Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Гнатенка А.В.,

суддів: Гуменюка В.І., Косенка В.Й.,

Луспеника Д.Д., Пшонки М.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого сільськогосподарського акціонерного товариства "Комсомольське" до Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області (далі – Козятинська РДА), ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 про визнання частково незаконними та скасування у відповідній частині розпоряджень Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області, визнання недійсними державних актів на право власності на землю за касаційною скаргою відкритого сільськогосподарського акціонерного товариства "Комсомольське" (далі – ВСАТ "Комсомольське") на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 22 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 11 серпня 2009 року,

У листопаді 2008 року ВСАТ "Комсомольське" звернулось до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до розпорядження Козятинської РДА від 9 жовтня 2007 року № 728 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо роздержавлення земель ВСАТ "Комсомольське" і розмір земельних часток (паїв) в умовних кадастрових гектарах під: ріллю – 1.24, сади – 1.08, ягідники – 0.08. Розпорядженням Козятинської РДА від 1 лютого 2008 року № 89 затверджено протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), що розташовані на території Комсомольської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 14 листопада 2007 року; прийнято рішення про виготовлення та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки власникам земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Комсомольської сільської ради Козятинського району Вінницької області. Розпорядженням від 6 травня 2008 року Козятинська РДА № 379 надала громадянам дозвіл на виділення в натурі (на місцевості) належних їм земельних часток (паїв), що розташовані на території Комсомольської сільської ради Козятинського району Вінницької області.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 і ОСОБА_15 отримали державні акти на право власності на землю, яка знаходиться в користуванні позивача; установили межі земельних ділянок у натурі (на місцевості) та на підставі ст. 79 ЗК України заявили про свої права на майно позивача: багаторічні насадження та їх урожай на землях під садами, урожай зернових на землях ріллі, урожай ягід на землях ягідників.

На підставі ч. 2 п. 8 Перехідних положень ЗК України (2768-14) позивач просив визнати розпорядження Козятинської РДА від 9 жовтня 2007 року № 728, від 1 лютого 2008 року № 89 та від 6 травня 2008 року № 379 частково незаконними, а державні акти на право власності на землю, видані відповідачам, - недійсними.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 22 червня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 11 серпня 2009 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ВСАТ "Комсомольське" з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить скасувати судові рішення й ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачем не доведено тих обставин, на які він посилався в обґрунтування своїх вимог. Крім того, через неправильне тлумачення норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, зокрема правил ч. 2 п. 8 Перехідних положень ЗК України (2768-14) , позовні вимоги виявились безпідставними.

Зазначені висновки судів відповідають обставинам справи, які правильно встановлені, та узгоджуються з нормами матеріального права, що застосовані до цих правовідносин.

Відповідно до указів Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" (666/94) та від 8 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (720/95) право на земельну частку (пай) мають члени сільськогосподарського акціонерного товариства, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного товариства.

Судом установлено, що відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 – були членами ВСАТ "Комсомольське" і пенсіонерами з їх числа, тому мали право на здійснення приватизації земельної частки (паю) відповідно до ч. 2 п. 8 Перехідних положень ЗК України.

Крім того, землі колишнього держгоспу під час його перетворення у ВСАТ "Комсомольське" новоствореним підприємством у колективну власність не набувалися, передбачені законодавством правовстановлюючі документи на право колективної власності відсутні, тому юридичним фактом виникнення суб’єктивних прав громадян на земельну частку (пай) є прийняття Козятинською РДА розпорядження від 13 листопада 2003 року № 498 "Про надання дозволу на виготовлення проекту роздержавлення та технічної документації по паюванню ВСАТ "Комсомольське".

Видача місцевою державною адміністрацією вказаного розпорядчого акта кореспондує обов’язок останньої включити до списку осіб, які отримали право на земельну частку (пай), усіх працівників, хто на день прийняття розпорядження про виготовлення проекту роздержавлення та технічної документації по паюванню ВСАТ "Комсомольське" працював у господарстві на умовах трудового договору.

Таким чином, землі, якими користувалося сільськогосподарське підприємство до моменту проведення паювання земель, перебували виключно в державній власності, тому цими земельними ділянками розпорядився правомірно належний орган – Козятинська РДА.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого сільськогосподарського акціонерного товариства "Комсомольське" відхилити.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 22 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 11 серпня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту його оголошення та оскарженню не підлягає.