Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до дочірнього підприємства "Санаторій "Лівадія" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", Лівадійської селищної ради м. Ялти, третя особа – виконавчий комітет Лівадійської селищної ради м. Ялти, про усунення перешкод у користуванні власністю, скасування рішення виконавчого комітету селищної ради та за позовом дочірнього підприємства "Санаторій "Лівадія" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9, виконавчого комітету Лівадійської селищної ради м. Ялти, комунального підприємства "Ялтинське бюро технічної інвентаризації", третя особа – Лівадійська селищна рада м. Ялти, про усунення перешкод у користуванні власністю, визнання недійсними свідоцтв про право власності, скасування рішення виконавчого комітету та державної реєстрації права власності,

У вересні 2008 року ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 звернулись до суду з позовом до дочірнього підприємства "Санаторій "Лівадія" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі – ДП "Санаторій "Лівадія") про усунення перешкод у користуванні власністю, скасування рішення виконавчого комітету Лівадійської селищної ради м. Ялти.

Зазначали, що вони є власниками літніх будиночків, що розміщені за адресою: м. Ялта, смт Лівадія, вул. Батурина, 44 в.

Рішенням виконавчого комітету Лівадійської селищної ради м. Ялти від 25 жовтня 2007 року вказаним літнім будиночкам присвоєно нові поштові адреси та видано свідоцтва про право власності на зазначене нерухоме майно.

Рішенням виконавчого комітету Лівадійської селищної ради м. Ялти від 27 листопада 2008 року рішення виконавчого комітету Лівадійської селищної ради м. Ялти від 25 жовтня 2007 року визнано недійсним і зобов`язано комунальне підприємство "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" скасувати реєстрацію літніх будиночків.

Посилаючись на те, що рішення виконавчого комітету Лівадійської селищної ради м. Ялти від 27 листопада 2008 року є незаконним і що ДП "Санаторій "Лівадія" установило паркан, яким перекрило прохід до літніх будиночків, чим чинить їм перешкоди в користуванні власністю, просили скасувати рішення виконавчого комітету Лівадійської селищної ради м. Ялти від 27 листопада 2008 року та зобов`язати ДП "Санаторій "Лівадія" усунути перешкоди в користуванні літніми будиночками шляхом демонтування паркану, який загороджує прохід до них.

У жовтні 2008 року ДП "Санаторій "Лівадія" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про усунення перешкод у користуванні власністю, визнання недійсними свідоцтв про право власності, скасування рішення виконавчого комітету та державної реєстрації права власності.

Зазначало, що воно на підставі державного акта на право постійного користування землею від 22 листопада 1996 року користується земельною ділянкою, на якій розміщено санаторій.

У 1987 року на території санаторію підприємством "Кривбасліфт" установлено два тимчасові дерев`яно-збірні будиночки для господарських потреб на період капітального ремонту пасажирських ліфтопідйомників на пляж.

Після проведення ремонту зазначені будиночки не були розібрані й на даний час використовуються санаторієм.

Під час проведення інвентаризації підприємству стало відомо про те, що на підставі рішення постійно діючого третейського суду від 10 квітня 2007 року комунальним підприємством "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" за ОСОБА_9 було зареєстровано право власності на літні будиночки літ. "С", "У", що розміщені на території санаторію.

8 серпня 2007 року ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу провела відчуження ? частини літніх будиночків літ. "С", "У" на користь ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

Рішенням виконавчого комітету Лівадійської селищної ради м. Ялти від 25 жовтня 2007 року зазначеним літнім будиночкам присвоєно нові поштові адреси: літ. "А" та літ. "Б" - і видано свідоцтво про право власності на літній будиночок літ. "А" ОСОБА_9, а на літній будиночок літ. "Б" - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

Рішенням виконавчого комітету Лівадійської селищної ради м. Ялти від 27 листопада 2008 року рішення виконавчого комітету Лівадійської селищної ради м. Ялти від 25 жовтня 2007 року визнано недійсним та зобов`язано комунальне підприємство "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" скасувати реєстрацію літніх будиночків.

