Поновлено ОСОБА_3 на посаді директора державного підприємства "Кіровоградський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації". Стягнуто з Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 25 932 грн. 76 коп. та 1 грн. на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики просить скасувати судові рішення та передати справу на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 338 ЦПК України судове рішення підлягає обов’язковому скасуванню з передачею на новий судовий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участі у справі.

Вирішуючи спір, суд розглянув справу за позовом ОСОБА_3 до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди й ухвалив рішення, яким позов задовольнив, скасувавши наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26 січня 2009 року №41, поновивши ОСОБА_3 на посаді директора державного підприємства "Кіровоградський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації" і стягнувши з Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики на корись ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 25 932 грн. 76 коп. та 1 грн. на відшкодування моральної шкоди.

При цьому суд не взяв до уваги, що позивач перебував у трудових відносинах із державним підприємством "Кіровоградський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації" де йому нараховувалась і виплачувалась заробітна плата, і саме з цього підприємства міг стягуватись заробіток за час вимушеного прогулу, а не з Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, як це визначив суд.

Проте суд не вирішив питання про залучення до участі у справі належного відповідача, на права й обов'язки якого впливає судове рішення, і помилково поклав обов’язок поновити на роботі ОСОБА_3 й стягнути присуджені суми на Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Суд апеляційної інстанції на таке порушення норм процесуального права уваги не звернув, доводів апеляційної скарги Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики належним чином не перевірив.

Ураховуючи викладене, рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 червня 2009 року та ухвала апеляційного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2009 року підлягають обов’язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.