Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: ОСОБА_9, ОСОБА_10, про визнання договору купівлі – продажу недійсним, за зустрічним позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про визнання добросовісним набувачем, визнання договору купівлі – продажу недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_8 на рішення апеляційного суду Луганської області від 21 січня 2010 року,

У травні 2009 року ОСОБА_6 звернувся із позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання недійсним договору купівлі – продажу нерухомого майна – підвал під літ. "Пд1", загальною площею 326,80 кв.м, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Сєрова, 37, укладеного 4 червня 2008 року між ОСОБА_7, яка діяла від імені АТЗТ "Верхнянська автобаза", та ОСОБА_8 Свої вимоги обґрунтовував тим, що 25 січня 2007 року він придбав з публічних торгів складське приміщення, до складу якого входить підвал під літ. "Пд1", яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Сєрова, 37. Укладаючи 4 червня 2008 року договір купівлі – продажу, предметом якого є спірний підвал, ОСОБА_7 знала про те, що спірний підвал вже продано, а тому цей договір є недійсним як такий, що укладено під впливом обману. Ураховуючи викладене, ОСОБА_6 просив задовольнити його позовні вимоги.

ОСОБА_8 звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_6 про визнання добросовісним набувачем асфальтобетонного замощення, загальною площею 600 кв.м., підвалу під літ. "Пд 1", загальною площею 326,8 кв.м., оскільки вона законно набула права власності на спірне майно, а ОСОБА_6 не є власником майна, оскільки його договір купівлі – продажу не посвідчений нотаріально, а також ОСОБА_8 просила визнати недійсним договір купівлі – продажу, укладений 10 січня 2008 року між АТЗТ "Верхнянська автобаза" в особі ліквідатора ОСОБА_11 та ОСОБА_6

Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 2 жовтня 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_8 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 21 січня 2010 року рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 2 жовтня 2009 року скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено. Визнано недійсним договір купівлі – продажу підвалу під літ. "Пд. 1", загальною площею 326, 8 кв.м., що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Сєрова, 37, укладений 4 серпня 2008 року між ліквідатором АТЗТ "Верхнянська автобаза" ОСОБА_7 та ОСОБА_8 У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_8 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_6 і визнаючи недійсним договір купівлі – продажу нерухомого майна – підвалу під літ. "Пд1", загальною площею 326,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Серова, 37, укладеного 4 серпня 2008 року між ліквідатором АТЗТ "Верхнянська автобаза" ОСОБА_7 та ОСОБА_8, і відмовляючи у задоволені зустрічного позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 правомірно набув право власності на спірне майно, а ОСОБА_7, діючи від імені та в інтересах АТЗТ "Верхнянська автобаза", та укладаючи з ОСОБА_8 договір купівлі – продажу, замовчувала факт продажу підвалу під літ. "Пд1" іншій особі, чим ввела ОСОБА_12 в оману щодо власника майна. Оскільки позовні вимоги ОСОБА_6 підлягають задоволенню, то підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.

Однак, з такими висновками суду погодитися не можна.

Відповідно до статті 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.

Правочини вчинені під впливом обману визнаються недійсними за умови підтвердження допущених порушень вимог закону.

Тобто одна із сторін правочину або інша заінтересована особа повинні довести навмисне цілеспрямоване введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину.

Отже, ухвалюючи рішення про визнання недійсним договору купівлі – продажу нерухомого майна – підвалу під літ. "Пд1", загальною площею 326,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Серова, 37, укладеного 4 серпня 2008 року між ліквідатором АТЗТ "Верхнянська автобаза" ОСОБА_7 та ОСОБА_8, як такого, що укладений під впливом обману, судом апеляційної інстанції не враховано, що ОСОБА_6 не доведено навмисного цілеспрямованого введення ОСОБА_7, яка діяла від імені та в інтересах АТЗТ "Верхнянська автобаза", в оману ОСОБА_8

Крім того, відповідно до статей 655, 657 ЦК України договір купівлі – продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Договір купівлі – продажу, укладений 25 січня 2007 року між ліквідатором АТЗТ "Верхнянська автобаза" ОСОБА_7 та ОСОБА_6, предметом якого є складське приміщення, до складу якого входить підвал під літ. "Пд1", розташоване за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Сєрова, 37, нотаріально посвідчений не був, а також не внесений до Державного реєстру правочинів.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_6 та про відмову у зустрічному позові ОСОБА_8, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_6 не доведено навмисного цілеспрямованого введення ОСОБА_7, яка діяла від імені та в інтересах АТЗТ "Верхнянська автобаза", в оману ОСОБА_8 при укладенні 4 серпня 2008 року договору купівлі – продажу спірного майна. Правочин, укладений з порушенням вимог закону, а також нотаріально не посвідчений є нікчемним у відповідності до статей 203, 220 ЦК України. Визнання нікчемного правочину недійсним не вимагається у судовому порядку, у зв’язку з чим відсутні підстави для визнання ОСОБА_8 добросовісним набувачем.

Згідно зі статтею 339 ЦПК України суд касаційної інстанції, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно з законом, скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Враховуючи зазначене, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і матеріалам справи, тому підстави для його зміни або скасування відсутні.

Керуючись статтями 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Луганської області від 21 січня 2010 року скасувати, залишивши в силі рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 2 жовтня 2009 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.