Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", третя особа – ОСОБА_8, про розірвання кредитного договору за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 грудня 2009 року та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 10 березня 2010 року,

У липні 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду з указаним позовом, зазначаючи, що 17 березня 2008 року між ним та закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі – ЗАТ "ОТП Банк" ) було укладено договір про надання кредитної лінії, за умовами якого банк встановив йому кредитну лінію в розмірі 131 700 доларів США строком до 17 березня 2017 року. З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 17 березня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_8 було укладено іпотечний договір (майнова порука).

Посилаючись на те, що відбулась істотна зміна обставин, якими він керувався під час укладення договору про надання кредитної лінії, а саме: значне зростання курсу долара США по відношенню до гривні України, позивач просив розірвати цей договір.

У процесі судового розгляду позивач доповнив позовні вимоги та просив визначити наслідком розірвання указаного договору – стягнення з нього на користь ЗАТ "ОТП Банк" заборгованості за договором про надання кредитної лінії.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 грудня 2009 року позов задоволено. Розірвано договір про надання кредитної лінії, укладений 17 березня 2008 року між ОСОБА_6 та ЗАТ "ОТП Банк". Стягнуто з ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (далі – ПАТ "ОТП Банк") борг за кредитним договором у розмірі 131 700 доларів США, проценти за користування кредитом у розмірі 19 010 доларів 11 центів США, пеню в розмірі 55 552 грн. 13 коп. і штрафні санкції в розмірі 200 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 10 березня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано частково. Позов задоволено. Розірвано договір про надання кредитної лінії, укладений 17 березня 2008 року між ОСОБА_6 та ЗАТ "ОТП Банк". Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ "ОТП Банк" борг за кредитним договором у розмірі 1 203 269 грн., що еквівалентно 131 700 доларів США, проценти за користування кредитом у розмірі 19 010 доларів 11 центів США, пеню в розмірі 55 552 грн. 13 коп., штрафні санкції в розмірі 200 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

У касаційній скарзі ПАТ "ОТП Банк" посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права й просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що стрімке падіння курсу гривні по відношенню до валюти кредиту приведе до явного порушення співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить позичальника того, на що він розраховував при отриманні кредиту, що є істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору про надання кредитної лінії в іноземній валюті.

Проте з такими висновками судів погодитися не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Розірвання (зміна) договору у зв’язку з істотними змінами обставин є самостійним випадком припинення (зміни) договірних зобов’язань, метою якого є необхідність відновлення балансу інтересів сторін договору, істотно порушеного внаслідок непередбачуваної зміни зовнішніх обставин, що не залежать від волі сторін.

При наявності істотної зміни обставин, що істотно порушила баланс інтересів сторін, сторони спочатку здійснюють спроби щодо зміни або розірвання договору за взаємною згодою, як зазначено в ч. 1 ст. 651 ЦК України.

Судом установлено, що 17 березня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_6 було укладено договір про надання кредитної лінії в розмірі 131 700 доларів США строком до 17 березня 2017 року.

З метою забезпечення виконання зобов’язань за договором про надання кредитної лінії 17 березня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_8 було укладено іпотечний договір (майнова порука), предметом якого є нежиле приміщення площею 96,9 кв. м, що знаходиться по вул. Добровольського, 26 у м. Кіровограді.

Із вимогою про розірвання договору про надання кредитної лінії від 17 березня 2008 року або його зміну ОСОБА_6 до ПАТ "ОТП Банк" не звертався.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_6 посилався на те, що восени 2008 року відбулась істотна зміна обставин, якими він та банк керувалися при укладенні договору про надання кредитної лінії, а саме: значне зростання курсу долара США по відношенні до курсу гривні України, що потягло за собою значне здороження кредитного курсу та зростання розміру боргу за договором.

Однак ч. 2 ст. 652 ЦК України визначено, що в разі недосягнення сторонами згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, для розірвання договору у разі істотної зміни обставин необхідно наявність всіх перелічених умов одночасно.

Крім того, вимагаючи розірвання договору на підставі ст. 652 ЦК України, на позивача покладається відповідно до положень ст. 60 ЦПК України обов’язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

ОСОБА_6 не доведено наявності всіх чотирьох умов, необхідних для розірвання договору про надання кредитної лінії у зв’язку із істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Також згідно із ст. 36 Закону України "Про Національний Банк України" офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним Банком України.

Валютні курси, як зазначено у ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", встановлюються Національним Банком України за погодженням із Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, відповідно до Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 12 листопада 2003 року № 496 (z1094-03) , офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.

Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Таким чином, укладаючи спірний договір про надання кредитної лінії в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.

ОСОБА_6 не доведено, що сторони при укладенні договору про надання кредитної лінії були впевнені в тому, що така зміна обставин не настане.

Виходячи із змісту ст. ст. 1046, 1054 ЦК України відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику.

Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання, як це передбачено ст. 617 ЦК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання (ст. 625 ЦК України).

Тобто позивач зобов’язаний виконувати договір про надання кредитної лінії відповідно до його умов та законодавства.

Оскільки ОСОБА_6 не здійснено спроб досудового врегулювання спору, а також не доведено умови для розірвання договору про надання кредитної лінії на підставі ст. 652 ЦК України в судовому порядку, то підстави для задоволення його позовних вимог і розірвання договору про надання кредитної лінії відсутні.

За таких обставин визнати висновки судів обґрунтованими не можна.

Крім того, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення боргу за договором про надання кредитної лінії в доларах США та ухвалюючи в цій частині нове рішення про стягнення зазначеного боргу в гривні, апеляційний суд не врахував роз’яснень, які містяться в п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 (v0014700-09) , а саме що: суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 192, ч. 3 ст. 533 ЦК України, Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" (15-93) ).

Згідно із ст. 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що при укладенні договору про надання кредитної лінії від 17 березня 2008 року в іноземній валюті та беручи на себе певні зобов’язання, сторони повинні були чітко усвідомлювати, що курс національної валюти по відношенню до долара США не є незмінним і враховувати підвищений валютний ризик за таким кредитом. Ризик підвищення курсу долару США до гривні несе саме позичальник. Наявність усіх обов’язкових умов для розірвання договору кредиту, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України, відсутня. Тому права ОСОБА_6 при укладені та виконанні договору про надання кредитної лінії, укладеного 17 березня 2008 року між ним та ЗАТ "ОТП Банк", не порушені.

Ураховуючи викладене, на підставі ст. ст. 617, 625, 629, 652, 1046, 1054 ЦК України, ст. 36 Закону України "Про Національний Банк України", ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 грудня 2009 року та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 10 березня 2010 року підлягають скасуванню з ухваленням рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до чч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За таких обставин з ОСОБА_6 на користь ПАТ "ОТП Банк" підлягають стягненню судовий збір у розмірі 850 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Керуючись ст. ст. 88, 336, 341, 344, 346 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 грудня 2009 року та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 10 березня 2010 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", третя особа – ОСОБА_8, про розірвання кредитного договору відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" "ОТП Банк" судовий збір у розмірі 850 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Рішення оскарженню не підлягає.