РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2010 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Гнатенка А.В.,
суддів:
Гуменюка В.І., Данчука В.Г.,
Косенка В.Й., Луспеника Д.Д.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області (далі – ВВД ФССНВ в м. Павлограді Дніпропетровської області) про стягнення недоплаченої страхової виплати одноразової допомоги за касаційною скаргою ВВД ФССНВ у м. Павлограді Дніпропетровської області на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 4 вересня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2007 року,
в с т а н о в и л а :
У липні 2006 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним позовом і просив стягнути з відповідача на його користь 10 315 гривень 25 копійок у рахунок невиплаченої страхової виплати одноразової допомоги, мотивуючи вимоги тим, що з 1971 року до 2002 року знаходився в трудових відносинах із шахтою "Благодатна" дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля". Під час виконання трудових обов’язків 12 вересня 1998 року одержав травму, про що складений акт про нещасний випадок на виробництві від 15 вересня 1998 року № 93. Крім того, у нього було виявлено професійне захворювання, що підтверджується висновком МСЕК від 24 лютого 1999 року, яким йому було встановлено 30 % втрати професійної працездатності. Повторним висновком МСЕК від 4 липня 2002 року йому було встановлено 65 % втрати професійної працездатності, з яких: 35 % впереше, 30 % повторно.
Постановою ВВД ФССНВ у м. Павлограді Дніпропетровської області від 11 липня 2002 року № 1597/2 йому було нараховано страхову виплату одноразової допомоги в розмірі 19 115 гривень 25 копійок, проте розмір її обмежено до 880 гривень, тобто чотирикратною величиною заробітної плати, з якої справляються внески до Фонду, на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 34 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Уважаючи таке обмеження незаконним, просив зобов’язати ВВД ФССНВ у м. Павлограді Дніпропетровської області нарахувати та сплатити йому невиплачену суму одноразової допомоги.
рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 4 вересня 2006 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2007 року, позов задоволено. Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 10 315 гривень 25 копійок у рахунок невиплаченої страхової виплати одноразової допомоги.
ВВД ФССНВ у м. Павлограді Дніпропетровської області звернулося до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що абз. 2 ч. 2 ст. 34 Закону від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон № 1105-ХІV (1105-14) ) не передбачає обмеження суми одноразової допомоги чотирикратним розміром граничної суми заробітної плати.
Проте цей висновок зроблено з порушенням норм матеріального права.
Так, ст. 34 Закону № 1105-ХІV регламентує нарахування щомісячних страхових виплат та інших виплат на відшкодування шкоди.
Частина 2 ст. 34 цього ж Закону № 1105-ХІV (1105-14) встановлює порядок нарахування одноразової страхової виплати потерпілому у разі стійкої втрати працездатності, установленої МСЕК.
Абзац 2 ч. 2 цієї статті Закону № 1105-ХІV (1105-14) визначає порядок перерахування суми одноразової страхової допомоги потерпілому при встановленні іншого, вищого ступеня стійкої втрати працездатності з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва, пов’язаного з виконанням трудових обов’язків, установленого повторним обстеженням МСЕК.
При цьому в абз. 1 ч. 2 ст. Закону № 1105-ХІV (1105-14) установлено, що розмір одноразової виплати не може перевищувати чотирикратного розміру страхової суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, а ч. 2 цієї статті такого обмеження не містить. Але, ураховуючи, що абз. 2 ч. 2 ст. 34 Закону № 1105-ХІV не є спеціальною нормою стосовно абз. 1 ч. 2 ст. 34 Закону № 1105-ХІV та в цьому абзаці не встановлюються нові правила визначення розміру одноразової допомоги, а лише регулюється порядок перерахунку розміру раніше призначеної страхової виплати, то обмеження граничного розміру одноразової страхової виплати, установлене абз. 1 ч. 2 ст. 34 Закону № 1105-ХІV, повинно застосовуватись і при перерахуванні розміру допомоги в разі повторного встановлення вищого ступеня втрати стійкої працездатності.
З огляду на наведене к олегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга ВВД ФССНВ у м. Павлограді Дніпропетровської області підлягає задоволенню, а постановлені судові рішення - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_6
Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України
в и р і ш и л а:
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області задовольнити.
рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 4 вересня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2007 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області про стягнення недоплаченої страхової виплати одноразової допомоги відмовити.
рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий
А.В. Гнатенко
Судді:
В.І. Гуменюк
В.Г. Данчук
В.Й. Косенко
Д.Д. Луспеник