Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа – приватний нотаріус Феодосійського міського нотаріального округу Гузій І.І., про визнання договору купівлі – продажу недійсним, переведення прав і обов’язків покупця та визнання права власності, за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про розірвання договору завдатку за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 14 вересня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 листопада 2009 року,

У січні 2008 року ОСОБА_6 звернулася із позовом до ОСОБА_7 про розірвання договору завдатку та стягнення суми завдатку у розмірі 16 000 (шістнадцять тисяч) доларів США, а також стягнення збитків у розмірі 16 000 (шістнадцять тисяч) доларів США. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 21 листопада 2007 року вона уклала з ОСОБА_7 договір завдатку, за умовами якого сторони домовились про майбутній продаж квартири АДРЕСА_1 АРК до 1 травня 2008 року, унаслідок чого позивачка ОСОБА_6 передала відповідачці суму завдатку у розмірі 16 000 (шістнадцять тисяч) доларів США. Однак, після укладення зазначеного вище договору відповідачка ОСОБА_7 почала вести себе таким чином, що у позиваки з’явились підстави вважати, що відповідачка ухиляється від укладення договору купівлі – продажу квартири. Ураховуючи викладене, ОСОБА_6 просила задовольнити її позовні вимоги.

У процесі розгляду справи ОСОБА_6 уточнила та доповнила свої позовні вимоги. У зв’язку з чим просила визнати недійсним договір купівлі – продажу квартири АДРЕСА_1 АРК, укладений 11 квітня 2008 року між ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, перевести на ОСОБА_6 права і обов’язки покупця та визнати за ОСОБА_6 право власності на квартиру АДРЕСА_1

Ухвалою Феодосійського міського суду АРК від 7 вересня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про розірвання договору завдатку та стягнення подвійної суми завдатку залишено без розгляду.

Рішенням Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 14 вересня 2009 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 листопада 2009 року, у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави 664 (шістсот шістдесят чотири) грн. у рахунок оплати судового збору. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави 757 (сімсот п’ятдесят сім) грн. у рахунок оплати судового збору.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Установлено, що 21 листопада 2007 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 укладено договір завдатку, за умовами якого ОСОБА_6 передала ОСОБА_7 завдаток в сумі 16 000 (шістнадцять тисяч) доларів США за продаж ОСОБА_7 квартири АДРЕСА_1 АРК за 32 000 (тридцять дві тисячі) доларів США, з остаточним розрахунком за квартиру при оформленні договору купівлі – продажу, але не пізніше 1 травня 2008 року.

Оскільки за захистом своїх прав ОСОБА_6 звернулася до суду 29 січня 2008 року, тобто до спливу строку виконання зобов’язання, то підстави вважати, що зобов’язання, забезпечене завдатком, не виконане відсутні.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою статті 203 ЦК України (стаття 215 ЦК України).

Договір купівлі – продажу квартири АДРЕСА_1 АРК, укладений 11 квітня 2008 року між ОСОБА_7, ОСОБА_8, як законним представником малолітньої ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_9, укладено у відповідності до вимог закону і підстави для визнання його недійсним відсутні.

Оскільки договір завдатку, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, не породжує у ОСОБА_6 права власності на квартиру, а лише встановлює зобов’язання сторін у майбутньому укласти договір купівлі – продажу, тобто визначає лише певну особу покупця, то укладення договору купівлі – продажу квартири між іншими сторонами не породжує право ОСОБА_6 на визнання недійсним такого договору та перевід прав і обов’язків покупця.

Крім того, нормами ЦК України (435-15) передбачено переважне право на купівлю майна (статті 362, 822 ЦК України).

При порушенні зобов’язання, забезпеченого завдатком, у боржника не виникає переважного права на купівлю майна, яке було предметом цього зобов’язання.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив з того, що діями відповідачів не були порушені права, за захистом яких ОСОБА_6 звернулася до суду.

У відповідності до частини 1 статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або вирішені ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судами досліджено обставини справи повно, зібраним доказам дана оцінка.

Судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 335, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 14 вересня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.