розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до закритого акціонерного товариства "Американська компанія страхування життя АІГ Життя" про стягнення страхової виплати та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою закритого акціонерного товариства "Американська компанія страхування життя АІГ Життя" (далі – страхова компанія АІГ Життя) на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 2 квітня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 5 жовтня 2009 року,

У вересні 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, в якому зазначав, що 28 березня 2006 року між ним та страховою компанією АІГ Життя був укладений договір страхування, за яким він застрахував своє життя та здоров’я за пакетом програм страхування "Золотий капітал", який включає різні програми страхування: основних ризиків на випадок смерті або дожиття; додаткових ризиків на випадок смерті або постійної непрацездатності внаслідок нещасного випадку та на випадок непрацездатності страхувальника, сплативши визначений договором страховий внесок.

Посилаючись на те, що в липні 2006 року з ним стався нещасний випадок, оскільки під час походу зі своїми друзями в Карпати для здійснення сходження на гору Говерла він упав у гірську річку, переохолодився й переніс захворювання звукосприймального (слухового) апарату, у результаті чого наступила абсолютна глухота на обидва вуха та йому встановлено другу групу інвалідності, а відповідач відмовив йому у виплаті страхового відшкодування, позивач просив на підставі програми страхування додаткових ризиків на випадок смерті або постійної непрацездатності внаслідок нещасного випадку стягнути суму страхового відшкодування з урахуванням індексу інфляції в сумі 90 144 грн. 57 коп., 3 проценти річних від простроченої суми – 4 010 грн., а також 30 тис. грн. моральної шкоди.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 2 квітня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 5 жовтня 2009 року, позов задоволено частково: стягнуто зі страхової компанії АІГ Життя на користь ОСОБА_3 90 144 гр. 57 коп. страхової виплати з урахуванням індексу інфляції, 3 проценти річних - 4 010 грн.; розподілено судові витрати; в іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі страхова компанія АІГ Життя просить ухвалені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, і справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення страхової виплати, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що випадок, який стався з позивачем, а саме: падіння у гірську річку, переохолодження та перенесення ним захворювання на пневмококовий менінгіт, у результаті чого наступила абсолютна глухота на обидва вуха, є нещасним, а отже, страховим згідно з договором страхування, тому відповідач безпідставно відмовив у виплаті страхової суми й повинен нести відповідальність за прострочення виконання грошового зобов’язання згідно зі ст. 625 ЦК України.

Проте повністю погодитись із таким висновком суду не можна, оскільки до нього суд дійшов з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судом установлено, що згідно з договором страхування та страховим полісом від 1 березня 2006 року, укладеним між сторонами, ОСОБА_3 застрахував своє життя та здоров’я за програмою "Золотий капітал", яка включає такі програми страхування: основних ризиків на випадок смерті або дожиття, додаткових ризиків на випадок смерті або постійної непрацездатності внаслідок нещасного випадку та на випадок непрацездатності страхувальника – і кожна з них на певну суму.

Відповідно до положень ст. ст. 979, 980 ЦК України страхування здійснюється на підставі договору й предметом договору страхування можуть бути різні майнові інтереси, які не суперечать закону.

Аналіз умов укладеного між сторонами договору страхування свідчить про те, що застрахованими є життя та здоров’я, страховик зобов’язався за страховий платіж виплатити грошову суму (страхову виплату) у разі настання певного страхового випадку – постійної непрацездатності внаслідок нещасного випадку . Отже, предметом договору страхування є ризик завдання шкоди внаслідок саме цієї події, а не будь-якого іншого випадку.

Також установлено, що позивач просив стягнути страхову виплату на підставі програми страхування додаткових ризиків "Страхування на випадок смерті або постійної непрацездатності внаслідок нещасного випадку (код програми ADI).

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, саме позивач повинен довести суду, що: 1) з ним стався нещасний випадок і що 2) в нього настав стан, передбачений програмою ADI, який означає постійну непрацездатність особи та 3) є результатом нещасного випадку.

