розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Кіровоградського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_3, третя особа – управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, про стягнення витрат, пов’язаних з утриманням у навчальному закладі, за касаційною скаргою Кіровоградського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ на ухвалу Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 25 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 12 січня 2010 року,

У жовтні 2009 року Кіровоградський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просив стягнути з відповідача на користь інституту витрати, пов’язані з його утриманням у навчальному закладі, у розмірі 10 191 грн. 78 коп.

Ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від

25 листопада 2009 року провадження у справі за позовом Кіровоградського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ закрито.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 12 січня

2010 року ухвалу Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 25 листопада 2009 року залишено без змін. Виключено з мотивувальної частини ухвали суду першої інстанції вказівку про те, що з позовом про відшкодування витрат до суду може звернутись тільки Міністерство внутрішніх справ України.

Кіровоградський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 25 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 12 січня 2010 року в частині залишення без змін ухвали суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України (2747-15) ) визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спір виник між суб’єктом владних повноважень та фізичною особою – громадянином, який перебував на публічній службі, і повинна розглядатися за правилами КАС України (2747-15) .

При цьому суд першої інстанції вважав, що Міністерство внутрішніх справ України делегувало Кіровоградському юридичному інституту Харківського національного університету внутрішніх справ свої повноваження, тому що з позовом, що розглядається, до суду може звернутися тільки Міністерство.

Апеляційний суд, перевіряючи законність та обґрунтованість постановленої судом першої інстанції ухвали, залишив останню без змін, лише виключивши з мотивувальної частини ухвали вказівку на те, що з позовом, який розглядається, до суду може звернутися тільки Міністерство внутрішніх справ України.

Однак з висновками судів погодитися не можна з таких підстав.

Судом установлено, що наказом ректора Харківського національного університету внутрішніх справ від 1 серпня 2005 року № 252, до складу якого входить Кіровоградський юридичний інститут, ОСОБА_3 був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ і зарахований курсантом 1-го курсу Кіровоградського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ.

17 вересня 2007 року між Кіровоградським юридичним інститутом Харківського національного університету внутрішніх справ, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області та

ОСОБА_3 було укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України.

Пунктом 2.3.6 указаного договору передбачено обов’язок курсанта відшкодувати витрати, пов’язані з утриманням у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до наказу ректора Харківського національного університету внутрішніх справ від 11 серпня 2008 року № 172 ОСОБА_3 звільнений з органів внутрішніх справ за власним бажанням на підставі п. 64 "ж" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України та відрахований із числа курсантів 3-го курсу Кіровоградського юридичного інституту.

Таким чином, спір у справі, що розглядається, стосується відшкодування витрат, пов’язаних із утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, особою, яка за власним бажанням звільнена із органів внутрішніх справ та відрахована з числа курсантів вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України.

Порядок відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України (далі – Порядок) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року № 313 "Про затвердження порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України" (313-2007-п) (далі – Постанова).

Відповідно до ст. 1 Порядку (313-2007-п) визначено механізм відшкодування особами, навчання яких за державним замовленням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України прирівнюється до проходження військової служби, витрат, пов’язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі:

- дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України у зв’язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушенням нею дисципліни;

- відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Згідно зі ст. 3 Порядку (313-2007-п) витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням Міністерства внутрішніх справ України та особою.

Сторонами такого договору є: виконавець – навчальний заклад, замовник – головне управління або управління Міністерства внутрішніх справ України, особа – курсант.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Порядку (313-2007-п) у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати стягнення їх здійснюється в судовому порядку.

Отже, спір у справі, яка розглядається, випливає з договірних правовідносин, а договірні правовідносини між сторонами, однією з яких є фізична особа, регулюються Цивільним кодексом України (435-15) (далі – ЦК України (435-15) ).

Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, вищенаведене до уваги не взяв та помилково вважав, що справа не підлягає розгляду в порядку ЦПК України (1618-15) .

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвали суду першої інстанції та апеляційного суду постановлено з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв’язку із чим ухвали підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Кіровоградського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ задовольнити частково.

Ухвалу Компаніївського районного суду Кіровоградської області від

25 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 12 січня 2010 року скасувати.

Справу за позовом Кіровоградського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_3, третя особа – управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, про стягнення витрат, пов’язаних з утриманням у навчальному закладі, передати на новий розгляд до суду першої інстанції.