розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства "Кредобанк" про дострокове розірвання договору банківського вкладу, повернення вкладу та відшкодування моральної шкоди,

у березні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ВАТ "Кредобанк" в особі Закарпатської філії про дострокове розірвання договору банківського вкладу "Подарунок на повноліття" № 2630/01/72366, укладеного між ним та відповідачем 30 червня 2008 року на суму 10 000 доларів США.

Посилався на те, що відповідно до п. 4.1.4 зазначеного Договору вкладник має право достроково припинити дію договору та отримати суму вкладу з нарахованими процентами, повідомивши банк, як передбачено п. 4.2.2. Договору, письмовою заявою за 5 робочих днів. 12 лютого 2009 року він звернувся до Банку із заявою про дострокове припинення дії договору про банківський вклад, але листом від 24 грудня 2009 року йому повідомили про відмову у задоволенні його заяви та поверненні грошових коштів. У зв'язку з відмовою просив розірвати договір банківського вкладу в судовому порядку, стягнути грошові кошти та нараховані відсотки, також визнати неправомірними дії ВАТ "Кредобанк" в особі Закарпатської філії по відмові у задоволенні його заяви та достроковому поверненні коштів та відшкодувати завдану йому моральну шкоду, завдану такими неправомірними діями Банку.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 6 квітня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 13 серпня 2009 року, позов ОСОБА_3 задоволено. Розірвано договір банківського вкладу "Подарунок на повноліття" № 2630/01/72366, укладений між ОСОБА_3 та ВАТ "Кредобанк" в особі Закарпатської філії 30 червня 2008 року, стягнуто на користь ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, нараховані відсотки у розмірі, визначеному Договором, станом на 6 квітня 2009 року, а також 15 000 грн. у відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ВАТ "Кредобанк" в особі Закарпатської філії просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд виходив з того, що п. 4.1.4 Договору передбачає право вкладника достроково припинити дію договору та отримати суму вкладу у порядку, визначеному цим договором. Згідно з п. 4.2.2. Договору, Вкладник при необхідності дострокового припинення Договору повинен повідомити про це Банк за 5 робочих днів до пропонованого дня припинення дії договору шляхом подачі відповідної заяви. Оскільки позивач на виконання умов Договору своєчасно повідомив Банк про бажання припинити дію Договору та отримати суму вкладу з нарахованими відсотками, але відповідач відмовив йому у задоволенні заяви, то суд, посилаючись на ст.ст. 509, 526, 1060 ЦК України дійшов обґрунтованого висновку щодо можливості задоволення позовних вимог ОСОБА_3 в частині розірвання договору та стягнення з Банку на його користь суму вкладу і нараховані відсотки.

Висновок суду в цій частині є правильним, рішення в цій частині в касаційному порядку не оскаржується.

Разом з тим не можна погодитись із висновком суду про стягнення на користь ОСОБА_3 15 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання дій ВАТ "Кредобанк" в особі Закарпатської філії неправомірними та відшкодування моральної шкоди, суд вказав, що п. 6.1 Договору передбачає відповідальність сторін за невиконання зобов’язань по цьому Договору у відповідності із законодавством України. Суд застосував ст. 23 ЦК України, згідно з якою особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, а також ст. 1167 ЦК України, яка визначає підставою відповідальності за завдану фізичній або юридичній особі неправомірні рішення, дії чи бездіяльність. Пославшись на те, що Банк, відмовляючи у задоволенні заяви про припинення дії договору на вимогу Вкладника, вчинив неправомірні дії, суд дійшов висновку, що Банк повинен відшкодувати моральну шкоду, завдану такими діями.

Проте висновок суду в цій частині зроблено з порушенням норм матеріального права, оскільки застосовано закон, який не поширюється на спірні правовідносини.

Ухвалюючи рішення про задоволення вимог в частині відшкодування моральної шкоди, суд не врахував, що ст. 23 ЦК України визначає загальні положення про можливість відшкодування моральної шкоди при наявності вини відповідача, а ст. 1167 ЦК України передбачає можливість відшкодування шкоди в позадоговірних (деліктних) правовідносинах.

У даному випадку між сторонами виникли договірні правовідносини.

За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Укладеним між сторонами договором не передбачено відшкодування моральної шкоди в разі порушення його умов, як не передбачено таке відшкодування й законодавством щодо банківської діяльності.

За таких обставин вважати обґрунтованими висновки щодо задоволення вимог по відшкодуванню моральної шкоди немає підстав. А тому судові рішення в цій частині згідно з вимогами ст. 341 ЦПК України підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди.

У зв'язку із частковим скасуванням рішення суду першої інстанції та ухваленням нового рішення слід вирішити питання і щодо судових витрат, скасувавши судові рішенні в частині стягнення 750 грн. сплаченого судового збору за позов про відшкодування моральної шкоди.

Керуючись статтями 336, 341, 344, 346 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Кредобанк" задовольнити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 6 квітня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 13 серпня 2009 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди та стягнення 750 грн. судових витрат скасувати.