Посилаючись на те, що зазначені будиночки розміщені на земельній ділянці санаторію без достатньої правової підстави, підприємство просило визнати недійсними свідоцтва про право власності на літні будиночки, видані на ім`я ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9; скасувати рішення виконавчого комітету Лівадійської селищної ради м. Ялти від 25 жовтня 2007 року та державну реєстрацію права власності на вказані літні будиночки; зобов`язати відповідачів усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою санаторію шляхом демонтування та вивезення будиночків із території санаторію.

Ухвалою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 6 лютого 2009 року позовні вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про усунення перешкод у користуванні власністю, скасування рішення виконавчого комітету Лівадійської селищної ради м. Ялти та позовні вимоги ДП "Санаторій "Лівадія" про усунення перешкод у користуванні власністю, визнання недійсними свідоцтв про право власності, скасування рішення виконавчого комітету та державної реєстрації права власності об`єднано в одне провадження.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 2 липня 2009 року в задоволенні позовних вимог ДП "Санаторій "Лівадія" відмовлено. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Лівадійської селищної ради м. Ялти від 13 березня 2009 року; зобов`язано ДП "Санаторій "Лівадія" усунути перешкоди в користуванні належним ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на праві власності літнім будиночком літ. "А", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом забезпечення вільного проходу до цього літнього будиночку та надання ключів від навісних замків на хвіртках, через які здійснюється прохід до цього будиночку; погодити реконструкцію літнього будиночку й підключення його до електричних та інженерних мереж ДП "Санаторій "Лівадія" відповідно до чинних норм і правил; зобов`язано ДП "Санаторій "Лівадія" усунути перешкоди в користуванні належним ОСОБА_9 на праві власності літнім будиночком літ. "Б", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом забезпечення вільного проходу до цього літнього будиночку та надання ключів від навісних замків на хвіртках, через які здійснюється прохід до цього будиночку, погодити реконструкцію літнього будиночку й підключення його до електричних та інженерних мереж ДП "Санаторій "Лівадія" відповідно до чинних норм і правил.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 грудня 2009 року рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 2 липня 2009 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України.

Окремою ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 грудня 2009 року постановлено довести до відома голови Ялтинського районного суду Автономної Республіки Крим факти істотного порушення суддею Ялтинського районного суду Автономної Республіки Крим Слєзком Т.В. вимог процесуального закону під час розгляду справи за позовом ДП "Санаторій "Лівадія" до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9, виконавчого комітету Лівадійської селищної ради, комунального підприємства "Ялтинське бюро технічної інвентаризації", третя особа – Лівадійська селищна рада м. Ялти, про усунення перешкод у користуванні власністю, визнання недійсними свідоцтв про право власності, скасування державної реєстрації та за зустрічним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ДП "Санаторій "Лівадія", Лівадійської селищної ради м. Ялти, третя особа – виконавчий комітет Лівадійської селищної ради м. Ялти, про усунення перешкод у користуванні власністю, скасування рішення селищної ради для належного реагування та прийняття відповідних заходів.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 просять скасувати ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 грудня 2009 року та окрему ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 грудня 2009 року й залишити в силі рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 2 липня 2009 року, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 2 липня 2009 року й направляючи справу на новий розгляд, суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції не залучив до участі у справі закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" і в порушення норм процесуального права вирішив питання про його права та обов`язки, тому справа підлягає направленню на новий розгляд із підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України; крім того, суд апеляційної інстанції вважав, що суд першої інстанції розглянув не всі позовні вимоги, тому за наслідками перегляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом Автономної Республіки Крим було постановлено окрему ухвалу, якою доведено до відома голови Ялтинського районного суду Автономної Республіки Крим факти істотного порушення суддею Ялтинського районного суду Автономної Республіки Крим Слєзком Т.В. вимог процесуального закону під час розгляду зазначеної справи.

Проте погодитись із такими висновками апеляційного суду не можна.

Судом установлено, що засновником та власником дочірнього підприємства "Санаторій "Лівадія" є закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".