Вирішуючи спір і визначаючи факт настання нещасного випадку зі страхувальником, суд першої інстанції посилався на те, що законодавством України поняття нещасного випадку не розкрито, а тому несподіване падіння в гірську річку під час зливи в поході в горах, унаслідок чого настало різке переохолодження тіла, є нещасним випадком.

Проте в порушення вимог ст. ст. 212- 214 ЦПК України, а також положення ст. 3 ЦК України щодо свободи договору суд не звернув уваги на те, що при укладенні договору страхування сторони між собою узгодили визначення поняття нещасного випадку як необхідної передумови для страхової виплати. Так, згідно з пп. 3.1.3, 5.2.1 програми ADI (т. 1, а.с.23) нещасним випадком, за умови настання якої здійснюється страхова виплата, є будь-які тілесні ушкодження, що сталися безпосередньо (та незалежно від будь-яких інших обставин) внаслідок несподіваних та раптових зовнішніх чинників та є прямим наслідком тілесних ушкоджень, про що (крім випадків потонення або внутрішніх пошкоджень, виявлених розтином) існують докази у вигляді видимих синців або ран на поверхні тіла .

Право сторін на тлумачення терміну "нещасний випадок" виключно для умов страхування відповідає Правилам добровільного страхування життя громадян ЗАТ "Американська компанія страхування життя АІГ Життя", зареєстрованим Міністерством фінансів України 20 листопада 2002 року, і п. 2.1.11 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності (z0663-01) , затверджених спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємства й Міністерства фінансів України від 16 липня 2001 року № 98/343.

Посилання суду на те, що в договорі страхування містяться неточності та протиріччя, що перешкодило позивачеві достовірно зрозуміти всі умови цього договору, а програма страхування складена без урахування законодавства України, є безпідставним і порушенням вимог ст. 11 ЦПК України, оскільки ОСОБА_3 вимоги про тлумачення змісту правочину чи визнання певних його положень недійсними не заявлялись і, крім того, ним підтверджено, що консультантами відповідача з ним проведена відповідна роз’яснювальна робота про існуючі програми страхування.

У порушення вимог ст. ст. 58, 59, 212- 214, 315 ЦПК України суди не навели допустимих, достовірних і достатніх доказів на підтвердження факту настання з ОСОБА_3 нещасного випадку, визначеного умовами договору для цілей страхування, а наданим доказам не дали належної правової оцінки в сукупності та їх взаємному зв’язку. Так, вказуючи, що обставини настання нещасного випадку, унаслідок якого позивач послизнувся й упав у гірську річку, підтверджуються листом Державного територіально-галузевого об’єднання "Львівська залізниця" і показаннями свідків – друзів ОСОБА_3, суд не оцінив, яким чином відповідь керівництва цієї залізниці підтверджує факт падіння в гірську річку та переохолодження його тіла, а суперечливим показанням як свідків, так і самого позивача оцінка не дана, на що неодноразово звертав увагу суду представник відповідача.

Крім того, суд не звернув уваги на те, що записами медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_3, показаннями свідків: лікаря-реаніматолога та лікаря-отоларинголога – не зафіксовані будь-які травми позивача чи тілесні ушкодження, а також синці чи рани на поверхні тіла, що згідно з умовами договору страхування й програмою страхування є обов’язковою ознакою факту настання нещасного випадку, і не дав оцінки висновку комплексної судово-медичної експертизи та показанням експертів у суді про те, що походження глухоти ОСОБА_3 не є травматичним, а є наслідком перенесеного захворювання на пневмококовий менінгоенцефаліт, при якому страхова виплата за умовами договору страхування не здійснюється.

За таких обставин судові рішення в частині стягнення з відповідача страхової виплати не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішення суду в частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди є законним і обґрунтованим, оскільки умови договору страхування не передбачають настання такої відповідальності та ці правовідносини не відносяться до захисту прав споживачів.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Американська компанія страхування життя АІГ Життя" задовольнити частково.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 2 квітня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 5 жовтня 2009 року в частині стягнення страхової виплати скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Судові рішення в частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди залишити без змін.