Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна", ОСОБА_7, третя особа – акціонерний комерційний банк "Імексбанк", про стягнення страхової виплати та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 жовтня 2009 року та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 11 березня 2010 року,

У серпні 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (далі – ПАТ "АСК "ІНГО Україна"), ОСОБА_7, третя особа – акціонерний комерційний банк "Імексбанк", про стягнення страхової виплати та моральної шкоди. Позивач зазначав, що уклав з ПАТ "АСК "ІНГО Україна" договір страхування належного йому автомобіля "Мерседес Бенц". В період дії договору страхування з вини водія автомобіля ОСОБА_7 стався страховий випадок, під час якого застрахований автомобіль зазнав механічних пошкоджень. Посилаючись на те, що ПАТ "АСК "ІНГО Україна" безпідставно відмовило йому у здійснені страхової виплати, чим до того ж завдало моральної шкоди, а також на те, що моральної шкоди йому завдано пошкодженням автомобіля з вини водія ОСОБА_7, позивач просив стягнути на його користь з ПАТ "АСК "ІНГО Україна" 22 165 грн. 38 коп. страхової виплати та 3 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а з ОСОБА_7 1 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 жовтня 2009 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "АСК "ІНГО Україна" на користь ОСОБА_6 10 902 грн. 02 коп. страхової виплати. У решті позову відмовлено.

рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 11 березня 2010 року рішення суду першої інстанції змінено, збільшено розмір страхової виплати до 21 155 грн. 38 коп. У решті рішення залишено без змін.

У касаційні скарзі ПАТ "АСК "ІНГО Україна", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарги підлягає задоволенню частково.

Ухвалюючи рішення про стягнення з ПАТ "АСК "ІНГО Україна" страхової виплати суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що страхова компанія безпідставно відмовила позивачу у її здійснені на користь позивача.

Однак з таким висновком погодитися не можна.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частиною 1 ст. 991 ЦК України встановлено підстави для відмови страховика від здійснення страхової виплати.

Згідно з ч. 2 ст. 991 ЦК України договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови від здійснення страхової виплати, якщо це не суперечить закону.

Пунктом 9.2 б) укладеного позивачем з ПАТ "АСК "ІНГО Україна" договором страхування передбачено право страховика відмовитися від здійснення страхової виплати, якщо страхувальник чи його представник не вжив передбачених Правилами дорожнього руху України (1094-93-п) заходів, спрямованих на запобігання настанню страхового випадку.

Згідно з п. 15.7 Правил дорожнього руху України (1094-93-п) на спусках і підйомах, де спосіб поставлення не регламентується засобами регулювання руху, транспортні засоби необхідно ставити під кутом до краю проїзної частини так, щоб не створювати перешкод іншим учасникам дорожнього руху і виключити можливість для самовільного руху цих засобів. На таких ділянках допускається ставити транспортний засіб уздовж краю проїзної частини, повернувши керовані колеса таким чином, щоб виключалась можливість самовільного руху транспортного засобу.

Судом установлено, що 16 квітня 2008 року водій ОСОБА_7, який керував застрахованим автомобілем "Мерседес Бенц" на підставі подорожнього листа, поставив автомобіль на спуску уздовж краю проїзної частини, не повернувши керовані колеса таким чином, щоб виключити можливість самовільного руху автомобіля, що призвело до того, що автомобіль без керування водія самовільно розпочав рух та зіткнувся з опорою, в результаті чого зазначав механічних ушкоджень.

Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 травня 2008 року водія ОСОБА_7 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та до нього застосовано відповідний захід адміністративного стягування.

За таких обставин суди дійшли правильного висновку про настання страхового випадку.

Разом з тим, ухвалюючи рішення про стягнення страхової виплати суди виходили з того, що за умовами договору страхування страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі порушення передбачених Правилами дорожнього руху України (1094-93-п) вимог, спрямованих на виключення можливості самовільного руху транспортного засобу, вчиненого страхувальником або його представником, а, як установлено у справі, таке порушення допустив водій ОСОБА_7, який не є ні страхувальником за договором страхування, ні його представником в розумінні ст. 237 ЦК України.

Однак при цьому судами не враховано, що водій ОСОБА_7 правомірно на підставі подорожнього листа (а.с. 9) володів транспортним засобом на час настання страхового випадку, допущений він до керування застрахованим транспортним засобом на підставі аддендуму за погодженням між страхувальником та страховиком (а.с. 7), а тому положення п. 9.2 б) договору страхування, спрямоване на запобігання настанню страхового випадку, помилково не застосоване судами при вирішенні справи.

Таким чином, судами ухвалено помилкові рішення через неправильне застосування норм матеріального права, що відповідно до ст. 341 ЦПК України є підставою для їх скасування та ухвалення нового рішення про відмову у позові.

рішення в частині відмови в позові до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди інтересів ПАТ "АСК "ІНГО Україна", яке оскаржило рішення, не порушує, а тому по його ініціативі скасоване бути не може.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 336, ст. 341, ч. 2 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" задовольнити частково.

рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 жовтня 2009 року та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 11 березня 2010 року в частині вирішення позовної вимоги ОСОБА_6 до приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" про стягнення страхової виплати та відшкодування моральної шкоди скасувати.

У позові ОСОБА_6 до приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" про стягнення страхової виплати та відшкодування моральної шкоди відмовити.

У решті рішення залишити без змін.

рішення оскарженню не підлягає.