Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Михайлівської сільської ради Скадовського району Херсонської області, ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення апеляційного суду Херсонської області від 5 лютого 2008 року,

У серпні 2005 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Михайлівської сільської ради Скадовського району Херсонської області, ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування своїх вимог указував, що 27 січня 2005 року розпорядженням № 37 голови Скадовської райдержадміністрації йому надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право оренди на земельну ділянку площею 64,4 га строком на п'ять років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Михайлівської сільської ради. У процесі виготовлення технічної документації він із дозволу сільського голови приступив до підготовки земельної ділянки до посіву й провів оранку землі та необхідні роботи з її боронування, дискування та культивації. Однак використовувати земельну ділянку за призначенням не зміг, оскільки вона була передана в оренду ОСОБА_7 і засіяна ним. Не оспорюючи право ОСОБА_7 на користування спірною земельною ділянкою, позивач просив стягнути з останнього витрати, які він поніс у зв'язку з обробітком землі, у сумі 16 744 гривні та витрати на правову допомогу адвоката. Крім того, указуючи, що неправомірними діями посадових осіб Михайлівської сільської ради йому завдана моральна шкода, ОСОБА_6 просив стягнути на його користь 850 гривень моральної шкоди.

Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 22 листопада 2007 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 17 337 гривень 30 копійок матеріальної шкоди. Стягнуто з Михайлівської сільської ради Скадовського району Херсонської області на користь ОСОБА_6 840 гривень моральної шкоди.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 5 лютого 2008 року вказане рішення місцевого суду в частині стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди змінено: зменшено суму відшкодування витрат до 12 559 гривень та зазначено, що позовні вимоги задоволено на підставі ст. 1212 ЦК України. В іншій частині рішення районного суду залишено без змін.

ОСОБА_7 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Змінюючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позов ОСОБА_6, апеляційний суд виходив із того, що факт проведення позивачем оранки, лущення, дискування та використання названих робіт за їх призначенням не заперечується відповідачем та підтверджується іншими доказами. Відповідно до наданого розрахунку розмір понесених позивачем затрат, ураховуючи витрати палива на оранку стерні в кількості 1577.8 л, дискування та лущення ґрунту - 380.0 л, витрати на оплату праці під час оранки – 3 220 гривень, лущення та дискування ґрунту – 1 932 гривні, що разом складає 10 800 гривень, а з урахуванням амортизаційних витрат зазначена сума складає 12 559 гривень ( а.с. 149-150). У частині проведення інших весняно-польових робіт позивач не довів своїх вимог, що є його обов'язком відповідно до норм змагальності процесу відповідно до ст. 10 ЦПК України, а надані ним у цій частині пояснення спростовуються наявними у справі доказами.

Таким чином, апеляційним судом правильно встановлено обставини справи, відповідно до яких ОСОБА_7, правомірно володіючи земельною ділянкою, без достатніх на те підстав скористався плодами праці ОСОБА_6

Суд правильно дав оцінку встановленим обставинам, указуючи на обов’язок ОСОБА_7 повернути набуте без достатньої правової підстави відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України.

Доводи касаційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права не ґрунтуються на матеріалах справи, зводяться до іншої оцінки фактичних обставин справи, яка відрізняється від зробленої судом оцінки, висновків суду не спростовують, оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального і матеріального права, а тому передбачених ст. 338 ЦПК України підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення апеляційного суду Херсонської області від 5 лютого 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.