Відповідно до статуту ДП "Санаторій "Лівадія" підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, може від свого імені в межах своєї компетенції здійснювати будь-які не заборонені законодавством України правочини, укладати угоди, договори, контракти, набувати майнових і немайнових прав, у межах, визначених статутом, нести обов`язки, бути позивачем та відповідачем у суді.

Підприємство не відповідає за зобов`язаннями засновника, а засновник не відповідає за зобов`язаннями підприємства.

Майно підприємства складається з основних фондів (засобів), обігових коштів, а також інших цінностей, набутих згідно із законодавством України, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Державний акт на право постійного користування землею для здійснення санаторно-курортної діяльності від 22 листопада 1996 року було видано "Санаторію "Лівадія".

Відповідно до ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: 1) справу розглянуто неповноважним суддею або складом суду; 2) рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу; 3) справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання; 4) суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі; 5) суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції; 6) справу розглянуто з порушенням правил виключної підсудності.

Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.

Статтею 309 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Для реалізації права апеляційного суду на скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення рішення по суті позовних вимог чи зміни рішення ч. 2 ст. 303 ЦПК України передбачена можливість дослідження апеляційним судом доказів, у тому числі й нових доказів, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Крім того, у разі скасування рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд в ухвалі апеляційного суду обов`язково повинно бути зазначено, які порушення закону були допущені судом першої інстанції, чим це підтверджено.

Усупереч вимогам процесуального закону апеляційний суд не врахував, що ДП "Санаторій "Лівадія" є юридичною особою, має самостійний баланс, може бути позивачем і відповідачем у суді та не відповідає за зобов`язаннями засновника, а засновник не відповідає за зобов`язаннями підприємства і що державний акт на право постійного користування землею для здійснення санаторно-курортної діяльності від 22 листопада 1996 року було видано саме ДП "Санаторій "Лівадія", а не закритому акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"; в ухвалі не зазначив, у чому полягає необхідність залучення до участі у справі закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" і яким чином вирішення спору між ДП "Санаторій "Лівадія" та ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 може вплинути на права й обов`язки закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", і не навів доводів на підтвердження своєї позиції.

Разом з тим відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд у порушення норм процесуального закону не врахував, що оскільки що рішенням виконавчого комітету Лівадійської селищної ради м. Ялти від 13 березня 2009 року рішення виконавчого комітету Лівадійської селищної ради м. Ялти від 27 листопада 2008 року та від 25 жовтня 2007 року скасовано, тому ДП "Санаторій "Лівадія" відмовилось від заявленої вимоги про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Лівадійської селищної ради м. Ялти від 25 жовтня 2007 року.

Таким чином, посилання апеляційного суду на те, що під час розгляду справи судом першої інстанції не було розглянуто всіх позовних вимог ДП "Санаторій "Лівадія", є необґрунтованим.

Постановляючи окрему ухвалу, апеляційний суд виходив із того, що суддя Ялтинського районного суду Автономної Республіки Крим Слєзко Т.В. допустив істотне порушення норм процесуального закону, оскільки не розглянув усі заявлені позовні вимоги.

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 211 ЦПК України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов.

Зі змісту рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 2 липня 2009 року вбачається, що суд першої інстанції розглянув усі позовні вимоги.

Зазначені обставини залишились поза увагою суду апеляційної інстанції.

Таким чином, скасовуючи рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 2 липня 2009 року й направляючи справу на новий розгляд із підстав, передбачених п. 4 ст. 311 ЦПК України, апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 309, 311 ЦПК України належним чином не перевірив законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції та не врахував, що порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення; крім того дійшов помилкового висновку про наявність підстав для постановлення окремої ухвали щодо порушення суддею Слєзком Т.В. норм процесуального права.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційний суд не виконав своїх обов`язків, визначених законом, а тому ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України, з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Окрема ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених ч. 3 ст. 342 ЦПК України.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 грудня 2009 року скасувати, справу передати на новий апеляційний розгляд.

Окрему ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 грудня 2009 року скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.